БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
17.08.2026
Справа № 497/2195/26
Провадження № 2-о/497/107/26
Ухвала
про залишення позовної заяви без руху
17.08.2026 року суддя Болградського районного суду Одеської області Кравцова Алла Валентинівна, ознайомившись у приміщенні суду в м.Болград з матеріалами цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про встановлення опіки над недієздатною особою та призначення опікуна, заінтересована особа - орган опіки та піклування - Кубейська сільська рада Болградського району Одеської області,
ВСТАНОВИЛА:
12.08.2026 до суду надійшов вищевказаний позов засобами поштового зв`язку, судом перевірена правильність підсудності, справа підсудна Болградському районному суду Одеської області. Заявник просить встановити опіку над недієздатною особою - його матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та призначити його, заявника, опікуном, посилаючись на те, що його мати була визнана недієздатною особою рішенням суду від 2015р., та їй був призначений опікун, який помер у 2025 році, тому виникла необхідність в призначенні нового опікуна. При цьому, заявник вважає, що рішення суду від 2015р. про визнання особи недієздатною - є дійсним.
Дійсно, згідно чинного законодавства, якщо рішення суду від 2015 року набрало законної сили, не було оскаржене в апеляційному чи касаційному порядку і не скасоване самим судом - воно є дійсним, оскільки ст.58 Конституції України закріплено принцип, за яким закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, якщо вони пом`якшують становище особи або скасовують її відповідальність.
Однак, до законодавства України були внесені зміни - щодо обмеження строку дії рішення суду про визнання особи недієздатною максимум двома роками (ч.6ст.300 ЦПК України) - з метою імплементації європейських стандартів у сфері прав людини та виконання рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, головними підставами та передумовами для ухвалення цих змін (які набрали чинності 15.12.2017 разом з новою редакцією ЦПК) стала практика ЄСПЛ - яка тривалий час критично ставилася до законодавства України за механізм «пожиттєвого» позбавлення осіб дієздатності без можливості регулярного перегляду. Ключовою стала справа «Наталія Михайленко проти України» (2013 рік), а також прецеденти на кшталт «Штукатуров проти Росії». ЄСПЛ констатував, що безстрокове визнання особи недієздатною без періодичного судового контролю порушує ст.6 (Право на справедливий суд) та ст.8 (Право на повагу до приватного і сімейного життя) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Відповідно до міжнародних зобов`язань, держава має забезпечити правовий захист осіб з психічними розладами та не допускати їхнього повного правового «виключення» з суспільства. Оскільки психічний стан людини може змінюватися (покращуватися внаслідок лікування чи реабілітації), тому автоматичне безстрокове позбавлення прав визнано негуманним. Необхідність періодичного судового контролю - запровадження дворічного строку - зобов`язує опікунів або органи опіки та піклування кожні 2 роки підтверджувати у суді, що у фізичної особи дійсно триває стійкий або хронічний психічний розлад. Якщо стан людини покращився, її цивільна дієздатність має бути поновлена.
Оскільки рішення ЄСПЛ є невіддільною частиною тлумачення самої Конвенції, ключовою процесуальною підставою для суду є також ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», згідно з якою суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Частина 1 статті 10 ЦПК України регламентує, що суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Частина 2 ст.3 ЦПК України визначає, що якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж цей Кодекс, то застосовуються правила міжнародного договору
Таким чином, реформа перетворила статус недієздатності з «довічного та незворотного» на такий, що потребує регулярного юридичного та медичного перегляду для захисту гідності та прав людини.
У зв`язку з чим, у даній справі, новому опікуну необхідно подавати суду заяву про визнання його матері недієздатною особи знову, оскільки рішення суду від 2015р. про це втратило чинність відповідно до вищевикладеної позиції ЄСПЛ та змін до чинного національного законодавства, якими пом`якшується становище особи, що була визнана недієздатною рішенням суду.
Крім того, сучасними нормами ЦПК України (ст.300 ЦПК) визначено, що, строк дії рішення суду про визнання особи недієздатною не може перевищувати двох років, а тому судові рішення, ухвалені у 2015 році (до введення цих змін), - станом на сьогоднішній день вже втратили свою чинність. Відповідно до правової позиції ВС (Пост. від 20.03.2024 у справі № 638/5358/23), - в разі смерті опікуна його правоздатність припиняється. Його не можна просто «звільнити» від обов`язків та автоматично замінити на іншого через ст. 300 ЦПК.
Дослідивши зміст отриманої позовної заяви та доданих до неї документів, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статтей 175, 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Так, за змістом п.4,5 ч.2 ст.175 ЦПК України, позовна заява має містити: зміст позовних вимог - спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.
Тому, встановивши наявність недоліків позову - відсутність вищезазначених складових для відкриття провадження, - доказів чи вимоги про визнання особи недієздатною, - суд дійшов висновку, що недоліки позовної заяви позивачем/його представником мають бути усунені для відкриття провадження у справі.
Керуючись ст. ст.95,175,177, 185 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Залишити без руху заяву ОСОБА_1 про встановлення опіки над недієздатною особою та призначення опікуна, заінтересована особа - орган опіки та піклування - Кубейська сільська рада Болградського району Одеської області.
Надати позивачу (представнику) строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали - шляхом подання заяви та надання суду доказів, вказаних в мотивувальній частині цієї ухвали або клопотання про забезпечення доказів судом з квитанцією про сплату судового збору відповідно до ч.3ст.117 ЦПК України.
Роз`яснити представнику позивача, що в разі неусунення у встановлений строк недоліків, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатись неподаною і повернута позивачу, що не є перешкодою для звернення до суду з цією ж заявою після усунення вказаних недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає, відповідно до ст.261 ЦПК України набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
Суддя А.В. Кравцова