УХВАЛА
14 вересня 2026 р. Справа № 520/23017/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Бегунца А.О. , П`янової Я.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2026 по справі № 520/23017/25
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом, в якому просила суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не включення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 37 днів, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2026 задоволено позов.
ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2026 апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) задоволено.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.05.2026 у справі №520/23017/25 скасовано.
Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.
Апеляційним судом не вирішувалось питання про судові витрати.
ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) подав заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з позивача на його користь сплачений судовий збір у розмірі 1597,44 грн.
В обґрунтування вимог заяви зазначив, що судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справу не вирішено питання про судові витрати, а саме щодо покладення судових витрат (судового збору за подання апеляційної скарги) на позивача.
Відповідно до ч.3 ст.252 КАС України, розгляд заяви здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, наведені в заяві доводи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Згідно п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Згідно ч.5 ст.139 КАС України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, загальне правило розподілу судових витрат полягає в тому, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
При цьому відповідачу - суб`єкту владних повноважень, можуть компенсуватись лише документально підтвердженні витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, оскільки суб`єкт владних повноважень повинен нести усі ризики, пов`язані з прийняттям ним рішень, вчиненням дій чи допущенням бездіяльності, у тому числі необхідність відстоювати правомірність своєї поведінки в адміністративному суді. Такі обмеження у можливостях суб`єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних відносинах із владою.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 29.04.2020 у справі № 817/66/16, Верховного Суду, викладеною в постанові від 30.10.2018 у справі №161/14389/16-а.
Отже, якщо скаржником є суб`єкт владних повноважень, то незалежно від результатів розгляду справи понесені ним судові витрати, окрім судових витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз (ч.2 ст.139 КАС України), не підлягають розподілу.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема, у постановах від 08.05.2024 року та від 19.12.2024 року у справах №240/17530/23 та № 640/29622/20 відповідно.
Враховуючи те, що інших судових витрат (пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз), окрім судового збору, ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) не зазнав, а сплачена ним сума судового збору компенсації не підлягає, відсутні підстави для стягнення з позивача на його користь сплаченого судового збору у розмірі 1597,44 грн.
Відповідно до ч.4 ст.252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволені заяви про ухвалення додаткового рішення слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 243, 252, 292, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про ухвалення додаткового рішення у справі №520/23017/25 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Русанова В.Б.
Судді Бегунц А.О. П`янова Я.В.