УХВАЛА
14 вересня 2026 року
м. Київ
справа №440/2737/26
адміністративне провадження №К/990/33862/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Загороднюка А.Г., Радишевської О.Р.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду та постанову Другого апеляційного адміністративного суду у справі № 440/2737/26 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у невиплаті йому індексації грошового забезпечення за період з 26.01.2016 по 28.02.2018;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 26.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця, місяця підвищення грошових доходів);
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у невиплаті позивачу в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 25.01.2019 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078);
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4027, 81 грн щомісячно за період з 01.03.2018 по 25.01.2019 включно відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 у частині розрахунку індексації як різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу, та здійснити виплату індексації різниці з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2026, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2026, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 у належному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2016 по 28.02.2018 зі встановленням місяця підвищення доходів (базового місяця) - січень 2008 року та за період з 01.03.2018 по 25.01.2019 у фіксованому розмірі відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (у відповідній редакції). Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2016 по 28.02.2018 зі встановленням місяця підвищення доходів (базового місяця) - січень 2008 року та за період з 01.03.2018 по 25.01.2019 включно відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, 20.07.2026 військова частина НОМЕР_2 через підсистему «Електронний суд» подала касаційну скаргу до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 03.08.2026 зазначену касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надіслання до суду касаційної інстанції касаційної скарги в новій редакції, у якій уточнити судове рішення, яке оскаржується; доказів надсилання копії касаційної скарги іншим учасникам справи; надання документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.
11.08.2026 через підсистему «Електронний суд» військовою частиною НОМЕР_1 подано до Верховного Суду клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивоване тим, що військова частина НОМЕР_1 є розпорядником коштів третього рівня та отримує бюджетні асигнування за підпорядкованістю від ІНФОРМАЦІЯ_1 (розпорядник коштів другого рівня) через фінансово-економічне управління ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заявником повідомлено, що кошти на сплату судового збору за подання касаційної скарги замовлено фінансово-економічною службою частини, по надходженню яких, командування військової частини НОМЕР_1 зобов`язується сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.
Ураховуючи, що у період з 10.08.2026 до 08.09.2026 суддя Мельник-Томенко Ж.М. перебувала у відпустці питання щодо розгляду матеріалів касаційної скарги вирішується після припинення обставин, які перешкоджали такому розгляду.
Перевіривши клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору, Верховний Суд зазначає таке.
Відповідно до положень статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Проте заявник не відноситься до жодної категорії, для якої передбачена можливість відстрочення сплати судового збору.
З огляду на викладене, клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Водночас відповідно до частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зміст наведеної норми вказує на те, що продовження процесуального строку, встановленого судом, передбачає надання нового строку на вчинення тієї процесуальної дії, яка не була з поважних причин вчинена у первісно встановлений строк.
Ураховуючи вищенаведене, Верховний Суд доходить висновку про можливість для продовження процесуального строку, встановленого судом для усунення недоліків, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 03.08.2026.
Керуючись статтею 121 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Продовжити військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 03.08.2026, на десять днів із дня вручення копії цієї ухвали.
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
А.Г. Загороднюк
О.Р. Радишевська ,
Судді Верховного Суду