Справа № 367/11120/26
Провадження №2-з/367/187/2026
УХВАЛА
Іменем України
про забезпечення позову
10 вересня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі судді Мерзлого Л.В., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: фізична особа-підприємець ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Веселовська Анна Едуардівна, про визнання договору дарування недійсним та витребування майна,
ВСТАНОВИВ:
1.У провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває цивільна справа № 367/11120/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_2 -2, ОСОБА_4 , в якій позивач просить визнати недійсним договір дарування від 21.02.2023, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_2 -2, витребувати з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1591409632108), та скасувати рішення про державну реєстрацію прав, індексний номер: 84001405 від 27.03.2026.
2.08.09.2026 Позивач звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить: 2.1. заборонити ОСОБА_4 та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження зазначеної квартири; 2.2. заборонити державним реєстраторам, державним та приватним нотаріусам України проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або обтяжень, внесення будь-яких записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо зазначеної квартири.
3.На обґрунтування заяви Позивач зазначає, що предметом спору є нерухоме майно, власником якого на цей час зареєстровано ОСОБА_4 ; що ОСОБА_4 , як власник квартири, має необмежену законом можливість у будь-який момент розпорядитися нею (відчужити, передати в заставу тощо); що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить чи істотно ускладнить виконання рішення суду в разі задоволення позову та спричинить необхідність ініціювання нових судових спорів для відновлення порушеного права. Позивач також просить не застосовувати заходи зустрічного забезпечення позову, оскільки заявлений захід не потребує від ОСОБА_4 будь-яких фінансових витрат і не позбавляє його права володіти та користуватися квартирою.
ОЦІНКА СУДУ:
4.Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
5.Згідно з п. 2, 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії, а також забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання. Частиною 2 цієї статті передбачено, що суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
6.Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
7.Предметом позову у цій справі є, серед іншого, вимога про витребування конкретного об`єкта нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Заявлені заходи забезпечення позову спрямовані на збереження цього ж об`єкта в незмінному правовому стані до вирішення спору по суті, а отже, відповідають вимозі співмірності, встановленій ч. 3 ст. 150 ЦПК України.
8.Судом враховано, що згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, доданою до матеріалів справи, право власності на спірну квартиру на цей час зареєстровано за ОСОБА_4 , яким, за загальним правилом, реалізуються повноваження власника щодо володіння, користування та розпорядження цим майном, включаючи право на його відчуження чи передання в заставу в будь-який момент.
9.Суд враховує сталу практику Верховного Суду, згідно з якою можливість відповідача (власника майна) в будь-який момент відчужити належне йому майно є об`єктивною обставиною, яка сама по собі свідчить про ризик ускладнення виконання майбутнього судового рішення, а вимога додаткового доведення цієї очевидної обставини означала б застосування завищеного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22).
10.Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії», відповідно до якої поняття «ефективний засіб юридичного захисту» передбачає, серед іншого, запобігання тому, щоб настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
11.З огляду на викладене, невжиття заявлених заходів забезпечення позову створює реальний ризик відчуження ОСОБА_4 спірної квартири третій особі до вирішення справи по суті, що унеможливило б чи істотно ускладнило виконання рішення суду в разі задоволення позову та спричинило б необхідність ініціювання Позивачем нових судових спорів для захисту порушеного права.
12.Заявлені заходи забезпечення позову є пропорційними: заборона вчиняти дії щодо відчуження квартири та заборона внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно обмежують лише право розпорядження майном, не позбавляючи власника права володіти та користуватися квартирою, і не покладають на нього фінансового обов`язку.
13.Щодо клопотання Позивача про незастосування зустрічного забезпечення позову суд враховує, що заявлений захід забезпечення позову не пов`язаний із можливими майновими втратами для ОСОБА_4 , оскільки не обмежує його права володіння та користування майном, а тому не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення позову з власної ініціативи.
14.За таких обставин суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. 149-153 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
1.Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
2.Заборонити ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження нерухомого майна, а саме: квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1591409632108).
3.Заборонити державним реєстраторам, державним та приватним нотаріусам України проведення державної реєстрації будь-яких прав та/або обтяжень, заборонити внесення будь-яких записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1591409632108), яка належить ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
4.Зустрічне забезпечення позову не застосовувати.
5.Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
6.Копію ухвали направити учасникам справи.
7.Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Реквізити стягувача: ОСОБА_6 (адреса АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Реквізити боржника: ОСОБА_7 (адреса АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_1 )
Суддя: Л.В. Мерзлий