Судові рішення

Ухвала № 139712310 у справі № 240/29358/26 від 14.09.2026

Ухвала від 14.09.2026 в адміністративній справі № 240/29358/26 (категорія «Визначення митної вартості товару»). Суд: Житомирський окружний адміністративний суд, суддя Липа Володимир Анатолійович.

Справа№ 240/29358/26
СудЖитомирський окружний адміністративний суд
СуддяЛипа Володимир Анатолійович
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяВизначення митної вартості товару
Дата ухвалення14.09.2026
Надійшло до реєстру15.09.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/139712310

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 вересня 2026 року м. Житомир справа № 240/29358/26

категорія 108020200

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Липа В.А., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

ОСОБА_1 до суду з позовом до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA101070/2026/000004/2 від 26.03.2026.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

У відповідності до частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положень підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI, ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлюється у розмірі: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року - становить 3328,00 гривень.

У прохальній частині позову позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів.

Водночас суддя враховує те, що згідно правової позиції Верховного Суду, що викладена в ухвалі від 20.01.2020 року у справі №160/1989/19, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів є вимогами майнового характеру, а позовні вимоги про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є вимогами немайнового характеру.

Відтак, вимога про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів має майновий характер, оскільки безпосереднім наслідком оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів є зміна майнового стану позивача.

Таким чином, дана позовна заява має майновий характер.

Натомість, позивачем до позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору у сумі 1064,96 грн (за одну вимогу немайнового характеру).

Щодо сплати судового збору за вимогу майнового характеру, то суд зазначає, що ціною позову у розумінні п.п. 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в даному випадку є різниця митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів.

Вказаний підхід до розрахунку суми судового збору наведений Верховним Судом в ухвалі від 07.07.2023 року у справі №380/7438/22, від 25.09.2023 року у справі №380/10501/22.

Відтак, позивачу за подання позову майнового характеру (оскарження рішення про коригування митної вартості) слід було надати доказ оплати судового збору в розмірі, що становить 1 відсоток від різниці митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд зазначає, що згідно пункту 3 частини 5 статті 161 КАС України в позовній заяві має зазначатися ціна позову, з якої потрібно обраховувати суму судового збору за вимогою майнового характеру.

Таким чином в порядку усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду обґрунтований розрахунок суми позову, визначений як різниця митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів, а також надати докази сплати судового збору за позовними вимогами майнового характеру, розрахованих з урахуванням вищезазначених висновків.

За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене суддя дійшов висновку, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя В.А. Липа

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
13.10.2026 Ухвала № 140582005 Житомирський окружний адміністративний суд