справа № 208/10569/26
провадження № 2-аз/208/5/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2026 р. м. Кам`янське
Суддя Заводського районного суду міста Кам`янського Гречана В.Г. розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
До Заводського районного суду міста Кам`янського надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якому позивач просить:
- визнати противоправної та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення № R742113 від 03.09.2026 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
- закрити справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Одночасно із адміністративним позовом позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд:
-вжити заходів забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 шляхом заборони органам державної виконавчої служби, їх територіальним органам та відповідним відділам приймати до примусового виконання постанову у справі про адміністративне правопорушення № R742113 від 03.09.2026 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у розмірі 17000 грн, відкривати виконавче провадження з примусового виконання зазначеної постанови та вчиняти виконавчі дії щодо примусового стягнення штрафу, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду адміністративного позову про скасування постанови № R742113 від 03.09.2026 року.
В обґрунтування заяви позивач вказує, що на ім`я ОСОБА_1 шляхом надсилання ППЗ «Укрпошта» надійшла повістка № 8532294 про виклик - прибуття 19.08.2026 року о 09-00 год за місцем явки: АДРЕСА_1 з метою уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ). 03.09.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено Постанову № R742113 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі Кодекс), а саме - не прибуття ОСОБА_1 за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначене в повістці (ст.22 ЗУ «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку») чім допущено законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. За скоєння адміністративного правопорушення у відповідності до частини третьої статті 210-1 Кодексу на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17 000,00 грн. Дата набрання чинності Постановою у справі про адміністративне правопорушення № R742113 від 03.09.2026 року - 13.09.2026 року
10 вересня ОСОБА_1 подав до суду адміністративний позов про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення № R742113 від 03.09.2026 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Зважаючи на те, що постановою у справі про адміністративне правопорушення № R742113 від 03.09.2026 року вирішено стягнути штраф у розмірі 17000 грн., позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 03.09.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено Постанову № R742113 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі Кодекс), а саме - не прибуття ОСОБА_1 за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначене в повістці (ст.22 ЗУ «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку») чім допущено законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Згідно з ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною 4 статті 150 КАС України, передбачено, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, забезпечення позову здійснюється з метою гарантування виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог та спрямоване на те, щоб не допустити настання незворотних наслідків щодо відновлення порушеного права.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (зупинення оскаржуваного рішення).
З огляду на приписи статті 150 КАС України, небезпека істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, до вирішення справи по суті не є фактом, який підлягає встановленню, а є елементом аргументації або оціночною категорією.
Виходячи з системного тлумачення зазначених положень закону, застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
Із системного аналізу вимог чинного законодавства вбачається, що метою забезпечення позову, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони також матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Разом з цим, заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
При цьому, законом чітко визначено, що забезпечення позову можливе лише в разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Як убачається із заяви про забезпечення позову, позивач не навів конкретних обставин та не надав належних доказів на підтвердження того, що постанова № R742113 від 03.09.2026 року вже передана до органу державної виконавчої служби, що за нею відкрито виконавче провадження або що відповідним органом державної виконавчої служби вже вчиняються будь-які виконавчі дії.
Більше того, позивачем не доведено, що він взагалі має намір або що відповідач уже вчинив дії щодо пред`явлення оскаржуваної постанови до примусового виконання. виконання.
Водночас положеннями частини першої статті 151 КАС України законодавцем передбачено декілька самостійних способів забезпечення позову, зокрема зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
За таких обставин позивач не позбавлений права звернутися із заявою про застосування належного та передбаченого КАС України способу забезпечення позову, зокрема про зупинення стягнення на підставі оскаржуваної постанови, якщо така постанова буде пред`явлена до примусового виконання та виникнуть передбачені законом підстави для застосування відповідного заходу.
Натомість заявлений позивачем спосіб забезпечення позову шляхом заборони органам державної виконавчої служби приймати постанову до виконання, відкривати виконавче провадження та вчиняти будь-які виконавчі дії спрямований не лише на тимчасовий захист прав позивача, а на встановлення загальної заборони невизначеному колу органів державної виконавчої служби здійснювати передбачені законом повноваження.
Такий спосіб забезпечення позову виходить за межі необхідного для тимчасового захисту прав позивача, оскільки перешкоджає органам державної виконавчої служби здійснювати передбачені законом дії у межах наданих їм повноважень, у тому числі вирішувати питання щодо прийняття відповідного документа до примусового виконання, відкриття виконавчого провадження, тому заявлений позивачем захід не відповідає зазначеному критерію співмірності, оскільки передбачає блокування діяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання постанови, законність якої є предметом судового розгляду, за відсутності доказів реального початку її примусового виконання.
За таких обставин суд доходить висновку про відсутність передбачених статтею 150 КАС України підстав для забезпечення позову у спосіб, про який просить позивач, а тому заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 150-154, 243, 248, 256 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст. ст. 295-297 КАС України.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Інформацію стосовно справи, що розглядається, можна отримати за адресою: 51900, місто Кам`янське Дніпропетровської області, вул. І.Ясюковича, 5, та на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://zv.dp.court.gov.ua.
Суддя В.Г. Гречана