Справа № 201/10989/26
Провадження № 2/201/6291/2026
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
14 вересня 2026 року суддя Соборного районного суду міста Дніпра Наумова О.С., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (третя особа: ОСОБА_5 ) про поділ спільного майна подружжя, стягнення грошової компенсації вартості невіддільних поліпшень майна, поділ спільних зобов`язань подружжя, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та стягнення компенсації,
ВСТАНОВИВ:
22.07.2026р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (третя особа: ОСОБА_5 ) про поділ спільного майна подружжя, стягнення грошової компенсації вартості невіддільних поліпшень майна, поділ спільних зобов`язань подружжя, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та стягнення компенсації.
Судом в порядку ч.ч. 6, 8 ст. 187 ЦПК України направлялись запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичних осіб - відповідачів та третьої особи у справі. Остання відповідь на такі запит надійшла до суду 14.09.2026р.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 5 ч. 3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення доказів, які підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до ч. ст. 3 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.
Згідно із ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розміри ставок судового збору визначені у ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Позивачкою заявлені чотири вимоги, зокрема про стягнення грошової компенсації вартості невіддільних поліпшень майна, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та стягнення компенсації, поділ спільних зобов`язань подружжя, поділ спільного майна подружжя. Ціна позову, на момент подання позовної заяви, становить 3 715 059,12 грн.
За подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір, який складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, а немайнового характеру - судовий збір, який складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
У клопотанні, яке долучено до позовної заяви, позивачка просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі, посилаючись на те, що позивачка на момент подання позову до суду не працює та не має наразі офіційного доходу від підприємницької чи трудової діяльності. На її утриманні знаходяться двоє дітей - тому майновий стан позивачки перешкоджає сплату нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Статтею 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Суд зазначає, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 8 Закону України про судовий збір, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але недовше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позов у є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або заявником(позивачем)у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність)є юридична або фізична особа, у том у числі фізична особа-підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого(розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією)або боржника. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання щодо звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в ст. 5 Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим ст. 5 Закону, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення (аналогічна позиція викладена в постанові ВП ВС від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18). Відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених ст. 8 Закону, є прерогативою суду, який вирішує питання про відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
У п.29 Постанови Пленуму ВССУ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У постанові Верховного Суду від 28.04.2022 року у справі №607/15012/21 зазначено, що питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).
Однак позивачка у порушення зазначених вимог не надала суду жодних доказів, які б підтверджували її скрутний майновий стан. Саме лише посилання на відсутність офіційного доходу та наявність на утриманні двох дітей, без надання доказів про майновий стан особи, яка заявляє відповідне клопотання не є підставою для звільнення від сплати судового збору.
З урахуваннями викладеного клопотання позивачки про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене, оскільки ціна позову, на момент подання позовної заяви, складає 3 715 059,12 грн., позивачці слід сплатити судовий збір за подання позовної заяви майнового характеру у розмірі 16 640,00 грн.
При цьому суд роз`яснює, що під поняттям «усунення недоліку» розуміється подання в суд документу про сплату судового збору, а не сплата у встановлений строк без своєчасного надання суду доказу (документу) про сплату (відповідна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/10366/17).
Додатково повідомляються платіжні реквізити для перерахування судового збору в гривні містяться на сторінці Соборного районного суду міста Дніпра на сайті Судова влада України за посиланнямhttps://gt.dp.court.gov.ua/sud0412/gromadyanam/tax/.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною іповертається позивачеві. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Суд вказує, що апеляційному оскарженню лише разом з рішенням суду підлягає ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху, якщо суд першої інстанції у цій ухвалі встановлює розмір судового збору, який позивач (заявник) має сплатити при зверненні до суду, або порядок його обчислення, однак особа не погоджується або з таким розміром, або з порядком його обчислення. Такі ухвали суду першої інстанції не підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 14.06.2023 у справі № 607/23244/21, провадження № 14-116цс22).
З огляду на зазначене, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (третя особа: ОСОБА_5 ) про поділ спільного майна подружжя, стягнення грошової компенсації вартості невіддільних поліпшень майна, поділ спільних зобов`язань подружжя, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та стягнення компенсації, - залишити без руху.
Надати позивачці строк на усунення недоліків - протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання цієї копії ухвали суду.
Повідомити позивачку про те, що в разі невиконання цієї ухвали суду в установлений судом строк, позовна заява буде вважатись не поданою до суду й повернута.
Ухвала може бути оскаржена в частині визначення суми судового збору до Дніпровського апеляційного суду впродовж 15 днів, в іншій частині не оскаржується.
Згідно ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала підписана суддею 14 вересня 2026 року.
Суддя О.С. Наумова