Справа № 953/12817/26
н/п 2-о/953/186/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" вересня 2026 р. м. Харків
Суддя Київського районного суду м. Харкова Дяченко О.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя, -
ВСТАНОВИВ:
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи із заявою про розірвання шлюбу за заявою подружжя.
Вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 на предмет дотримання вимог цивільного процесуального законодавства, порядку звернення до суду, суд приходить до наступних висновків.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України).
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України).
Згідно ч. 3 ст. 293 ЦПК України, у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Згідно з п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст. 109 СК України) провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей. Для захисту інтересів неповнолітніх дітей суд має перевірити зміст письмових договорів, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Окремо слід звернути увагу на те, що на відміну від позову про розірвання шлюбу, який може бути пред`явленим одним із подружжя, спільна заява подружжя про розірвання шлюбу подається до суду за підписами сторін (подружжя), а не одним з подружжя. Дана заява подана одним із подружжя - заявником ОСОБА_2 , що не може вважатися спільною заявою подружжя на розірвання шлюбу.
У постанові від 20.07.2020 у справі № 910/1386/20 Верховний Суд зазначив, що надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному виді передбачає використання підсистеми (модуля) «Електронний суд» ЄСІТС за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням такою особою власного електронного цифрового підпису. Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документа через електронний кабінет.
Отже, в порушення вищенаведеного, спільна заява подружжя не містить підпису другого заявника, що унеможливлює суд перевірити чи є дана заява волевиявленням двох заявників.
Відповідно до ч. 4 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 115 Сімейного кодексу України та Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Отже, ухвалене судом рішення у цій справі безпосередньо впливатиме на обсяг прав та обов`язків відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану щодо внесення змін до Державного реєстру та здійснення реєстраційних дій стосовно актового запису про шлюб, у зв`язку з чим такий орган підлягає залученню до участі у справі як заінтересована особа.
Разом з тим, відповідно до вимог ст. 175, 294 ЦПК України, у заяві мають бути зазначені всі заінтересовані особи.
Однак, заявником у вступній частині заяви не визначено як заінтересовану особу відповідний відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який здійснював державну реєстрацію шлюбу, що унеможливлює належне повідомлення всіх учасників справи та перешкоджає вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).
Всупереч наведеному, заявником не зазначено у кого знаходяться оригінали письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Виходячи з положень ч. 3 ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Недотримання обов`язкових вимог до змісту позову є перешкодою для відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність залишення заяви без руху із встановленням заявнику строку для усунення її недоліків, а саме: надати заяву за підписами сторін подружжя; у вступній частині заяви визначити заінтересовану особу; зазначити щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Суд зауважує, що відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», до позовної заяви про розірвання шлюбу додаються, зокрема, оригінал свідоцтва про реєстрацію шлюбу.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини 3 ст. 185 ЦПК України.
При цьому, суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" N 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання заявником цих вимог та прийнятності заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
На підставі викладеного та керуючись статтями. 4, 175, 177, 185, 294 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя - залишити без руху.
Встановити заявнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Роз`яснити заявнику, що у разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя О.М. Дяченко