___________________________________________________________________________________________________________________________
Справа № 947/37129/26
Провадження № 2/947/8132/26
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
14.09.2026 року м. Одеса
Суддя Київського районного суду м. Одеси Скриль Ю.А. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 про стягнення пені за прострочення стягнення аліментів, додаткових витрат на дитину,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 08.09.2026 звернулась до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою про стягнення пені за прострочення стягнення аліментів, додаткових витрат на дитину, а саме просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача, ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), на користь позивачки, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), законну пеню 1% (неустойку) за прострочення сплати аліментів за період з жовтня 2020 року по липень 2026 року у розмірі 226 790, 04 гривень та стягнути з відповідача, ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), на користь позивачки, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), 50% частки фактично понесених додаткових витрат на навчання, розвиток та лікування дитини у розмірі 82 639,67 гривень. Також просить визнати поважними причини пропуску строку позовної давності щодо стягнення додаткових витрат на утримання дитини за квитанціями та чеками 2019- 2020 років, та поновити позивачці строк позовної давності для захисту її майнових прав та інтересів дитини.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільна справа розподілена судді Київського районного суду м. Одеси Скриль Ю.А.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без руху, оскільки вона не відповідає вимогам статті 175 ЦПК України.
Відповідно до вимог ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
5. У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
6. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
У данному випадку, у вступній частині позовної заяви відсутні відомості про відповідача, що не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України та позбавляє можливості звернутися відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
У данному випадку це позбавляє суд можливості визначитись з підсудністю даної справи.
Згідно ст.126 ЦПК Україниправо на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Також, ч.1ст.127 ЦПК України визначає, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.4 ст.127 ЦПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Відповідно до ч.5 ст.127 ЦПК України пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду, а від судів вимагається дотримуватися певних правил у процесі прийняття рішення про поновлення строку та оцінювати поважність причин пропуску строку, виходячи із критеріїв розумності, об`єктивності та непереборності обставин, що спричинили пропуск, значимості справи для сторін, наявності фундаментальної судової помилки.
Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Верховний суд (Правова позиція аналогічного змісту наведена у постанові Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №120/5780/20-а (ЄДРСРУ № 97806556) безальтернативно вказує, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з …позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
На підставі викладеного, вважаю, що позивачці слід надати документальні підтвердження поважності причин пропуску строку, виходячи із критеріїв розумності, об`єктивності та непереборності обставин, що спричинили пропуск строку звернення до суду вчасно в межах встановлених ЦПК строків.
Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать про наявність таких обставин як хвороба дитини, наприклад, висновки медико-соціальної експертної комісії, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров`я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).
Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).
Відповідний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 04.12.2019 у справі №320/383/19 (провадження № 61-18284св19).
В позовній заяві позивачка вказує, що сукупний розмір частки додаткових витрат, що покладається на Відповідача, становить: 46 922,50 + 10 724,50 + 17 700,00 + 7 292,67= 82 639,67 грн (вісімдесят дві тисячі шістсот тридцять дев`ять гривень 67 копійок), що підтверджується доданими до позову документами.
Однак, суду не надано доказу сплати додаткових витрат про які йдеться в позовній заяві, тобто копії чеків про сплату - відсутні.
Як вже зазначалося вище доказами можуть бути довідки про вартість витрат, чеки, рахунки, квитанції тощо.
Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб та строк їх усунення, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням зазначеного, позовна заява підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст.185 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 про стягнення пені за прострочення стягнення аліментів, додаткових витрат на дитину залишити без руху.
Надати позивачці строк для усунення викладених в мотивувальній частині ухвалі недоліків, який не може перевищувати 10-ти днів з дня вручення ухвали суду, а саме:
- надати позовну заяву у новій редакції у якій вказати відомості про відповідача, надати документальні підтвердження поважності причин пропуску строку, виходячи із критеріїв розумності, об`єктивності та непереборності обставин, що спричинили пропуск строку звернення до суду вчасно, виконати вимоги ч. 7 ст. 43 ЦПК України.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. А. Скриль