Судові рішення

Ухвала № 139735120 у справі № 462/7412/26 від 11.09.2026

Ухвала від 11.09.2026 у цивільній справі № 462/7412/26 (категорія «Спори про самочинне будівництво»). Суд: Залізничний районний суд м. Львова, суддя Галайко Н. М.

Справа№ 462/7412/26
СудЗалізничний районний суд м. Львова
СуддяГалайко Н. М.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяСпори про самочинне будівництво
Дата ухвалення11.09.2026
Надійшло до реєстру15.09.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/139735120

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

Єдиний унікальний номер судової справи 462/7412/26

Номер провадження 2/462/3991/26

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

(неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом)

11 вересня 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Галайко Н. М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном,

встановив:

І. Рух справи

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Заяць Н. Я., 21.08.2026 року (вх. № 23007) звернулася у Залізничний районний суд м. Львова (документ сформований в системі «Електронний суд» 20.08.2026 року) з позовною заявою до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном, у якій просить суд:

- зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні частиною житлового будинку, АДРЕСА_1 , а саме внутрішньої частини горища шляхом приведення горищного простору до належного шляхом демонтажу самовільно влаштованої цеглової перегородки, відновлення доступу до горища;

- зобов`язати ОСОБА_2 компенсувати ОСОБА_1 вартість ремонтно-відновлювальних робіт зовнішньої частини даху, в тому числі встановлення протипожежних перегородок у розмірі 75 000 грн. 00 коп.

- стягнути з ОСОБА_2 судові витрати, в тому числі судовий збір у розмірі 2 662 грн. 00 коп. та кошти у розмірі 35 000 грн. 00 коп. за правову допомогу та 15 000 грн. 00 коп. за виготовлення висновку експерта.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2026 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Галайко Н. М.

Фактично матеріали справи передано судді по реєстру (журналу) 22.08.2026 року.

Судом у порядку ч. 8 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) отримано відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 3232260 від 26.08.2026 року про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - позивача та відповідача у справі.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 26.08.2026 року позовну заяву було залишено без руху, у зв`язку з її істотними недоліками.

На усунення недоліків позивачу надавався п`ятиденний строк.

03.09.2026 року (вх. № 24193) від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Заяць Н. Я. надійшла уточнена позовна заява (документ сформований в системі «Електронний суд» 03.09.2026 року).

ІІ. Щодо неусунення недоліків позовної заяви

Перевіривши матеріали поданої заяви, суд дійшов висновку, що стороною позивача у повній мірі не виконано вимог ухвали від 26.08.2026 року та не усунуто вказані в ній недоліки позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надає строк для усунення недоліків.

Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без руху від 26.08.2026 року, суд зазначав, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), не є абсолютним і може піддаватися допустимим обмеженням, оскільки за своєю природою потребує державного регулювання.

Невиконання позивачем вимог ст. 95, 175, 177 ЦПК України стало підставою для залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для усунення відповідних недоліків.

Зокрема, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху суд звертав увагу на дотримання вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України щодо обов`язкового надання доказів надсилання іншій стороні (відповідачу) копії позовної заяви разом з усіма доданими до неї документами.

Проте на виконання вимог суду позивачем та його представником не було надано належних доказів надсилання відповідачу повного пакету додатків: згідно з поштовим описом (форма 107) вказано лише 8 узагальнених позицій із кількістю аркушів «1» на кожну позицію, тоді як у самому тексті заяви та в остаточному додатку до позову детально перелічено 73 окремі додатки (численні фотофіксації, експертні звіти, витяги, техпаспорти тощо), що свідчить про ненадіслання відповідачу повного та достовірного пакета матеріалів.

Окрім того, за змістом матеріалів справи встановлено хронологічну невідповідність процесуальних дій: поштове відправлення на адресу відповідача здійснено 01.09.2026 року (згідно з поштовою накладною), тоді як сама заява про усунення недоліків разом із текстом позову та уточненими додатками сформована в системі «Електронний суд» і підписана представником Заяць Н.Я. лише 03.09.2026 року, що додатково підтверджує факт надсилання стороні іншого або неповного пакета документів порівняно з тим, який згодом був офіційно поданий до суду.

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.

Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07.07.1989 року) (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду № 752/24739/19, провадження № 61-20936 св 21/ від 18.01.2023 року).

Враховуючи викладене, вказівки ухвали про залишення позовної заяви без руху від 26.08.2026 року позивачем у повній мірі виконані не були, виявлені недоліки не усунуті, що відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України позбавляє суд можливості відкрити провадження у справі та тягне за собою повернення позовної заяви заявнику.

ІІІ. Підсумки

За нормою ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд приймає до уваги позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, висвітлену 07.02.2024 року у справі № 295/434/22, провадження № 61-10948св23, згідно якої формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанню судового рішення та є порушенням» ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 28.10.1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13.01.2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», від 08.03.2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).

Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

Стаття 6 Конвенції гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що ЄСПЛ у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У той же час, ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Так, згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України заява вважається неподаною і повертається позивачеві у випадку, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

У зв`язку з тим, що сторона позивача не у повній мірі усунула вказані в ухвалі суду недоліки у встановлений строк, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід повернути позивачу.

На підставі наведеного та керуючись ст. 185 ЦПК України, суд -

постановив:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном - вважати неподаною та повернути позивачу разом з усіма доданими до неї документами.

2. Копію позовної заяви залишити в суді (ч. 6 ст. 185 ЦПК України).

3. Роз`яснення суду

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).

4. Порядок оскарження ухвали суду та набрання нею законної сили

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Ухвала набирає законної сили з моменту їх підписання (ч. 2 ст. 261 ЦПК України).

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: Н. М. Галайко

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
22.09.2026 Ухвала № 140015833 Залізничний районний суд м. Львова
26.08.2026 Ухвала № 139341519 Залізничний районний суд м. Львова