УХВАЛА
07 вересня 2026 року
м. Київ
cправа № 760/479/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Бакуліна С.В., Кролевець О.А.
розглянувши заяву ОСОБА_1
про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат
з розгляду касаційної скарги Всеукраїнської профспілки "Федерація профспілок авіапрацівників радіолокації, радіонавігації і зв`язку України"
на рішення Господарського суду міста Києва (Сівакова В.В.)
від 18.03.2025 (повний текст складений 11.04.2025)
та на постанову Північного апеляційного господарського суду (Ткаченко Б.О., Гаврилюк О.М., Сулім В.В.)
від 23.04.2026 (повний текст складений 05.05.2026)
у справі за позовом ОСОБА_1
до Всеукраїнської профспілки "Федерація профспілок авіапрацівників радіолокації, радіонавігації і зв`язку України"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1) Державне підприємство обслуговування повітряного руху України,
2) Міністерство розвитку громад та територій України
про скасування рішення
ВСТАНОВИВ:
1. ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до Всеукраїнської профспілки "Федерація профспілок авіапрацівників радіолокації, радіонавігації і зв`язку України" (далі - Відповідач) про скасування рішення від 04.11.2020 з вимогою про розірвання трудового договору з виконувачем обов`язків директора Державного підприємства обслуговування повітряного руху України ОСОБА_1 .
2. Постановою Верховного Суду від 13.03.2024 рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 07.11.2022 та постанову Київського апеляційного суду від 06.09.2023 у справі № 760/479/22 скасовано, провадження у справі закрито у зв`язку з тим, що ця справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Ухвалою Верховного Суду від 04.04.2024 справу № 760/479/22 передано для продовження розгляду до Господарського суду Київської області.
3. Господарський суд Київської області ухвалою від 16.10.2024 матеріали справи №760/479/22 передав за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
4. Господарський суд міста Києва рішенням від 18.03.2025 у справі №760/479/22 позов задовольнив повністю, скасував рішення Відповідача від 04.11.2020 з вимогою про розірвання трудового договору з Позивачем.
5. Північний апеляційний господарський суд постановою від 23.04.2026 апеляційну скаргу Відповідача залишив без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2025 у справі №760/479/22 змінив, виклавши мотивувальну частину рішення у редакції цієї постанови; в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2025 у справі №760/479/22 залишив без змін.
6. Постановою Верховного Суду від 25.08.2026 касаційну скаргу Всеукраїнської профспілки "Федерація профспілок авіапрацівників радіолокації, радіонавігації і зв`язку України" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2026 справі № 760/479/22 залишено без змін.
7. 28 серпня 2026 року до Верховного Суду надійшла заява представника Позивача - Вітліної Марини Олександрівни про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, в якій представник Позивача просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Відповідача на користь Позивача судові витрати - витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 86 800 грн 00 коп.
8. Вказану заяву представник Позивача обґрунтовує тим, що в ході здійснення розгляду справи в судах апеляційної та касаційної інстанцій Позивачем понесено витрати на професійну правничу допомогу, яка надавалася Адвокатським об`єднанням "ДІГРЕВІТІ ЛІГАЛ" на підставі договору про надання правничої допомоги від 15.11.2021 № 15112021 та додаткової угоди до цього договору від 15.05.2023. Згідно розрахунку, який додається до заяви, загальний обсяг витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції склав 36 400, 00 грн, а в суді апеляційної інстанції 50 400, 00 грн.
9. За твердженням представника Позивача у травні 2025 року представником Позивача подано Заяву / Клопотання про відшкодування судових витрат, які Позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, та надано докази на підтвердження витрат Позивача на правничу допомогу.
10. Також представник Позивача у заяві стверджує, що у відзиві на касаційну скаргу від 08.07.2026 представник Позивача зазначав про намір стягнути судові витрати з Відповідача.
11. Окрім того, представник Позивача у заяві зазначає, що 28.04.2026 представником Позивача до суду апеляційної інстанції подано заяву про ухвалення додаткового рішення, яким стягнути з Відповідача на користь ОСОБА_1 судові витрати - витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50 400 грн 00 коп, проте станом на дату подання цієї заяви зазначену вище заяву від 28.04.2026 апеляційним судом не розглянуто, а відповідно не винесено рішення по суті додаткових вимог.
12. 03 вересня 2026 року через підсистему "Електронний суд" Відповідач подав до Верховного Суду заперечення на заяву представника Позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № № 760/479/22, в якій просить відмовити у задоволенні вказаної заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 86 600,00 грн у зв`язку з необґрунтованістю та недоведеністю їх розміру, та зазначає, що з матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1, звертаючись до суду з відповідними заявами по суті, повідомляв суд про попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат.
13. Розглянувши заяву представника Позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат та перевіривши матеріали справи, Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаної заяви з огляду на таке.
14. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
15. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
16. Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
17. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи :
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
18. За положеннями частин першої та другої статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
19. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).
20. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
21. Питання розподілу між сторонами судових витрат суд вирішує під час ухвалення рішення суду і зазначає про це в резолютивній частині (частина перша статті 315 ГПК України).
22. Водночас, частиною першою статті 221 ГПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
23. Така норма кореспондується з частиною восьмою статті 129 ГПК України.
24. Верховний Суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, зробив такі висновки щодо застосування норм процесуального права, зокрема:
- право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (постанова Верховного Суду від 19.07.2021 у справі №910/16803/19);
- процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (постанови Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21 та від 31.05.2022 у справі №917/304/21);
- заяву щодо вирішення питання про стягнення витрат необхідно залишити без розгляду, якщо докази були надані поза межами строку, без клопотання про поновлення цього строку та обґрунтування поважності причин його пропуску (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц);
- потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанова Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №161/5317/18).
25. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 13.12.2023 у справі № 907/850/22.
26. Як вбачається з матеріалів цієї справи, у відзиві на касаційну скаргу Відповідача Позивач не зазначав орієнтовний розмір витрат на професійну правову допомогу, що понесені / будуть понесені Позивачем при розгляді справи в суді касаційної інстанції та не заявляв про стягнення таких витрат з Відповідача. Інших заяв / клопотань Позивача з питань стягнення з Відповідача витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції та подання доказів понесення Позивачем таких витрат матеріали справи також не містять.
27. Також відповідно до протоколу та запису фіксації судового засідання Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.08.2026 у справі № 760/479/22 Позивач та його представники під час судового засідання 25 серпня 2026 року не заявляли клопотань про стягнення з Відповідача понесених Позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а також про те, що докази, які б підтверджували розмір понесених судових витрат, будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
28. Враховуючи викладене вище, за відсутності у цій справі заяви Позивача про необхідність розподілу судових витрат при розгляді справи в суді касаційної інстанції, зробленої до закінчення судових дебатів (судового засідання), та про те, що докази будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення, у Суду відсутні підстави для задоволення заяви Позивача про ухвалення додаткового рішення та стягнення з Відповідача витрат на професійну правничу допомогу.
29. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 27.06.2023 у справі №907/568/22, від 09.08.2023 у справі №907/850/22.
30. Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених Позивачем в суді апеляційної інстанції, Суд звертає увагу, що 06 травня 2026 року Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою прийняв до розгляду заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови та стягнення з Відповідача 50 400 грн витрат на професійну правничу допомогу, розгляд якої постановив здійснювати без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
31. У зв`язку з цим у Верховного Суду відсутні підстави для вирішення питання про стягнення з Відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених Позивачем у суді апеляційної інстанції, в сумі 50 400 грн.
32. З огляду на викладене Суд доходить висновку, що у задоволенні заяви Позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 760/479/22 слід відмовити.
Керуючись статтями 123, 124, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - Вітліної Марини Олександрівни про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі № 760/479/22.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуюча Г. Вронська
Судді С. Бакуліна
О. Кролевець