С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А
вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. [телефон приховано]
вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: [телефон приховано]
e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua
код ЄДРПОУ: 02896762
__________________________________________________________________________________________
Провадження 2/760/12990/26
В справі 760/2481/25
У Х В А Л А
про залишення заяви без руху
І. Вступна частина
11 вересня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Коробенка С.В., розглянув заяву про уточнення позовних вимог, подану адвокатом Пановою Світланою Андріївною, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська Олена Володимирівна, про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності.
ІІ. Описова частина
В провадженні Солом`янського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська Олена Володимирівна, про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності.
Вказана справа утворена в результаті роз`єднання позовних вимог: ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 29.01.2025 з цивільної справи № 760/25149/24 в окреме провадження виділено позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська Олена Володимирівна, про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 74764075 від 27.08.2024, про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 .
10.09.2026 адвокат Панова С.А. через підсистему «Електронний суд» подала заяву про уточнення позовних вимог.
У заяві зазначено, що ухвалою суду від 03.06.2026 у Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради витребувано копії матеріалів реєстраційної справи щодо державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1736276680000) на підставі рішення державного реєстратора Верповської О.В., приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, № 74764075 від 27.08.2024, і витребувані копії матеріалів реєстраційної справи надійшли до суду. Як вказано в заяві, в цих матеріалах міститься копія повідомлення про вручення поштового відправлення № 0504009856178, яке нібито підтверджує отримання 17.07.2024 Позивачкою ОСОБА_1 «заяви про вимогу» від 09.07.2024. Адвокат Панова С.А. стверджує, що Позивачка не отримувала зазначене поштове відправлення, а підпис у повідомленні про вручення їй не належить.
З посиланням на статті 49, 175, 188 ЦПК України у заяві викладено позовні вимоги в такій редакції:
1) визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 74764075 від 27.08.2024, яким зареєстровано право власності за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 ;
2) скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_3 на зазначену квартиру, внесений на підставі рішення державного реєстратора індексний № 74764075 від 27.08.2024;
3) поновити право власності ОСОБА_1 на зазначену квартиру шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
4) визнати відсутність правових підстав для реєстрації права власності за ОСОБА_3 на зазначену квартиру;
5) дослідити копії матеріалів реєстраційної справи, надані Департаментом з питань реєстрації, та встановити порушення нотаріусом Верповською О.В. вимог статей 35-37 Закону України «Про іпотеку» та пункту 61 Порядку № 1127, а саме: відсутність доказів вручення вимоги іпотекодавцю; відсутність доказів повторного надсилання вимоги; відсутність доказів проведення оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності; відсутність доказів узгодження суми боргу; відсутність доказів дотримання строків, передбачених законом; відсутність доказів наявності згоди сторін на передачу права власності; інші порушення, встановлені з матеріалів реєстраційної справи.
До заяви додано квитанції про надсилання заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Службі у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, Адвокатському бюро «Панова і партнери» та адвокату Боднарчук І.О.
ІІІ. Мотивувальна частина
Відповідно до частини третьої статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 01.11.2021 у справі № 405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21) зазначив, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду такої заяви суд, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як подання іншого (ще одного) позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, об`єднання позовних вимог або зміну предмета чи підстав позову. При цьому позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України. У цій же постанові наведено висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, згідно з яким предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, а підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц зазначила, що одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Порівнюючи зміст поданої заяви зі змістом позовної заяви, суд встановив, що вимога, викладена в пункті 1 заяви, за своїм змістом є тотожною первісно заявленій вимозі про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора № 74764075 від 27.08.2024. Вимоги, викладені в пунктах 2, 3 і 4 заяви (про скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, поновлення права власності ОСОБА_1 на квартиру та визнання відсутності правових підстав для реєстрації права власності за Відповідачкою), є новими матеріально-правовими вимогами, які в позовній заяві не заявлялися.
Водночас фактичні обставини, якими обґрунтовано заяву, - неотримання Позивачкою вимоги іпотекодержателя, відсутність оцінки предмета іпотеки, неузгодженість суми боргу, відсутність згоди на передачу права власності, - були наведені Позивачами як підстави позову у первісній позовній заяві. Посилання на відсутність доказів повторного надсилання вимоги та дотримання строків є оцінкою тих самих обставин, пов`язаних із надсиланням та врученням вимоги, а не новою фактичною підставою позову.
З огляду на викладене суд розцінює подану заяву як заяву про зміну предмета позову шляхом доповнення його новими позовними вимогами за збереження підстав позову. Одночасної зміни предмета і підстав позову суд не вбачає. Заяву подано до закінчення підготовчого засідання, тобто в межах строку, визначеного частиною третьою статті 49 ЦПК України.
Щодо пункту 5 заяви суд зазначає, що прохання дослідити копії матеріалів реєстраційної справи та встановити порушення, допущені державним реєстратором, не є позовною вимогою, тобто способом захисту порушеного права в розумінні статті 5 ЦПК України та статті 16 Цивільного кодексу України. За своїм змістом воно є доводами щодо обставин справи, дослідження та оцінка яких здійснюються судом під час розгляду справи по суті та ухвалення рішення відповідно до статті 89 ЦПК України. У зв`язку з цим пункт 5 заяви не розглядається судом як самостійна позовна вимога, і судовий збір щодо нього не визначається.
ЦПК України не встановлює окремих вимог до форми та змісту заяви про зміну предмета позову. Відповідно до частини дев`ятої статті 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону). Оскільки заявою пред`явлено нові матеріально-правові вимоги, до неї в частині цих вимог підлягають застосуванню за аналогією вимоги статей 175, 177 ЦПК України щодо позовної заяви та правила статті 185 ЦПК України про залишення позовної заяви без руху, а також загальні вимоги статті 183 ЦПК України до письмових заяв.
Перевіривши заяву на відповідність зазначеним вимогам, суд встановив такі недоліки.
По-перше, до заяви не додано документа, що підтверджує сплату судового збору за нові позовні вимоги. Судовий збір за вимогу, викладену в пункті 1 заяви, сплачено Позивачами при поданні позовної заяви, тому додатковій сплаті не підлягає.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці; різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно. Отже, вимога про поновлення права власності ОСОБА_1 на квартиру (пункт 3 заяви) є вимогою майнового характеру, а вимоги про скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 2 заяви) та про визнання відсутності правових підстав для реєстрації права власності (пункт 4 заяви) - вимогами немайнового характеру.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до частини третьої статті 4 цього Закону при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Станом на 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3.328,00 грн. Отже, судовий збір за кожну з вимог немайнового характеру, поданих в електронній формі, становить 1.064,96 грн (3.328,00 грн ? 0,4 ? 0,8).
За аналогією з правилом статті 176 ЦПК України, згідно з яким у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна, ціна позову за вимогою про поновлення права власності на квартиру визначається її вартістю. Згідно з наявними в матеріалах справи відомостями ціна договору купівлі-продажу квартири від 31.10.2020 становила 2.617.156,00 грн, а у звіті про оцінку майна № 18UA-240814-035 від 14.08.2024 вартість квартири визначено в розмірі 6.235.098,00 грн. За будь-якого з цих значень 1 відсоток ціни позову перевищує максимальний розмір ставки - 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 16.640,00 грн. Тому судовий збір за вимогу, викладену в пункті 3 заяви, з урахуванням коефіцієнта 0,8 становить 13.312,00 грн (16.640,00 грн ? 0,8).
Таким чином, загальна сума судового збору, що підлягає сплаті, становить 15.441,92 грн (1.064,96 грн + 13.312,00 грн + 1.064,96 грн).
По-друге, всупереч пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК України в заяві не зазначено ціни позову щодо вимоги майнового характеру, викладеної в пункті 3 заяви.
По-третє, згідно з пунктом 1 частини першої статті 183 ЦПК України будь-яка письмова заява повинна містити ім`я (найменування) особи, яка її подає, та відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Заявником у заяві зазначено Адвокатське бюро «Панова і партнери», яке не є учасником справи, а зміст заяви викладено від першої особи однини («уточнюю позовні вимоги»). Відповідно до частини першої статті 50 ЦПК України кожен із позивачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. З матеріалів справи вбачається, що адвокат Панова С.А. представляє інтереси Позивачки ОСОБА_1 , а інтереси Позивача ОСОБА_2 представляє адвокат Ступак Т.О. Оскільки з заяви неможливо встановити, від імені кого з Позивачів її подано, це підлягає уточненню, а в разі подання заяви також від імені Позивача ОСОБА_2 - має бути наданий документ, що підтверджує повноваження адвоката на представництво його інтересів, відповідно до статті 62 ЦПК України.
По-четверте, згідно з частиною першою статті 177 ЦПК України в разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. До заяви не додано доказу надсилання її копії Третій особі - приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Верповській О.В.
Відповідно до частин першої, другої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали. Якщо ухвала постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин заява про уточнення позовних вимог підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
ІV. Резолютивна частина
Керуючись ст.ст. 10, 49, 175, 177, 183, 185, 260, 261 ЦПК України, суд ухвалив:
1. Заяву про уточнення позовних вимог від 10.09.2026, подану адвокатом Пановою Світланою Андріївною у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська Олена Володимирівна, про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, залишити без руху.
2. Встановити строк для усунення недоліків заяви - десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.
3. Недоліки заяви усунути шляхом подання до суду:
- документа, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 15.441,92 грн, з яких 1.064,96 грн - за вимогу про скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, 13.312,00 грн - за вимогу про поновлення права власності ОСОБА_1 на квартиру, 1.064,96 грн - за вимогу про визнання відсутності правових підстав для реєстрації права власності за ОСОБА_3 ;
- заяви із зазначенням ціни позову щодо вимоги про поновлення права власності ОСОБА_1 на квартиру та із зазначенням, від імені кого з Позивачів подано заяву про уточнення позовних вимог, а в разі її подання також від імені Позивача ОСОБА_2 - документа, що підтверджує повноваження адвоката Панової С.А. на представництво його інтересів;
- доказу надсилання копії заяви про уточнення позовних вимог з додатками Третій особі - приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Верповській Олені Володимирівні з урахуванням положень статті 43 ЦПК України.
4. Роз`яснити, що в разі усунення недоліків у встановлений строк заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду, а в разі неусунення недоліків - вважатиметься неподаною і буде повернута особі, яка її подала.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: