УХВАЛА
27 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 753/20823/23
провадження № 61-10709ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Воробйової І. А.,
Червинської М. Є.,
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 липня
2026 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр стоматологічної практики», ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2023 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Товариства
з обмеженою відповідальністю «Центр стоматологічної практики» (далі -
ТОВ «Центр стоматологічної практики»), ОСОБА_1 , з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила суд стягнути на її користь моральну шкоду у розмірі 350 000,00 грн та майнову шкоду у розмірі 104 795,17 грн.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 23 червня 2025 року
у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.
Стягнено з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Центр стоматологічної практики» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 10 червня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 23 червня 2025 року змінено, викладено мотивувальну частину рішення суду в редакції цієї постанови.
У іншій частині рішення суду залишено без змін.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 липня 2026 року заяву
ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги залишено без задоволення.
16 липня 2026 року ОСОБА_3 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 23 червня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 червня 2026 року.
Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2026 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 23 червня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 червня 2026 року у справі за позовом
ОСОБА_3 до ТОВ «Центр стоматологічної практики», ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди.
11 серпня 2025 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 липня 2026 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 394 ЦПК Українипередбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, як суду права, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.
Верховним Судом враховано, що рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 у справі щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах: визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України; визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) пункти 1, 5 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом
на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Ціна позову у даній справі становить 454 795,17 грн,яка станом на 01 січня
2026 року не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328,00,00х250=832 000,00).
Касаційна скарга представника заявника та додані до неї матеріали не містять посилань на випадки передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення в справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню.
Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2026 року справу визнано малозначною та відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 23 червня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду
від 10 червня 2026 рокуу справі за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Центр стоматологічної практики», ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Верховний Суд враховує Рекомендації № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня
1997 року).
З урахуванням наведеного, оскільки представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подавкасаційну скаргу на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 176 ЦПК України, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 липня 2026 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр стоматологічної практики», ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами повернути особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Коротун
І. А. Воробйова
М. Є. Червинська