Справа № 308/7977/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 вересня 2026 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Логойда І.В., ознайомившись з заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документу,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою, де заінтересована особа: відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Ужгородської міської ради, про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документу
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.06.2026 року вказану заяву залишено без руху, оскільки таку подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 ЦПК України, надавши строк для усунення вказаних недоліків протягом п`яти днів з дня вручення копії ухвали.
Копію зазначеної ухвали про залишення заяви без руху було направлено заявнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення (відправлення 11.06.2026, 27.07.2026 повернуто 14.08.2026 за закінченням терміну зберігання (номер відстеження: R067239019029)), однак упродовж встановленого строку та станом на 14.09.2026 року недоліки заяви не усунуто.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року.
У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Отже, в кожному випадку позивач/заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
У зв`язку з наведеним, вимоги судді щодо усунення недоліків заяви, зазначені в ухвалі від 04.06.2026 про залишення заяви без руху щодо оформлення заяви у відповідності до норм цивільного процесуального законодавства, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Крім того, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи наведене вважаю, що до даної заяви слід застосувати правила ч. 3 ст. 185 ЦПК України та вважати її неподаною і повернути заявнику.
Керуючись ст. ст. 185, 261, 294, 354, 355 ЦПК України,
П О С Т А Н О В И В:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документу - вважати неподаною та повернути заявнику.
Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена удень її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання) безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області І.В.Логойда