У Х В А Л А
10вересня 2026 року м. Київ
Справа № 381/1346/26
Провадження: № 22-ц/824/14467/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т. О., суддів Верланова С. М., Нежури В. А.,
розглянувшиапеляційнускаргуОСОБА_3на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Анапріюк С. П.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
в с т а н о в и в:
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2026 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 01.01.2026 року по 30.06.2026 року у розмірі 53 620 грн 52 коп.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331 грн 20 коп.
Повний текст рішення складено 18 травня 2026 року.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 08 липня 2026 року виправлено описку в рішенні Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2026 року у цивільній справі № 381/1346/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, зазначивши у мотивувальній та резолютивній частинах судового рішення замість неправильного періоду, за який стягується пеня «з 01.01.2026 року по 30.06.2026 року» правильний період «з 01.01.2025 року по 30.06.2025 року».
Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_3 направила 29 червня 2026 рокузасобами поштового зв`язку апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду та зазначила, що не приймала участі у розгляді справи, однак судове рішення впливає на її права та обов`язки, а копію оскаржуваного судового рішення отримала 29 травня 2026 року.
Вирішуючи порушене скаржником питання, суд ураховує наступне.
За правилом ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено-повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду
Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_3 не була учасником справи.
Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
У справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Звертаючись до апеляційного суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_3 зазначила, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги безпосередньо стосуються її прав та законних інтересів, оскільки предметом спору є, зокрема, питання щодо розпорядження аліментними коштами, одержувачем яких є ОСОБА_3 .
У зв`язку з цим ОСОБА_3 вважає, що оскаржуване судове рішення вирішує питання про її права та законні інтереси, а тому вона має право на його апеляційне оскарження.
Відповідно до статей 17, 18 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
Взаємний аналіз наведених процесуальних норм свідчить про те, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу протягом річного строку з дня складання повного тексту судового рішення. При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.
Зважаючи на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що строк на апеляційне оскарження скаржником пропущений з поважних причин, а тому вважає за можливе його поновити.
Апеляційна скарга містить клопотання про звільнення заявника від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_3 є студенткою вищого навчального закладу денної форми навчання, самостійних доходів не має.
Вирішуючи подане клопотання суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1, 3ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру належних до сплати судових витрат або звільнення від їх сплати є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином, звільнення від сплати судового збору має місце лише в разі незадовільного майнового стану особи.
Положення пункту 1 статі 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентна практика Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland) свідчить про те, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
На підтвердження обставин, викладених у клопотанні, ОСОБА_3 долучила витяг з Пенсійного фонду України, витяг з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також копію договору про навчання.
З наданих документів убачається, що ОСОБА_3 навчається у закладі вищої освіти за денною формою навчання та не має самостійного доходу. Водночас відомості, що містяться у наданих витягах, свідчать про відсутність у неї доходу за попередній календарний рік, а також про відсутність зареєстрованого за нею нерухомого майна.
Таким чином, надані апелянтом документи у своїй сукупності підтверджують її скрутний майновий стан та відсутність самостійних доходів, що об`єктивно перешкоджає сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
За наведених обставин, враховуючи майновий стан ОСОБА_3 , відсутність у неї самостійного доходу, обставини її навчання за денною формою та сукупність наданих нею доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_3 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
За своїм змістом апеляційна скарга відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України.
Перешкод для відкриття апеляційного провадження не встановлено.
Керуючись, ст.ст. 359-361, 366 ЦПК України,
У Х В А Л И В:
Клопотання ОСОБА_3 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2026 року.
Поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2026 року.
Відкрити апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Анапріюк С. П.,у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Надіслати учасникам справи копію апеляційної скарги та додатних до неї матеріалів, роз`яснити їм право подати відзив на апеляційну скаргу, який за формою та змістом має відповідати вимогам статті 360 ЦПК України,у строк до 01 жовтня 2026 року.
В процесі розгляду справ Київським апеляційним судом застосовуються Правила організації ефективного судочинства, затверджені рішення зборів суддів № 14 від 31 травня 2024 року, з текстом яких можна ознайомитись за посиланням: https://www.kas.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/Organisation-rules-for-effective-justice.pdf
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, є остаточною, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Т. О. Невідома
Судді: С. М. Верланов
В. А. Нежура