УХВАЛА
14 вересня 2026 року
м. Київ
справа №400/12867/25
адміністративне провадження № К/990/39555/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В. М., суддів: Єресько Л. О., Загороднюка А. Г., перевіривши касаційну скаргу Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 липня 2026 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2026 року у справі №400/12867/25 за позовом Територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування постанови від 25 листопада 2025 року ВП №79546875,
УСТАНОВИВ:
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 липня 2026 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2026 року, відмовлено у задоволенні заяви Територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області про заміну сторони виконавчого провадження.
Не погодившись із оскаржуваними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» з касаційною скаргою.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Згідно з частиною другою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові)), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 2 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Перевіривши зміст оскаржуваних судових рішень та доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження виходячи з такого.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Згідно з частиною першою статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи замінює таку сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Отже, необхідною передумовою для заміни сторони виконавчого провадження є встановлення факту вибуття відповідної сторони з правовідносин та наявності особи, до якої перейшли права та обов`язки такої сторони.
Як установлено судами попередніх інстанцій, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06 травня 2025 року №517 «Деякі питання міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції» (далі - Постанова №517), Південне управління було перейменовано на Дніпровське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (далі - Дніпровське управління). Дніпровському управлінню належить код ЄДРПОУ 43315529. Пунктом 2 Постанови №517 Кабінет Міністрів України утворив як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції, у тому числі - Одеське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України. Утворене згідно з пунктом 2 Постанови №517 Одеське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ 45862901), далі - Одеське управління, повноваження якого згідно з додатком 1 до Постанови №517, поширюються на Автономну Республіку Крим, Миколаївську, Одеську, Херсонську області, м. Севастополь, не є правонаступником Південного управління, код ЄДРПОУ 43315529, яке Постановою №517 було перейменовано на Дніпровське управління. Таким чином, так як вибуття боржника за виконавчим листом у справі №400/12867/25 не відбулося, Одеське управління не є правонаступником Південного управління у розумінні норм цивільного законодавства..
Суд першої інстанції, дослідивши наведені обставини та надані докази, дійшов висновку про наявність підстав для відмову у задоволенні заяви Територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області про заміну сторони виконавчого провадження.
Суд апеляційної інстанції погодився з таким висновком, зазначивши, що в даному випадку відповідачем не втрачено статус боржника у виконавчому провадженні, оскільки судовий збір має відшкодувати саме суб`єкт владних повноважень індивідуальний акт якого визнано протиправним та скасовано.
Отже, висновки судів попередніх інстанцій щодо відсутності правонаступництва ґрунтуються на дослідженні конкретних доказів та встановлених на їх підставі обставин справи.
Доводи касаційної скарги в цій частині фактично зводяться до незгоди скаржника з оцінкою судами попередніх інстанцій доказів.
Саме по собі інше бачення скаржником доказів та встановлених на їх підставі обставин не свідчить про неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статті 379 КАС України.
Враховуючи те, що касатор оскаржує ухвалу про відмову у задавлені заяви про заміну сторони виконавчого провадження, залишену без змін постановою суду апеляційної інстанції, зазначену в частині другій статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження можуть бути неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права.
Водночас доводи касаційної скарги не свідчать про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права при застосуванні статті 379 КАС України.
Суди попередніх інстанцій установили юридично значущі для вирішення питання про процесуальне правонаступництво обставини, дослідили наявні у матеріалах справи докази та навели мотиви, з яких дійшли висновку про наявність підстав для заміни боржника у виконавчих провадженнях.
Отже, правильність застосування судами попередніх інстанцій положень статті 379 КАС України при вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження є очевидною та не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження в справі, якщо в порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійде висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України в разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Дія цієї норми поширюється, серед іншого, на ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, перелік яких наведений у частині другій статті 328 КАС України.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 липня 2026 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2026 року у справі №400/12867/25 за позовом Територіального управління Служби судової охорони у Миколаївській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування постанови від 25 листопада 2025 року ВП №79546875.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. М. Соколов
Судді Л. О. Єресько
А. Г. Загороднюк