Справа № 487/7283/26
Провадження № 2/487/4436/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2026 року м. Миколаїв
Суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Сухаревич З.М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Банєва Сніжана Георгіївна, про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,
ВСТАНОВИВ:
07 вересня 2026 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана її представником - Гришаєвою Яною Миколаївною у підсистемі «Електронний суд», до Миколаївської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Банєва Сніжана Георгіївна, в якій позивач просить визначити ОСОБА_1 , додатковий строк для подання нею до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю 3 (три) місяців з дня набрання рішенням суду законної сили.
08 вересня 2026 року вказану позовну заяву передано судді Сухаревич З.М.
Вирішуючи питання про відкриття провадження, вивчивши матеріали позовної заяви, приходжу до висновку, що ця заява підлягає залишенню без руху виходячи з такого.
Відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява повинна відповідати вимогам ст. ст. 175,177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 6 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Позивач у позовній заяві посилається на свідоцтво про смерть ОСОБА_2 та на відомості про перетин кордону, наявні у її (позивача) закордонному паспорті. Проте таких доказів позивач не надає.
Крім цього, позивачем не зазначено чи перебував спадкодавець у шлюбі на час смерті, його місце реєстрації, наявність/відсутність осіб, які мають право на обов`язкову частку, інших спадкоємців за законом, у зв`язку з чим неможливо встановити чи є інші спадкоємці, які прийняли спадщину та мають бути залучені до участі у справі.
При цьому, суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.
У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.
ЦПК України саме на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі.
Окрім цього, Вищий Спеціалізований Суд України у своєму листі N 6-47/0/9-12 від 10.07.2012 зазначає, що на позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності, і вони пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини, якщо такі позови виникають з приводу нерухомого майна.
Також згідно висновків, що містяться в постанові Верховного Суду від 13.04.2022 у справі № 373/118/20 (провадження № 61-20156св21), у постанові Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 185/8191/16-ц (провадження № 61-15124св20), «виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають з приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Якщо пред`явлено позов про право власності на кілька приміщень, розташованих у різних районах міста чи в різних містах, або позов про поділ спадкового майна, яке складається з кількох об`єктів нерухомості у різних місцевостях, тобто вимоги, для кожної з яких встановлено виключну підсудність, то позов пред`являється до одного із судів за вибором позивача, але за місцезнаходженням основної частини нерухомого майна, яка за своєю вартістю перевищує ті, що знаходяться в інших районах чи місцевостях. Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення».
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.
З урахуванням викладеного, на позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони пред`являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна.
Однак, позивач взагалі не зазначає, що входить до складу спадкового майна, не надає доказів наявності спадкового майна, а тому суд позбавлений перевірити дотримання позивачем правил підсудності.
Отже, позивачу необхідно зазначити перелік майна, яке входить до складу спадщини та надати відповідні докази.
Також, залежно від складу спадкового майна, наявності/відсутності спадкоємців за законом, позивачу слід визначитися із відповідачами по справі.
Враховуючи викладене, позовна заява не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України.
Згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України, позовна заява, яка подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху.
Отже, зазначену позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк на усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Банєва Сніжана Георгіївна, про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини - залишити без руху.
Надати позивачу строк п`ять днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.
Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків позовної заяви в зазначений строк та роз`яснити, що інакше позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1412/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: З. М. Сухаревич