ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
з питань зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення
11 вересня 2026 року м. Житомир справа № 240/14434/22
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Майстренко Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними, стягнення коштів,
встановив:
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 08.11.2022 у справі №240/14434/22 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними, стягнення коштів задоволено частково, зокрема:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не нарахування та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , інд. код НОМЕР_1 ) як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком;
- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі 11566,00 гривень.
В задоволенні решти вимог відмовлено.
24.08.2026 до суду надійшла заява відділу примусового виконання рішеня управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №240/14434/22, в якій він просить встановити новий спосіб виконання рішення суду шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі 11566,00 грн.
Розгляд заяви призначено на 09.09.2026 о 14 год. 20 хв.
В судове засідання учасники справи не прибули, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.
Дослідивши доводи поданої заяви, наявні матеріали справи, суд дійшов висновку про таке.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Нормами частини третьої зазначеної статті передбачено, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень" від 21 листопада 2024 року №4094-IX, який набрав чинності 19 грудня 2024 року, були внесені суттєві зміни до положень статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Відповідно до частин 1 та 3 названої правової норми за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою, зокрема для встановлення або зміни способу або порядку виконання, є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, з 19 грудня 2024 року стаття 378 Кодексу адміністративного судочинства України доповнена самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.
Судом встановлено, що сума недоотриманої допомоги становить 11566,00 грн., що учасниками справи не заперечується.
Отже, орган Пенсійного фонду України має перед стягувачем (позивачем) заборгованість, яка нарахована на виконання рішення суду, що ухвалено в цій справі.
При вирішенні питання наявності підстав для зміни способу і порядку виконання судового рішення, суд враховує правову позицію Верховного Суду викладену у постанові 28 жовтня 2025 року справа №380/7706/22, у якій зазначено, що застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом другим частини третьої статті 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахованої суми є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина, а не на формальне завершення виконавчого провадження.
Суд вважає неправомірним будь-який формалістичний підхід до тлумачення статті 378 КАС України, який дозволяє суб`єкту владних повноважень зловживати процесуальними правами шляхом затягування виконання рішення, особливо у випадках, коли такий підхід нівелює реальне поновлення прав заявника.
Водночас позиція Верховного Суду, відображена, зокрема, в ухвалі від 03 березня 2025 року у справі №160/5259/20, послідовно підкреслює, що формальне виконання зобов`язань без реального відновлення прав особи є неприпустимим, особливо у справах щодо пенсійних виплат. Судовий контроль має гарантувати ефективний захист соціальних прав.
Вищенаведений правовий підхід Верховного Суду полягає в тому, що метою судового контролю за виконанням рішення суду є не лише перевірка звіту боржника, а й забезпечення фактичного поновлення прав. Якщо виконання рішення про зобов`язання вчинити дії блокується неправомірною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, суд зобов`язаний обрати інший спосіб виконання, який забезпечить безумовне і реальне поновлення прав, а саме - стягнення коштів.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що зміна способу виконання судового рішення в частині нарахованої та невиплаченої суми не є створенням нового грошового зобов`язання, оскільки сума заборгованості є чітко визначеною та нарахованою самим відповідачем.
Таким чином, враховуючи вимоги частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), правову позицію Верховного Суду та зважаючи на те, що відповідач не виконав судове рішення в частині виплати нарахованої , суд дійшов висновку, що наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення суду у даній справі , шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь позивача нараховану та не виплачену разову грошову допомогу до 05 травня за 2022 рік у сумі 11566,00 грн.
Керуючись статтями 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Заяву відділу примусового виконання рішеня управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу виконання рішення суду задовольнити.
Змінити спосіб та порядок виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08.11.2022 у справі №240/14434/22 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі 11566 (одинадцять тисяч п`ятсот шістдесят шість) грн. 00 коп.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Н.М. Майстренко