"10" вересня 2026 р. Справа № 363/3016/17
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Лукач О.П.,
за участю секретаря Ставиченка О.В.,
представника заявника - адвоката Вітра С.В. (у режимі ВКЗ),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вишгороді заяву ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Вітром Сергієм Вікторовичем, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС», Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП ФАКТОРИНГ УКРАЇНА», Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА», приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Кісельова Віталіна Володимирівна, про визнання виконавчого листа №363/3016/17, виданого Вишгородським районним судом Київської області 09.09.2021 щодо боржника ОСОБА_1 , таким, що не підлягає виконанню,
ВСТАНОВИВ:
22.06.2025 до Вишгородського районного суду Київської області, через систему «Електронний суд» (зареєстровано судом 23.06.2025), представник ОСОБА_1 - адвокат Вітер С.В. подав вказану вище заяву, у якій просить визнати виконавчий лист №363/3016/17, виданий Вишгородським районним судом Київської області, щодо боржника ОСОБА_1 таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування заяви зазначено, що на виконання постанови Київського апеляційного суду від 03.06.2021 Вишгородським районним судом Київської області 09.09.2021 було видано виконавчий лист №363/3016/17, відповідно до якого в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» за кредитним договором №ML-005/018/2007 від 27.02.2007, звернуто стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку площею 0,1659 га, кадастровий номер [номер приховано]:05:305:0103, розташовані у АДРЕСА_1 , які перейшли у спадщину ОСОБА_1 , шляхом їх продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. 17.01.2023 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Кісельовою В.В. на підставі зазначеного виконавчого листа відкрито виконавче провадження №70774230. Представник заявника, посилаючись на договори факторингу, укладені 27.09.2024 між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Позика» і 01.10.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Позика» та ТОВ «Цикл Фінанс», а також на договори відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 03.10.2024 та 07.10.2024, зауважує, що договори факторингу не були нотаріально посвідчені, та вважає, що з огляду на те, що предметом виконавчого провадження є звернення стягнення на предмет іпотеки, такі договори також мали бути нотаріально посвідчені. Посилаючись на положення статті 432 ЦПК України та правові висновки Верховного Суду щодо підстав визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, представник зазначає, що такі підстави поділяються на матеріально-правові та процесуально-правові. При цьому у заяві прямо зазначено, що, на думку ОСОБА_1 , у цьому випадку існує процесуально-правова підстава для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а саме - видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заяву ОСОБА_1 передано для розгляду головуючому судді Лукач О.П. разом із довідкою, складеною провідним спеціалістом суду 23.06.2025 про відсутність у Вишгородському районному суді Київської області матеріалів цивільної справи №363/3016/17, які перебувають в суді апеляційної інстанції.
Розгляд заяви ОСОБА_1 було призначено у судове засідання на 15:40 03.07.2025, про що повідомлено учасників провадження.
01.07.2025 до суду, через систему «Електронний суд» (зареєстровано судом 02.07.2025), представником ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» Жабченко Т.М. подано письмові заперечення, в яких товариство просить відмовити у задоволенні заяви, зазначаючи, що постановою Київського апеляційного суду від 03.06.2021 було скасовано рішення Вишгородського районного суду Київської області від 02.12.2020 та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову ТОВ «ОТП Факторинг Україна» і звернення стягнення на предмет іпотеки. Ухвалою Київського апеляційного суду від 15.06.2021 виправлено описку у четвертому абзаці резолютивної частини постанови від 03.06.2021, зазначивши замість «20 872 долари США» - «20 766 доларів США». 02.08.2021 Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 03.06.2021 та ухвалу цього ж суду від 15.06.2021. За викладених обставин, ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» вважає твердження про видачу виконавчого листа до набрання судовим рішенням законної сили безпідставним.
Судові засідання, які призначалися для розгляду заяви ОСОБА_1 у період з 03.07.2025 до 23.02.2026, відкладалися за клопотаннями представника заявника та через відсутність у суду матеріалів цивільної справи №363/3016/17, які повернуто до суду з Київського апеляційного суду - 11.03.2026.
При цьому, 02.10.2025 до суду, через систему «Електронний суд», представником ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» Жабченко Т.М. подано заяву про розгляд справи без участі товариства з проханням урахувати раніше подані заперечення.
Розгляд заяви Трощановського А.К., призначений на 21.04.2026, 03.06.2026 та 08.07.2026, не відбувся відповідно у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді; неявкою учасників провадження та оголошенням повітряної тривоги на території Вишгородського району Київської області; зайнятістю головуючого судді розглядом клопотань як слідчим суддею в порядку КПК України.
03.09.2026 представник ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» повторно подав заяву про розгляд справи, призначений на 10.09.2026, без участі товариства.
У судовому засіданні 10.09.2026 представник заявника - адвокат Вітер С.В. взяв участь у режимі відеоконференції. Інші учасники провадження, будучи належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, не з`явилися. Відповідно до частини третьої статті 432 ЦПК України неявка інших учасників не перешкоджає розгляду заяви.
Представник ОСОБА_1 підтримав заяву, просив її задовольнити, з підстав, викладених у заяві.
Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 , дослідивши матеріали заяви та цивільної справи, надані учасниками справи докази, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За змістом статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
За змістом частини другої статті 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Отже, наведеною нормою передбачено дві самостійні групи обставин, які можуть слугувати підставою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню: процесуальні, пов`язані з помилковою видачею виконавчого документа, та матеріально-правові, пов`язані з відсутністю повністю або частково матеріального обов`язку боржника.
Верховний Суд у постанові від 29.07.2024 у справі №824/224/21 (провадження
№61-7109ав24) зазначив, що підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 січня 2018 року в справі № 755/15479/14-ц (провадження № 61-1592св17)).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Вирішуючи заяву в порядку статті 432 ЦПК України, суд не здійснює повторного перегляду судового рішення, на виконання якого видано виконавчий документ, та не вирішує повторно правовідносини, які вже були предметом судового розгляду, а встановлює наявність або відсутність передбачених цією нормою обставин.
Як установлено судом, рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 02.12.2020 у справі №363/3016/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до неповнолітнього ОСОБА_1 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_3 , про звернення стягнення на предмет іпотеки, відмовлено у задоволенні позову ТОВ «ОТП Факторинг Україна».
Постановою Київського апеляційного суду від 03.06.2021 апеляційну скаргу ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволено, рішення Вишгородського районного суду Київської області від 02.12.2020 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволено. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» за кредитним договором
№ML-005/018/2007 від 27 лютого 2007 року в розмірі 537529,40 грн., що становить по курсу НБУ станом на 02 серпня 2017 року 20872 долари США, звернути стягнення на предметом іпотеки - житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею
0,1659 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: [номер приховано] 05 305 0103, яке перейшло у спадщину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження», встановивши початкову ціну для його подальшої реалізації на підставі оцінки майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 15.06.2021 виправлено описку в постанові від 03.06.2021 в частині зазначення валютного еквівалента заборгованості - замість
«20 872 долари США» зазначено «20 766 доларів США».
Відповідно до частини першої статті 384 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Таким чином, постанова Київського апеляційного суду у справі №363/3016/17 набрала законної сили 03.06.2021, тобто безпосередньо у день її прийняття.
Наступний касаційний перегляд або звернення з касаційною скаргою не змінює встановленого статтею 384 ЦПК України моменту набрання постановою апеляційного суду законної сили.
Більше того, як убачається з матеріалів справи, ухвалою Верховного Суду від 02.08.2021 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 03.06.2021 та ухвалу Київського апеляційного суду від 15.06.2021 було відмовлено.
Виконавчий лист №363/3016/17 Вишгородським районним судом Київської області видано 09.09.2021, тобто більш ніж через три місяці після набрання постановою Київського апеляційного суду законної сили та після вирішення Верховним Судом питання про відкриття касаційного провадження.
При цьому, безпосередньо у виконавчому листі зазначено дату набрання судовим рішенням законної сили - 03.06.2021, а резолютивна частина виконавчого листа відповідає постанові Київського апеляційного суду з урахуванням виправлення описки ухвалою від 15.06.2021.
За таких обставин твердження заявника та його представника про те, що виконавчий лист №363/3016/17 був виданий на виконання судового рішення, яке не набрало законної сили, спростовується матеріалами справи.
Жодних інших обставин, які б свідчили про помилковість видачі Вишгородським районним судом Київської області 09.09.2021 виконавчого листа №363/3016/17, представником заявника не наведено та судом не встановлено.
Відповідно до частин першої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Заявником та його представником не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження існування визначеної процесуально-правової підстави для застосування положень статті 432 ЦПК України.
Щодо посилань у заяві на договори факторингу та договори відступлення прав вимоги суд зазначає таке.
Договори, на які посилається заявник, укладені у вересні-жовтні 2024 року, тобто більш ніж через три роки після видачі оспорюваного виконавчого листа.
Відтак обставини укладення, форма чи правові наслідки зазначених правочинів, не можуть свідчити про помилковість видачі виконавчого листа 09.09.2021. При цьому питання переходу прав кредитора та іпотекодержателя у спірних правовідносинах уже було предметом окремого судового розгляду у цій самій цивільній справі.
Так, ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 09.06.2025 замінено стягувача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на його правонаступника ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» у виконавчому провадженні №70774230, відкритому на підставі виконавчого листа №363/3016/17 від 09.09.2021.
Постановою Київського апеляційного суду від 24.02.2026 зазначену ухвалу залишено без змін.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 27.09.2024 між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «ФК «Позика» укладено договір факторингу №09-П, за яким право вимоги за кредитним договором №ML-005/018/2007 перейшло до ТОВ «ФК «Позика», а 01.10.2024 між ТОВ «ФК «Позика» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено договір факторингу №01.10.2024-ОП, за яким відповідне право вимоги перейшло до ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС».
Також встановлено, що договори відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 03.10.2024 між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «ФК «Позика» та від 07.10.2024 між ТОВ «ФК «Позика» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» нотаріально посвідчені, а право ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» як іпотекодержателя зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Київський апеляційний суд також відхилив доводи представника ОСОБА_1 щодо відсутності нотаріального посвідчення договорів факторингу, зазначивши, що чинним законодавством вимога про нотаріальне посвідчення договору факторингу не встановлена, тоді як нотаріальному посвідченню підлягає правочин щодо відступлення прав за іпотечним договором.
Ухвалою Верховного Суду від 07.04.2026 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 09.06.2025 та постанову Київського апеляційного суду від 24.02.2026 відмовлено та Верховний Суд відхилив, зокрема, доводи касаційної скарги про відсутність нотаріального посвідчення договору факторингу, відсутність доказів переходу прав іпотекодержателя, ненадання відомостей про стан виконавчого провадження, відсутність у ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» статусу фінансової установи, а також інші заперечення щодо правонаступництва.
Ухвала Вишгородського районного суду Київської області від 09.06.2025 та постанова Київського апеляційного суду від 24.02.2026 набрали законної сили, а тому відповідно до статті 18 ЦПК України є обов`язковими.
За таких обставин у межах розгляду заяви за статтею 432 ЦПК України суд не має підстав повторно вирішувати питання про правонаступництво кредитора або надавати іншу оцінку тим самим обставинам, які вже були предметом судової перевірки в межах розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, встановлена матеріалами справи хронологія судового розгляду - прийняття постанови Київського апеляційного суду 03.06.2021 та набрання нею законної сили цього самого дня, відмова Верховного Суду 02.08.2021 у відкритті касаційного провадження і лише після цього видача Вишгородським районним судом Київської області 09.09.2021 виконавчого листа - виключає висновок про його помилкову видачу з підстав, зазначених у заяві ОСОБА_1 , поданої адвокатом Вітром С.В.
За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність правових та фактичних підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 18, 81, 260, 261, 263, 353, 354, 384, 431, 432 ЦПК України, статтею 129-1 Конституції України, суд
ПОСТАНОВИВ:
у задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої його представником - адвокатом Вітром Сергієм Вікторовичем, про визнання виконавчого листа №363/3016/17, виданого Вишгородським районним судом Київської області 09.09.2021 щодо боржника ОСОБА_1 , таким, що не підлягає виконанню, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складено 14.09.2026.
Суддя О.П. Лукач