УХВАЛА
14 вересня 2026 року
м. Київ
справа №320/57732/24
адміністративне провадження № К/990/40976/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Стародуба О. П., суддів - Єзерова А. А., Кравчука В. М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2026
у справі № 320/57732/24 за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо відмови нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строку виплати невиплаченої частини соціальної допомоги до 5 травня за 2021 рік нарахованої на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.05.2022 у справі №640/15466/21 за весь період її невиплати, як такі, що порушують вимоги Закону України №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати»;
- зобов`язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на підставі Закону України №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строку виплати невиплаченої частини соціальної допомоги до 5 травня за 2021 рік нарахованої на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.05.2022 у справі №640/15466/21 за весь період її невиплати, починаючи з 24.06.2022.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2025, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2026, у задоволенні позову відмовлено.
02.09.2026 до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах надійшла касаційна скарга.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник покликається на те, що касаційна скарга має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, зокрема стверджує про відсутність єдиного підходу в судовій практиці у питанні чи підлягає компенсації втрати частини доходу соціальна виплата, яка має щорічний (регулярний) характер, але призначається один раз на рік, та чи виникає право на таку компенсацію вже з моменту порушення строку виплати, чи лише після фактичної виплати заборгованості, якщо заборгованість не виплачується роками.
Також покликається на те, що ця справа має виняткове значення для скаржника як особи з інвалідністю внаслідок війни.
Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг - віднесено до категорії справ незначної складності.
Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Виключні випадки, за яких судові рішення у справах незначної складності та інших, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження підлягають касаційному оскарженню передбачають, що: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Виходячи з приписів пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України, оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження.
Спірні правовідносини були предметом судового контролю, здійсненого судами першої та апеляційної інстанцій, за наслідками якого постановлено судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
У касаційній скарзі скаржниця покликається на те, що судові рішення у цій справі можуть бути оскаржені у касаційному порядку на підставі підпунктів «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, зазначаючи, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, а тому просить Верховний Суд прийняти до розгляду цю справу.
Втім, аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у цьому випадку наведених вище обставин, позаяк обґрунтування скаржником фундаментальності значення саме цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики здійснено без зазначення новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин.
Суд також відхиляє твердження скаржника про те, що справа має для нього виняткове значення, оскільки оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Разом з тим, покликання скаржниці не можуть свідчити про винятковість справи та зводяться до незгоди із ухваленими рішеннями судів.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,
у х в а л и в:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2026 у справі № 320/57732/24 за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не оскаржується.
Судді:
О. П. Стародуб
А. А. Єзеров
В. М. Кравчук