Справа № 569/17863/26
УХВАЛА
14 вересня 2026 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Кучина Н.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Рівненський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту неправильності в актовому записі про народження та внесення змін до актового запису, -
В С Т А Н О В И В:
28.07.2026 до Рівненського міського суду Рівненської області надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Рівненський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту неправильності в актовому записі про народження та внесення змін до актового запису.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 29 липня 2026 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Рівненський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту неправильності в актовому записі про народження та внесення змін до актового запису залишено без руху.
Надано заявнику строк для виправлення вказаних в ухвалі суду недоліків 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали, а саме: долучити до матеріалів заяви актовий запис про народження ОСОБА_2 від 9 серпня 2019 року за №1853; долучити докази неможливості позасудового врегулювання даного спору.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Нормами Цивільного процесуального законодавства України не врегульовано питання про повернення заяви під час розгляду справ окремого провадження.
Згідно з ч. 9, ч. 10 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права). Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 червня 2022 року по справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21, п. 78-82) зазначила, зокрема, що необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві. Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
За таких обставин, суд вважає за необхідне в порядку аналогії закону застосувати норму ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ухвала суду від 29 липня 2026 року повернена до суду 02.09.2026 з відміткою адресат відсутній.
З 14.08.2026 по 14.09.2026 головуюча суддя перебувала у щорічній основній відпустці.
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи те, що провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Рівненський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту неправильності в актовому записі про народження та внесення змін до актового запису не відкрито, заявник не усунув недоліки заяви у наданий строк, заяву необхідно повернути заявнику.
На підставі наведеного, керуючись ст. 185, 258 - 261, 353 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Рівненський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту неправильності в актовому записі про народження та внесення змін до актового запису повернути заявнику.
Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Кучина Н. Г.