У Х В А Л А
про повернення апеляційної скарги
Справа № 240/10467/25
11 вересня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Драчук Т. О.
суддів: Смілянця Е. С. Полотнянка Ю.П.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Житомирської митниці на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігласс Україна" до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 липня 2026 року позов задоволено.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам ст.296 КАС України, Сьомим апеляційним адміністративним судом відповідно до ухвали від 12 серпня 2026 року залишено апеляційну скаргу Житомирської митниці без руху. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано в строк протягом п`яти днів усунути недоліки апеляційної скарги.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2026 року продовжено апелянту строк на усунення недоліків на п`ять днів з моменту отримання ухвали суду у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору.
24.08.2026 Житомирською митницею подано до суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, обґрунтоване відсутністю коштів для сплати судового збору.
В подальшому, 04 вересня 2026 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Житомирської митниці, до якого долучено платіжну інструкцію від 03.09.2026 №911 про сплату судового збору в розмірі 8401,24 грн.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2026 продовжено Житомирській митниці строк для усунення недоліків апеляційної скарг, на три дні з дня отримання копії цієї ухвали.
10.09.2026 до суду надійшло клопотання Житомирської митниця, в якому апелянт просить суд вважати судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.07.2026 сплаченим у повному обсязі, з врахуванням чого відкрити провадження у справі. В обґрунтування клопотання апелянт зазначає, що ціна позову, визначена позивачем, становить 415 755,41 грн, а предметом спору є оскарження рішень митного органу про коригування митної вартості товарів, внаслідок чого збільшено розмір митних платежів.
Апелянт зазначає, що, судовий збір має обчислюватися виходячи з різниці між сумою митних платежів, обчислених за митною вартістю, заявленою декларантом, та сумою митних платежів, обчислених за митною вартістю, визначеною митним органом у рішенні про коригування. На підтвердження своєї позиції апелянт посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 16 березня 2020 року у справі № 1.380.2019.001962, зазначаючи, що під час імпорту товарів митні платежі сплачуються виходячи з їх митної вартості, а прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості призводить до збільшення розміру обов`язкових платежів до бюджету.
Також заявник посилається на положення частини сьомої статті 55 Митного кодексу України, якими передбачено порядок випуску товарів у вільний обіг у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування митної вартості та, зокрема, необхідність забезпечення сплати різниці між сумами митних платежів, обчисленими за митною вартістю, визначеною декларантом та митним органом.
З огляду на викладене апелянт вважає, що саме різниця у розмірі митних платежів, зумовлена коригуванням митної вартості товару, є загальною сумою майнових вимог позивача, яка має враховуватися при визначенні ціни позову та розміру судового збору.
У зв`язку з цим заявник заперечує проти визначення судом ціни позову у розмірі 538 358,84 грн, розрахованої виходячи з митної вартості товару, визначеної декларантом, та вважає правильним визначення судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 8 401,22 грн, із розрахунку 7001,02 грн (сплачений позивачем судовий збір та стягнутий з відповідача на підставі рішення суду) х 1,5 х 0,8. На думку апелянта, такий розрахунок відповідає вимогам законодавства та правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 16 березня 2020 року у справі № 1.380.2019.001962.
Надаючи оцінку поданій заяві, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою встановлено ставку судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом із тим відповідно до пункту 2 частини 3 статті 4 Закону 3674-VI, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону 3674-VI).
Суд апеляційної інстанції, оцінивши викладені в заяві від 10.09.2026 аргументи щодо невідповідності ціни позову, частково погоджується з доводами апелянта.
Дослідивши первинні митні декларації та відповідні рішення митного органу про корегування митної вартості товару, судом встановлено наступне.
Так, предметом спору у даній справі є рішення про коригування митної вартості товарів, тобто заявлено вимогу майнового характеру. Відповідно, ціною позову у розумінні п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в даному випадку є різниця митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів.
Вказаний підхід до розрахунку суми судового збору наведений Верховним Судом в ухвалі від 07.07.2023 року у справі 380/7438/22, в ухвалі від 25.09.2023 року у справі № 380/10501/22.
В постанові Верховного Суду від 16 березня 2020 у справі № 1.380.2019.001962 Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформулювала правовий висновок, що при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.
Визначаючи ціну позову в межах даної справи, суд апеляційної інстанції виходив саме із зазначеного підходу та здійснив розрахунок різниці між сумами митних платежів, визначених виходячи з митної вартості товарів, заявленої декларантом, та сумами митних платежів, визначених виходячи з митної вартості, встановленої митним органом за спірними рішеннями.
Щодо оскарження рішення про коригування митної вартості товарів № UA101000/2024/000483/2 від 20.12.2024, судом встановлено, що сума митних платежів, визначена позивачем при поданні митної декларації №24UA101020044233U6 від 18 грудня 2024, становить 70509,34 грн. В свою чергу, в результаті корегування ціни товару, змінилась сума митних платежів, яка становить 122 931,93 грн.
Відтак, різниця митних платежів що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів №UA101000/2024/000483/2 від 20.12.2024 становить 52 422,59 грн.
Щодо скарження рішення про коригування митної вартості товарів №UA101020/2024/000208/1 від 24.12.2024, судом встановлено, що сума митних платежів, визначена позивачем при поданні митної декларації №24UA101020044709U3 від 23 грудня 2024, становить 112013,58 грн. В свою чергу, в результаті корегування ціни товару, змінилась сума митних платежів, яка становить 622 984,60 грн.
Відтак, різниця митних платежів що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів №UA101020/2024/000208/1 від 24.12.2024 становить 510 971,02 грн.
Щодо іншого товару, зазначеного в цьому ж рішенні, сума митних платежів, визначена позивачем при поданні митної декларації №24UA101020044709U3 від 23 грудня 2024, становить 17603,31 грн. В свою чергу, в результаті корегування ціни товару, змінилась сума митних платежів, яка становить 40 601,35 грн.
Відтак, різниця митних платежів що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів №UA101020/2024/000208/1 від 24.12.2024 становить 22998,04 грн.
Відповідно, за результатами такого розрахунку ціна позову скалала 586 391,65 грн.
Колегія суддів зазначає, що апелянтом жодним чином не спростовано розмір визначеної судом ціни позову, як і не надано на виконання вимог ухвали суду від 12.08.2026 відомостей щодо різниці митних платежів, які підлягали сплаті виходячи з митної вартості, визначеної декларантом, та митної вартості, визначеної митним органом в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів (розрахунку) на підтвердження сплаченої в подальшому суми судового збору.
Таким чином, доводи апелянта про те, що суд визначив ціну позову виходячи безпосередньо з митної вартості товару, визначеної декларантом, не відповідають фактичним обставинам справи та здійсненому судом розрахунку, оскільки визначена судом ціна позову є саме різницею митних платежів, що підлягали сплаті залежно від застосування митної вартості, заявленої декларантом, та митної вартості, визначеної митним органом.
Крім того, посилання апелянта на механізм забезпечення сплати різниці митних платежів, передбачений статтею 55 Митного кодексу України, не свідчить про неправильність застосованого судом механізму розрахунку ціни позову.
Колегія суддів звертає увагу, що у цій справі при визначенні ціни позову судом враховано саме різницю митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваних рішеннях, тобто застосовано саме той підхід, на необхідність застосування якого посилається сам апелянт.
За таких обставин доводи Житомирської митниці щодо необхідності визначення ціни позову виходячи із суми, зазначеної позивачем, та, відповідно, розрахунку судового збору з такої суми є необґрунтованими, оскільки апелянтом не наведено належного обґрунтування правильності визначення ціни позову саме в такому розмірі та не надано відповідного розрахунку.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Частиною 2 ст. 44 КАС України на учасників справи покладено обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що ухвалами суду апеляційної інстанції від 12.08.2026 про залишення апеляційної скарги без руху, від 18.08.2026 та від 04.09.2026 про продовження строку на усунення недоліків, апелянту було надано достатньо часу для усунення недоліків апеляційної скарги, зокрема для надання належного та обґрунтованого розрахунку ціни позову.
Таким чином, митниці було надано можливість належним чином обґрунтувати свою позицію щодо визначення ціни позову та розміру судового збору, а також надати відповідний розрахунок, який би дав змогу суду перевірити правильність визначення заявленої апелянтом суми.
Однак Житомирська митниця, не погоджуючись із визначеним судом розміром судового збору, фактично лише зазначає про правильність розрахунку, здійсненого позивачем, та необхідність визначення ціни позову виходячи саме з такої суми, не надаючи при цьому власного розрахунку та належного обґрунтування складових заявленої суми.
Колегія суддів частково враховує аргументи апелянта щодо ціни позову та зазначає, що з урахуванням досліджених первинних митних декларацій та рішень про коригування митної вартості товару, ціна позову становить 586 391,65 грн, відповідно судовий збір за подання апеляційної скарги належить сплатити судовий збір в сумі 10 555,05 грн, тобто 150% від ((586 391,65 грн. х 1,5%) х 0,8).
В свою чергу апелянтом сплачено судовий збір в розмірі 8401,24 грн, тобто судовий збір сплачено не в повній мірі.
Отже, станом на 11.09.2026 вимоги ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом в повній мірі не виконані, інших заяв (клопотань) на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не надано, ні через канцелярію суду, ні поштовим зв`язком.
Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.
Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Керуючись ст.ст.169, 296, 298, 325, 328, 329 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
1. В задоволенні заяви Житомирської митниці від 10.09.2026 - відмовити.
2. Апеляційну скаргу Житомирської митниці на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 липня 2026 року повернути особі, яка її подала.
3. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
4. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач Драчук Т. О.
Судді Смілянець Е. С. Полотнянко Ю.П.