Справа № 453/1731/26
№ провадження 2-з/453/12/26
У Х В А Л А
11 вересня 2026 року Сколівський районний суд Львівської області у складі головуючого судді Курницької В.Я., розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Ставрук Наталії Зіновіївни - про забезпечення позову, подану до подання позовної заяви,-
в с т а н о в и в:
Заявник ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Ставрук Наталії Зіновіївни звернувся до суду заявою про забезпечення позову, поданою до подання позовної заяви, в якій заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб марки TOYOTA, модель LAND CRUISER PRADO, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , 2013 року випуску, що належить ОСОБА_2 із забороною відчуження, розпоряджання та проведення обліково-реєстраційних операцій з даним транспортним засобом.
Подана заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що ОСОБА_1 визнано потерпілими у кримінальному провадженні № 1201614[телефон приховано] за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 16 червня 2016 року о 18:30 год., керуючи автомобілем «Toyota Land Cruiser Prado», державний номерний знак НОМЕР_1 та, рухаючись ним по автомобільній дорозі Моршин-Стрий у напрямку до м. Моршин, при проїзді її ділянки біля будинку № 18 у с. Миртюки Стрийського району Львівської області та при виконанні розвороту ліворуч, порушив вимоги Р 1 п. 1.5; Р 2 п. 2.3 б), д). 2.9 а); Р 10 п.п. 10.1. 10.4 Правил дорожнього руху України, які виразилися в тому, що він, керуючи автомобілем в стані алкогольного сп`яніння (2,1 ‰), проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, виконуючи маневр розвороту поза межами перехрестя, не переконався, що це буде безпечним та не створить перешкод іншим учасникам руху, відтак не дав дорогу зустрічному автомобілю «Citroen Jumpy», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , котрий рухався у напрямку до м. Стрий, і смугу руху якого він пересікав, такими своїми діями створив йому аварійну обстановку, яка призвела до зіткнення між їхніми транспортними засобами. Від контактування між собою автомобілі «Toyota Land Cruiser Prado», державний номерний знак НОМЕР_4 та «Citroen Jumpy», державний номерний знак НОМЕР_3 , змінили свої попередні траєкторії руху, в результаті чого виїхали на праве по ходу руху до м. Стрия узбіччя дороги, де автомобіль «Citroen Jumpy», державний номерний знак НОМЕР_3 , скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 правил безпеки дорожнього руху пішохід ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження, від яких помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у приміщенні Стрийської центральної районної лікарні. ОСОБА_5 є сином Позивача, а відтак, останньому завдано моральної шкоди, яка, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо членів її сім`ї чи близьких родичів. Обвинувальний акт затверджено 31 березня 2017 року у кримінальному провадженні за № 1201614[телефон приховано] за обвинуваченням ОСОБА_2 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та такий скеровано на розгляд Стрийського міськрайонного суду Львівської області. Вироком Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27 травня 2026 року у справі № 456/1049/17 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки. Окрім цього, частково задоволено цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та стягнуто з останнього 300 000, 00 грн завданої моральної шкоди. Разом з тим, обвинуваченими подано апеляційні скарги, за результатами розгляду яких 02 вересня 2026 року Львівським апеляційним судом задоволено клопотання обвинувачених та звільнено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 286 КК України на підставі ч.1 ст.49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності. Окрім цього, залишено без розгляду поданий цивільний позов ОСОБА_1 . Відтак, оскільки кримінальне провадження закрито з нереабілітуючих підстав, а винуватість Відповідача у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої настала смерть сина Позивача, підтверджується матеріалами кримінального провадження кримінальному провадженні № 1201614[телефон приховано]. Відтак, факт заподіяння Позивачу моральної шкоди внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 та причинний зв`язок між такими діями та шкодою є доведеними та очевидними.
Зазначає, що у зв`язку з цим Позивачем буде подано відповідний позов до ОСОБА_2 про відшкодування останнім завданої моральної шкоди. Ціна такого позову 400 000 грн.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів, станом на 02 вересня 2026 року у власності ОСОБА_2 перебуває автомобіль марки TOYOTA модель LAND CRUISER PRADO, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , 2013 року випуску. Вказаний автомобіль був учасником дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої загинув син Позивача. Відтак, заявник вважає за необхідне, з метою забезпечення цивільного позову накласти арешт на вказаний автомобіль, що належить відповідачу. При цьому, зазначає, що ОСОБА_2 не працює, є особою пенсійного віку, а відтак останній не має достатнього доходу для виконання рішення суду у випадку задоволення позову, а тому стягнення за рішенням суду можливе лише за рахунок майна Відповідача. У зв`язку з цим, у позивача наявні побоювання щодо подальшого відчуження вказаного автомобіля, в тому числі з метою уникнення стягнення за позовом. Про можливе відчуження автомобіля для уникнення стягнення за позовом свідчить, зокрема, характер поведінки Відповідача, який протягом всього часу кримінального провадження, яке тривало понад 10 років, не вчинив жодних дій для відшкодування завданої ним шкоди та навіть не приніс вибачень за смерть сина. Додатково заявник зазначає, що в ході досудового розслідування кримінального провадження № 1201614[телефон приховано] ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 21 жовтня 2016 року було накладено арешт на автомобіль Toyota Land Cruiser Prado, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , однак ухвалою Львівського апеляційного суду від 02 вересня 2026 року у зв`язку з закриттям кримінального провадження такий захід забезпечення був скасований.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
В той же час, у зв`язку з необхідністю долучення до матеріалів справи копії ухвали Львівського апеляційного суду від 02 вересня 2026 року, за клопотанням представника заявника розгляж заяви про забезпечення позову здійснюється після надання представником копії вказаної ухвали.
За таких обставин розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши письмові докази, подану заяву про забезпечення позову, додатково подані представником заявника докази, суд дійшов такого висновку.
Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Тобто, однією із причин, в зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.
Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, одним з яких, у відповідності до п. 2 вказаної частини, є заборона вчиняти певні дії
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У відповідності до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому, під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25 травня 2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Встановлено, що предметом позову є відшкодування шкоди, завданої смертю особи. При цьому, ОСОБА_2 не працює, є особою пенсійного віку, а відтак, зважаючи на характер поведінки Відповідача, достатньо обґрунтованим є посилання заявника на те, що ОСОБА_2 не має достатнього доходу для виконання рішення суду у випадку задоволення позову, а також не має наміру добровільно відшкодовувати завдану моральну шкоду, а тому стягнення за рішенням суду можливе лише за рахунок майна Відповідача.
Вирішуючи подану заяву, суд бере до уваги характер спірних правовідносин, вагомість поданих доказів та виходить з висунутих у цій справі позовних вимог.
З огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням встановлених обставин справи, враховуючи наявність спору між сторонами, обсяг позовних вимог, беручи до уваги предмет позову, а також ту обставину, що відчуження відповідачем транспортного засобу фактично унеможливить, або, щонайменше, значно утруднить ефективний захист або поновлення порушених прав, за захистом яких позивач буде звертатись до суду, суд вважає, що є необхідність вжиття заходів до забезпечення позову.
Враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в Постанові від 19 лютого 2021 року у справі № справа N 643/12369/19.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Ставрук Наталії Зіновіївни - про забезпечення позову, подана до подання позовної заяви підлягає задоволенню, оскільки є співмірною майбутнім позовним вимогам та не призведе допозбавлення відповідача та інших осіб права своїм майном.
Крім того, вирішуючи питання про необхідність застосування зустрічного забезпечення суд виходить з того, що на час вирішення заяви про забезпечення позову відсутні будь-які відомості існування визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України обставин, за наявності яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення.
Керуючись ст.ст. 149-153, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд -
п о с т а н о в и в:
Заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Ставрук Наталії Зіновіївни - про забезпечення позову, подану до подання позовної заяви - задовольнити.
Накласти арешт на транспортний засіб марки TOYOTA, модель LAND CRUISER PRADO, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , 2013 року випуску, що належить ОСОБА_2 із забороною відчуження, розпоряджання та проведення обліково реєстраційних операцій з даним транспортним засобом.
Роз`яснити заявнику, що відповідно до частини четвертої статті 152 Цивільного процесуального кодексу України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів.
Роз`яснити заявнику, що відповідно до частини тринадцятої статті 158 Цивільного процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом у разі:
1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини четвертої статті 152 цього Кодексу;
2) повернення позовної заяви;
3) відмови у відкритті провадження у справі.
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом і підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з наступного дня після її постановлення.
Ухвалу може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя В.Я.Курницька