УХВАЛА
14 вересня 2026 року
м. Київ
справа №990/254/26
адміністративне провадження № П/990/254/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Дашутіна І.В., Желтобрюх І.Л., Мельник-Томенко Ж.М., Радишевської О.Р.,
перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання незаконною та скасування Президії Верховної Ради УРСР від 25 червня 1975 року №3961-VIII,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Верховної Ради України, у якому просить визнати незаконність та скасувати в повному обсязі постанову Президії Верховної Ради УРСР від 25 червня 1975 року №3961-VIII про увільнення ОСОБА_1 від обов`язків народного судді Долинського районного суду, як такого, що скомпрометував себе, з часу її прийняття 25 червня 1975 року.
Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви та її копії для відповідача, у якій уточнити предмет спору, зміст позовних вимог, їх нормативне обґрунтування, викласти обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та навести докази, які ці обставини підтверджують (з наданням їх суду);
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав пропуску такого строку та поданням доказів їх поважності.
Належним чином завірену копію указаної ухвали позивач отримав 08 липня 2026 року, що підтверджується зворотнім повідомленням, яке надійшло на адресу суду.
На виконання вимог ухвали Суду про залишення позовної заяви без руху позивач 20 липня 2026 року направив до Верховного Суду уточнену позовну заяву з додатками, зареєстровану у Суді 22 липня 2026 року. Разом з уточненою позовною заявою позивач направив Суду заяву про відвід колегії суддів від участі у розгляді цієї справи, яку зареєстровано 02 вересня 2026 року.
Після завершення відпусток усіх членів колегії суддів Верховний Суд ухвалою від 09 вересня 2026 року визнав заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Жука А.В., Дашутіна І.В., Желтобрюх І.Л., Мельник-Томенко Ж.М., Радишевської О.Р. від розгляду справи №990/254/26 - необґрунтованою. Зазначену заяву передано до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду цієї заяви.
Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі головуючого судді (судді - доповідача) Жука А.В., суддів: Дашутіна І.В., Желтобрюх І.Л., Мельник-Томенко Ж.М., Радишевської О.Р. від розгляду справи №900/254/26.
З урахуванням наведеного питання про відкриття провадження у цій справі вирішується після завершення відпусток усіх членів колегії суддів та розгляду заяви про відвід суддів.
Так, у тексті уточненої позовної заяви ОСОБА_1 зазначає, що: «… внаслідок відсторонення мене від обов`язків народного судді без зазначення терміну відсторонення я діючий суддя знаходжуся у вимушеному прогулі. Внаслідок бездіяльності відповідача я, у вимушеному прогулі перебуваю по даний час. За час вимушеного прогулу на підставі ст.ст. 3, 56 Конституції України я заявляю позовну вимогу про відшкодування матеріальної шкоди за весь час вимушеного прогулу. Також маю право на відшкодування моральної шкоди. Із врахуванням ст.127 Конституції України та позовної вимоги з правової підстави я ставлю вимогу про тимчасове поновлення мене в обов`язках судді (ст.126 Конституції України) до часу подання мною заяви про звільнення мене від обов`язку судді та статусу судді…».
Окрім наведеного уточнена позовна заява містить доводи, яким позивач обґрунтовує необхідність скасування постанови Президії Верховної Ради УРСР від 25 червня 1975 року №3961-VIII про увільнення ОСОБА_1 від обов`язків народного судді Долинського районного суду, як такого, що скомпрометував себе, з часу її прийняття 25 червня 1975 року.
Отже, за змістом уточненої позовної заяви, ОСОБА_1 заявив додаткові позовні вимоги, однак такі [вимоги] відсутні у прохальній частині уточненої позовної заяви.
Щодо строку звернення до суду з цим позовом позивач указує, що про прийняття оскаржуваної постанови він не знав та не був ознайомлений з нею.
Зазначає, що «… вперше на його запит центральний державний архів вищих органів влади у травні 2026 року надіслав йому постанову Президії Верховної Ради УРСР від 25 червня 1975 року №3961-VIII, яку він отримав 10 травня 2026 року. […] Для захисту порушених прав та свобод КАСУ встановлює шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за судовим захистом порушених прав, свобод та інтересів (п.2 ст.122 КАСУ.)…».
Переконує, що його позов не є публічним, оскільки не стосується прийняття на публічну службу, проходження публічної служби та звільнення з публічної служби.
Указує, що «… питання мого звільнення з публічної служби ПВР УРСР взагалі ніхто не порушував. Не порушували питання про моє увільнення від обов`язків судді обласний суд, управління юстиції чи будь-який інший державний орган.
Івано-Франківський, на той час діючий, обласний суд отримавши інформацію що постановою ПВР УРСР від 25.06.1975 року я увільнений (відсторонений) від обов`язків судді Долинського районного суду. Начальник відділу кадрів обласного суду внесла у трудову книжку ОСОБА_1 під №8 самовільний запис (з власної ініціативи) який не відповідаю змісту Постанови ПВР України від 06.04.1992 року…».
Перевіривши наведені доводи Верховний Суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Спірні правовідносини виникли у зв`язку із незаконним увільненням ОСОБА_1 від обов`язків народного судді.
Оскільки професійна діяльність суддів охоплюється поняттям «публічної служби», то спірні правовідносини стосуються проходження позивачем публічної служби.
За приписами частини частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною п`ятою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Як зазначалося в ухвалі Верховного Суду від 29 червня 2026 року про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху, до позовної заяви додано:
- копію книги наказів обласного відділу юстиції Івано-Франківського облвиконкому, у якій міститься запис про наказ №72 від 08 липня 1975 року про увільнення ОСОБА_1 від обов`язків народного судді Долинського районного народного суду з 09 липня 1975 року на підставі Постанови Президії Верховної Ради УРСР від 25 червня 1975 року №3961-VIII;
- копію постанови про припинення кримінальної справи від 29 жовтня 1979 року;
- копію Протоколу №19 засідання бюро Долинського райкому Компартії України від 16 травня 1975 року, відповідно до якого, зокрема, рекомендовано виключити ОСОБА_1 з членів КПРС за вчинення названих у цьому ж протоколів діянь та визнано недоцільним його подальше перебування на посаді голови районного суду;
- копію Протоколу №7 пленуму Долинського райкому Компартії України від 06 червня 1975 року, відповідно до якого виключено ОСОБА_1 з членів КПРС;
- копію Наказу №106 по Станіславському обласному суду від 16 липня 1962 року про зарахування ОСОБА_1 на посаду народного судді Долинського району;
- копію першої сторінки паспорту ОСОБА_1 ;
- копію трудової книжки ОСОБА_1 , у якій містяться, у тому числі, записи про: звільнення від обов`язків голови народного суду (№7 від 11 травня 1975 року); звільнення від обов`язків народного судді (№8 від 09 липня 1975 року); про внесення змін до запису №8 та вважати звільненим у зв`язку з переходом на іншу роботу (№21 від 29 квітня 1992 року); інші записи про звільнення та прийняття на роботу.
До уточненої позовної заяви позивач долучив, зокрема, копію Постанови Президії Верховної Ради України від 06 квітня 1992 року, якою змінено Постанову Президії Верховної Ради Української РСР від 25 червня 1975 року «Про увільнення ОСОБА_1 від обов`язків народного судді» та постановлено вважати ОСОБА_1 увільненим від обов`язків народного судді Долинського районного народного суду Івано-Франківської області у зв`язку із переходом на іншу роботу.
Верховний Суд, проаналізувавши додані до позовної заяви копії документів, зокрема копію трудової книжки, зазначив про наявність підстав для висновку, що позивач був обізнаний про існування оскаржуваної Постанови та обставини свого увільнення від обов`язків народного судді як у 1975 році, так і у 1992 році (з урахуванням запису у трудовій книжці №21 від 29 квітня 1992 року, про який мовилося вище).
Так, позивач не зазначає обставин, які спонукали його почати вчиняти дії, спрямовані на захист його порушеного права [через увільнення з посади судді оспорюваною Постановою від 25 червня 1975 року] лише у травні 2026 року; не звертається до Суду з клопотанням про поновлення строку звернення до суду та не указує на існування поважних причин пропуску такого строку.
З огляду на викладене, Верховний Суд констатує, що недоліки позовної заяви усунуто не у повному обсязі, зокрема, не подано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав пропуску такого строку та поданням доказів їх поважності.
За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачеві у зв`язку із неподанням ним заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Керуючись статтями 123, 169, 243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання незаконною та скасування Президії Верховної Ради УРСР від 25 червня 1975 року №3961-VIII - повернути особі, яка її подала.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку статті 256 КАС України та може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.
..................................
..................................
..................................
..................................
..................................
А.В. Жук
І.В. Дашутін
І.Л. Желтобрюх
Ж.М. Мельник-Томенко
О.Р. Радишевська
Судді Верховного Суду