ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/17966/26
провадження № 2/753/15507/26
У Х В А Л А
про забезпечення позову
"11" вересня 2026 р. суддя Дарницький районний суд м. Києва Котвицький В.Л., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Лисканич Діани Валеріївни про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві держвної адміністрації, Дарницький відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про припинення стягнення аліментів у зв`язку зі зміною місця проживання дитини, стягнення аліментів на утримання дитини, -
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2026 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві держвної адміністрації, Дарницький відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про припинення стягнення аліментів у зв`язку зі зміною місця проживання дитини, стягнення аліментів на утримання дитини.
Ухвалою суду від 11.09.2026 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін у справі.
Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про забезпечення позову шляхом шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - судового наказу Дарницького районного суду м. Києва від 04.02.2026 (справа № 753/1055/26, провадження № 2-н/753/93/26) - до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Заяву обґрунтовано тим, що судовим наказом Дарницького районного суду міста Києва від 04.02.2026 у справі № 753/1055/26 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19 січня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття. На виконання зазначеного судового наказу відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 від 14 травня 2026 року, боржником у якому є ОСОБА_1 , а стягувачем - ОСОБА_3 .
Позивач зазначає, що після видачі судового наказу істотно змінилися обставини, які мають значення для виконання аліментного обов`язку, а саме: з 06.07.2026 донька сторін фактично проживає разом із ним, перебуває на його утриманні та вихованні.
На підтвердження зазначених обставин позивачем подано, зокрема, довідку Ліцею № 237 Дарницького району м. Києва від 27.07.2026 № 303 щодо навчання дитини, копію звернення до Служби у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, заяву самої дитини щодо бажання проживати з батьком, а також інші документи.
Позивач також посилається на те, що 28.02.2026 дитині виповнилося 14 років, а відповідно до ч. 3 ст. 160 СК України, якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою. Заявник вказує, що продовження примусового виконання судового наказу та стягнення з нього аліментів у період, коли дитина фактично проживає з ним та утримується ним, може призвести до подальшого безпідставного стягнення коштів, що ускладнить ефективне поновлення його прав у разі задоволення позову.
Сторони в судове засідання не викликались, оскільки суд прийшов до висновку про розгляд вказаної заяви за їх відсутності у відповідності до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечено, зокрема, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен враховувати не лише формальну наявність спору між сторонами, а й реальність загрози порушення прав позивача, зв`язок обраного заходу забезпечення із предметом спору, його співмірність із заявленими вимогами та необхідність забезпечення ефективного захисту прав позивача.
Судом встановлено, що між сторонами існує спір щодо подальшого виконання судового наказу Дарницького районного суду міста Києва від 04.02.2026 у справі № 753/1055/26.
На підставі зазначеного судового наказу відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1, яке на час звернення до суду не закінчено.
Таким чином, примусове виконання судового наказу триває, а тому існує реальна можливість подальшого стягнення з позивача аліментних платежів до остаточного вирішення спору.
При цьому позивач оспорює подальше виконання судового наказу не з підстав незгоди із самим фактом існування батьківського обов`язку щодо утримання дитини, а у зв`язку із зазначеною ним зміною фактичних обставин - зміною місця проживання дитини та переходом фактичного утримання і виховання дитини до позивача.
Суд бере до уваги, що дитина, відповідно до наданих матеріалів, досягла чотирнадцятирічного віку, а позивач посилається на її власне волевиявлення щодо проживання разом із батьком.
Разом з тим на цій стадії суд не вирішує питання про обґрунтованість позовних вимог по суті, не встановлює остаточно місце проживання дитини та не визначає остаточний розподіл обов`язків батьків щодо її утримання.
Такі обставини підлягають встановленню під час розгляду справи по суті з дослідженням усіх належних та допустимих доказів.
Водночас для вирішення питання про забезпечення позову суд має оцінити наявність ризику порушення прав позивача у разі продовження примусового виконання спірного виконавчого документа.
Оскільки виконавче провадження № НОМЕР_1 є чинним та його предметом є періодичне стягнення аліментів із позивача, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до подальшого стягнення коштів до завершення розгляду справи.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких може бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Відповідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 7 СК України під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з найкращого забезпечення дітей.
При цьому, згідно зі ст. 81 ЦПК України, обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Слід також врахувати, що відповідно до положень Конвенції про права дитини та практики Європейського суду з прав людини в усіх діях щодо дітей першочергова увага повинна приділятися саме найкращим інтересам дитини.
У разі задоволення позову це може зумовити необхідність додаткового звернення до суду та вчинення інших процесуальних дій для поновлення майнових прав позивача щодо коштів, стягнутих за період після фактичної зміни обставин.
З огляду на характер спірних правовідносин, триваючий характер виконавчого провадження та заявлену позивачем вимогу про припинення подальшого стягнення за судовим наказом, суд вважає, що заявлений захід забезпечення позову безпосередньо пов`язаний із предметом спору.
Зупинення стягнення не вирішує спір по суті та не позбавляє відповідачку права на участь у справі, подання доказів та заперечень проти позову.
Крім того, такий захід має тимчасовий характер та діє до вирішення спору в установленому законом порядку.
Суд також враховує, що відповідно до ст. 180 СК України обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття є спільним обов`язком обох батьків, а тому зупинення примусового виконання одного зі способів реалізації такого обов`язку саме по собі не означає припинення батьківського обов`язку щодо утримання дитини.
За таких обставин суд доходить висновку, що заявлений захід забезпечення позову є належним, необхідним та співмірним із заявленими позовними вимогами, а його невжиття може ускладнити ефективний захист прав позивача у разі задоволення позову.
Враховуючи наведене, заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 149-153, 157, 260, 261 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лисканич Діани Валеріївни про забезпечення позову - задовольнити.
Зупинити стягнення на підставі судового наказу Дарницького районного суду міста Києва від 04.02.2026 у справі № 753/1055/26, провадження № 2-н/753/93/26, яким з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягуються аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) позивача, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про припинення стягнення аліментів у зв`язку зі зміною місця проживання дитини та стягнення аліментів на утримання дитини.
Копію цієї ухвали направити для негайного виконання до Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України для вжиття передбачених законом заходів у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя В.Л. Котвицький