ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
14 вересня 2026 року Справа №160/28031/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
08.09.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправними рішення (дії) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлені листом «Про розгляд звернення» №26759-21001/Д-01/8-0400/25 від 12.06.2025 року та листом «Про розгляд звернення» від 18.08.2026 року за №96705-67235/Д-01/8-0400/26, щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 сум пенсії, що підлягали виплаті її чоловіку ОСОБА_2 , але були недоодержані ним у зв?язку із його смертю, на підставі рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду: від 09 червня 2022 року у справі №160/5651/22 у розмірі 213593,63 грн.; від 15.02.2023 року у справі №160/1256/23 у розмірі 24000,00 грн;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду У країни в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 недоодержану пенсію її чоловіка ОСОБА_2 на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 червня 2022 року у справі №160/5651/22 в розмірі 213593,63 грн. та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2023 року у справі №160/1256/23 у розмірі 24000,00 грн.
Відповідно до пунктів 3, 5, 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
З позовної заяви вбачається, що 02.06.2025 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з питання виплати недоодержаної пенсії її померлого чоловіка - ОСОБА_2 .
Втім, рішенням відповідача від 12.06.2025 № 26759-21001/Д-01/8-0400/25 позивачу відмовлено у виплаті зазначеної пенсії.
З приводу строків звернення до суду суд зазначає таке.
Позивач оскаржує рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 12.06.2025 №026759-21001/Д-01/8-0400/25 про відмову у виплаті недоодержаної пенсії її померлого чоловіка.
До суду позов направлено засобами поштового зв`язку 08.09.2026.
Згідно із частиною 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач була обізнана про відмову у виплаті недоодержаної пенсії ще у червні 2025 року. Крім того, у липні 2025 року позивач повторно зверталася до відповідача з цього питання, що також свідчить про її обізнаність щодо прийнятого рішення та порушення, на яке вона посилається.
Таким чином, про порушення своїх прав позивач достовірно знала щонайменше з липня 2025 року.
Отже, позивачем порушено 6-місячний строк звернення до суду.
Також суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути недоліки шляхом надання до суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом надання до суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз`яснити позивачеві, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя М.В. Бондар