УХВАЛА
14 вересня 2026 року
м. Київ
справа №380/25310/25
адміністративне провадження № К/990/41040/26
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Білак М.В., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу Державної організації (установа, заклад) Військово-медичного клінічного центру Західного регіону на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року та ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2026 року у справі №380/25310/25
за позовом ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Західного регіону про визнання протиправними дій,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дій Військово-медичного клінічного центру Західного регіону щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року.
Зобов`язано Військово-медичний клінічний центр Західного регіону здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із прийняттям індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків для обчислення індексації грошового забезпечення у січні 2008 року (базовий місяць) із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Визнано протиправним дії Військово-медичного клінічного центру Західного регіону щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 та з 01 січня 2024 року по 05 листопада 2025 року із застосуванням щомісячної індексації-різниці відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Зобов`язано Військово-медичний клінічний центр Західного регіону здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року по 05 листопада 2025 року включно, виходячи з фіксованої величини 4 097,21 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Військово-медичний клінічний центр Західного регіону подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з порушеннями строків, встановлених ч.1 ст.295 КАС України, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
На виконання вимог вказаної ухвали до суду подано заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, де зазначено, що відповідач є залежним від бюджетних асигнувань для здійснення оплати судових зборів. При цьому, здійснив усе від нього залежне для отримання таких асигнувань.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження Військово-медичного клінічного центру Західного регіону; відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військово-медичного клінічного центру Західного регіону на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року у справі № 380/25310/25.
02 вересня 2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року та ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2026 року у цій справі.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою відповідача на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року з таких підстав.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 328 КАС України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржуване рішення суду першої інстанції не було переглянуто в суді апеляційної інстанції, адже судом апеляційної інстанції було відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
З огляду на те, що частиною першою статті 328 КАС України передбачено право на оскарження рішення суду першої інстанції лише після апеляційного перегляду справи, тому рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Щодо оскарження в суді касаційної інстанції ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2026 року слід зазначити наступне.
Так, предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Згідно з частиною третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку може бути оскаржена, зокрема, ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Абзацом другим частини четвертої статті 328 КАС України зазначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Як встановлено Судом, заявник касаційної скарги оскаржує ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2026 року, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
З оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції вбачається, що скаржник на виконання вимоги ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху від 28 липня 2026 року надіслав заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, де зазначив, що відповідач є залежним від бюджетних асигнувань для здійснення оплати судових зборів. При цьому, здійснив усе від нього залежне для отримання таких асигнувань..
В касаційній скарзі відповідачем викладені доводи (заперечення) по суті заявлених позовних вимог, проте відсутні будь-які доводи щодо, на думку скаржника, неправомірної відмови у відкритті касаційного провадження через постановлення оскаржуваної ухвали від 26 серпня 2026 року, що свідчить про необґрунтованість поданої касаційної скарги в частині оскарження цієї ухвали.
Доводи відповідача, викладені у касаційній скарзі, зводяться виключно до незгоди з ухвалою суду апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
У частині другій цієї статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Таким чином, оскаржуване судове рішення є вмотивованим і таким, що ґрунтується на законі, зокрема положеннях пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України. Правильне застосування судом апеляційної інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної організації (установа, заклад) Військово-медичного клінічного центру Західного регіону на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2026 року у цій справі.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної організації (установа, заклад) Військово-медичного клінічного центру Західного регіону на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року та ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2026 року у справі №380/25310/25
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
..................................
..................................
..................................
А.В. Жук
М.В. Білак
С.А. Уханенко
Судді Верховного Суду