Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
14 вересня 2026 року Справа № 520/25836/26
Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Тітов О.М., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області , в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України в Київській області №34 від 24.03.2017 року, яким гр. В`єтнаму ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 скасовано дозвіл на імміграцію в Україну.
- визнати протиправними дії Управління Державної міграційної служби України в Київській області щодо визнання недійсною посвідку на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 від 05.07.2007 року оформлену на ім`я гр. В`єтнаму ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
- зобов`язати Центральне Міжрегіональне Управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області поновити стан чинності посвідки на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 від 05.07.2007 року оформлену на ім`я гр. В`єтнаму ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 31 серпня 2026 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви, зокрема, надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку, з наданням належних доказів цього.
08 вересня 2026 року представником позивача до суду надано заяву про усунення недоліків, до якої додано, зокрема, заяву про поновлення процесуального строку, згідно якої він просив вважати причину пропуску процесуального строку поважною та поновити пропущений строк.
В обґрунтування заяви зазначалося, що оскільки 17.09.2025 позивачу після отримання його законним представником - Адвокатом Вітер Г.Р. від Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області письмової відповіді № 6301.5.1-16992/63.2-25 від 17.09.2025 року на адвокатський запит № АЗ-12-09/25-1 від 12.09.2025 року разом із доданим до неї листа Центрального Міжрегіонального Управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області № 8010.6.1-65895-25 від 11.09.2025 року без отримання рішення УДМС України в Київській області №34 від 24.03.2017 року є фактом повідомлення ( обізнаності позивача ) про дійсне існування рішення УДМС України в Київській області №34 від 24.03.2017 року, яким йому скасовано дозвіл на імміграцію в Україну та не є фактом обізнаності про протиправні дії УДМС України в Київській області, щодо визнання посвідку на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 від 05.07.2007 року оформлену на його ім`я недійсною без прийнятій окремого рішення не є датою відліку строку звернення до суду у розумінні ст. 122 КАС України.
Дослідивши вказану заяву, суд вважає викладені в ній доводи такими, що не свідчать про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції) позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, згідно із частиною третьою якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
У постанові від 20.12.2023 по справі № 420/4212/23 Верховний Суд вказав, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводити обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку звернення до суду. Особа, яка заявляє клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2024 року по справі № 990/12/24.
Суд критично оцінює наведені представником позивачки доводи та не вбачає у них об`єктивних, непереборних і підтверджених належними доказами обставин, які б унеможливлювали своєчасне звернення до адміністративного суду.
Стосовно доводів представника позивачки, що після надання відповіді на адвокатський запит від 29.05.2026, стало відомо про прийняття відповідачем оскаржуваного рішення (лист № 80.10.6.1-31867/80.4-26 від 12.06.2026), суд зазначає, що отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його звернення (або на звернення представника позивача) не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач або його представник почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Представником позивача було зауважено, що 17.09.2025 року офіційно дізнався про існування рішення міграційної служби від 2017 року, хоча і не отримав його на руки. Також у листі від 11.09.2025 №8010.6.1/65895-25 зазначено "На запит №6301.5.1/26134-25 від 10.09.2025 повідомляємо, що громадянці Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 24.03.2017 УДМС України в Київській області прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну та посвідки на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 від 05.07.2007."
Судячи з тверджень представника позивачки адвоката Вітер Геннадія Романовича, він був і є законним представником Нгуєн Тхі Ла як у вересні 2025 так і на даний момент, отже, будучи фахівцем у галузі права, він був належним чином обізнаний щодо обставин порушення прав позивачки та наявності спірного рішення суб`єкта владних повноважень щонайменше з моменту отримання відповіді на адвокатський запит у вересні 2025 року, що виключає посилання на необізнаність чи відсутність належних підстав для своєчасного звернення до суду.
За таких обставин, суд не вважає поважною причиною для поновлення строків бездіяльність або очікування «більш детальних підтверджень» після того, як факт порушення прав уже став відомим, пропуск строку звернення до адміністративного суду обумовлений виключно пасивною поведінкою позивача, що виключає можливість визнання причин пропуску строку поважними.
Інших доводів на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з поданою заявою позивачем не наведено.
Згідно із постановою Великої Палати Верховного Суду у справі №990/303/24 від 19.12.2024 підставою для поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду можуть бути визнані лише обставини, які становили об`єктивну непереборну перешкоду для звернення до суду (п.6.31).
Відтак, всі інші викладені представником позивача доводи не містять підстав поважності пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Керуючись ст. ст. 169, 248, 256, 294, 295,297 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Тітов О.М.