ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
УХВАЛА
ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ
14 вересня 2026 року Справа № 903/855/26
Суддя Господарського суду Волинської області Гарбар І.О., вивчивши матеріали по справі №903/885/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Актівітіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Малтекс-м» про стягнення 2289741,30 грн,
ВСТАНОВИВ:
09.09.2026 через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Актівітіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Малтекс-м» про стягнення 2289741,30 грн, в т.ч.: 1 995 333,24 грн - заборгованість по Траншам; 180 055,11 грн заборгованість по відсоткам; 104 395,63 грн - пеня на прострочену заборгованість по Траншам; 9 957,32 грн - пеня на прострочені відсотки.
Позовна заява обґрунтована не виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно договору про надання коштів у кредит (кредитна лінія) для кредитного продукту e-invoicing із ТОВ «ФК АКТІВІТІС» (код ЄДРПОУ 38800017),який був укладений 17.03.2026 із ТОВ «Малтекс-м» (код ЄДРПОУ 42028196) шляхом приєднання до Публічної пропозиції (публічної оферти) в редакції станом на 11.03.2026.
Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 N R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.
Приписами ч. 2 ст.123 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За змістом ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно підпунктів 1, 2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду: позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У відповідності до ч.3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року встановлено на рівні 3028,00 грн.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач звернувся до суду з однією майновою вимогою.
Отже, позивач має сплатити судовий збір в розмірі 27476,90 грн (застосовуючи коефіцієнт 0,8).
Як доказ сплати судового збору позивачем надано платіжну інструкцію №12277 від 03.09.2026 на суму 27476,90 грн.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про судовий збір", судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Тобто, суд зобов`язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної справи.
На виконання вказаних норм, суд здійснив перевірку зарахування судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви у справі №903/855/26, згідно платіжної інструкції №12277 від 03.09.2026 на суму 27476,90 грн.
Згідно з випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, сформованою за допомогою механізму централізованого отримання виписок з Державної казначейської служби України щодо сплати судового збору у автоматизованій програмі «Діловодство спеціалізованого суду», судовий збір сплачений позивачем у сумі 27476,90 грн (за платіжною інструкцією №12277 від 03.09.2026 на суму 27476,90 грн) зарахований за звернення до Господарського суду Волинської області з позовною заявою у справі №903/847/26.
Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Волинської області від 10.09.2026 у справі №903/847/26 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Актівітіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Малтекс-м» про стягнення 2289741,30 грн повернуто позивачу.
У відповідності до ч.5 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила у разі повернення заяви або скарги.
Згідно п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Отже, платіжна інструкція №12277 від 03.09.2026 вже була використана заявником при зверненні до суду з іншою позовною заявою у справі №903/847/26 відповідно.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір сплачена» сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Не звернення позивача станом на даний момент до суду із клопотанням про повернення судового збору у справі № 903/847/26 не є гарантією неподання ним такого клопотання в майбутньому.
Так, у разі прийняття судом платіжної інструкції №12277 від 03.09.2026 на суму 27476,90 грн, як належного доказу сплати судового збору за подання позову у справі №903/855/26 позивач, після ухвалення судом рішення у цій справі, не буде позбавлений можливості подання клопотання про повернення судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у справі № 903/847/26.
Аналогічна позиція викладена у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 28 березня 2023 року у справі № 904/4585/22.
Додатково, у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 1540/3297/18 Верховний Суд звернув увагу, що певний час редакція частини 4 статті 6 Закону України Про судовий збір передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв`язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону). Проте Законом України від 22 травня 2015 року Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору це речення було виключено з цієї норми (підпункт 4 пункт 4 цього Закону) і станом на час розгляду заяви стаття 6 Закону України Про судовий збір передбачала, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
Тому, заявник/позивач, коли подає повторно заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної заяви. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав заявника/позивача в частині обов`язку нести додаткові майнові витрати у зв`язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий заявник/позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної заяви.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2023 року у справі № 160/554/23.
Враховуючи викладене, надана платіжна інструкція інструкцією №12277 від 03.09.2026 на суму 27476,90 грн не є належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, оскільки при перевірці зарахування судового збору згідно вказаної квитанції, не підтверджено його зарахування у відповідній сумі до спеціального фонду Державного бюджету України саме у справі №903/855/26.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.01.2021 у справі №160/5879/20.
Таким чином, всупереч вимог ст.164 ГПК України, позивач до позовної заяви не надав доказів підтверджуючих сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно надати докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
При цьому, слід засвідчити належні платіжні реквізити для перерахування судового збору: Отримувач коштів:УК у м.Луцьку/Луцька отг/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38009371, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: [рахунок приховано], Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Волинської області (назва суду, де розглядається справа).
З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ст. 162, 164 ГПК України, що відповідно до ч.1 ст. 174 ГПК України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234, 235 ГПК України, суддя, -
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Актівітіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Малтекс-м» про стягнення 2289741,30 грн, залишити без руху.
2. Позивачу не пізніше 10-ти календарних днів з дня вручення ухвали усунути недоліки позовної заяви та подати суду:
- докази сплати судового збору у розмірі 27476,90 грн.
3. Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню згідно з п.5 ст. 174 ГПК України.
Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.
Повна ухвала суду підписана 14.09.2026. Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://vl.arbitr.gov.ua.
Суддя І. О. Гарбар