Справа № 947/22705/24
Провадження № 2-п/947/166/26
УХВАЛА
14.09.2026
Київський районний суд міста Одеси у складі:
Головуючого судді Луняченка В.О.,
при секретарі Макаренко Г.В.
представника заявника ОСОБА_1
представника позивача Байрамова О.В.
розглянувши заяву ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 про скасування заочного рішення від 26.11.2024 року у цивільної справі за позовом АТ «Сенс-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення інфляційний витрат та 3% річних у зв`язку із невиконанням рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором -
ВСТАНОВИВ:
Заходами електронного суду 05.08.2026 , представник ОСОБА_2 , звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Київського районного суду м.Одеси від 26.11.2024 року у справі №947/22705/24 за позовом АТ «Сенс-Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, яким з неї стягнуто на користь банку заборгованість нараховану на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України у зв`язку з невиконанням грошового зобов`язання, встановленого рішенням суду від 02.07.2012 року у справі №2-5989/11, у загальному розмірі 209 110,23 гривень, з яких сума заборгованості за ставкою 3% річних на грошову заборгованість 43 918,28 гривень, сума заборгованості за інфляційним витратами на грошову заборгованість 165 191,95 гривень.
Через автоматизований розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Київського районного суду м.Одеси Луняченку В.О.
Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 26.11.2024 року у справі №947/22705/24, задоволені позовні вимоги Акціонерного товариства «Сенс Банк» та стягнуто з ОСОБА_2 грошова сума у загальному розмірі 209 110,23 гривень, з яких сума заборгованості за ставкою 3% річних у розмірі 43 918,28 гривень, сума заборгованості за інфляційним витратами, за період з 12.03.2017 по 23.02.2022 років , у розмірі 165 191,95 гривень.
З матеріалів справи вбачається що відповідачка викликалась до судового засідання на 14.10.2024 за адресою зареєстрованого місця проживання ,однак повістка повернулась із відміткою про «закінчення терміну зберігання» а повторна повістка з викликом на судове засідання призначене на 26.11.2024 повернулась із зазначенням що адресат відсутній, що у відповідності до вимог цивільного процесу вважається належним повідомленням.
Через систему «Електронний суд» 05.08.2026 від представника ОСОБА_2 надійшла заява про перегляд заочного рішення , яка обгрунтована тим, що відповідачка не була належним чином повідомлена про наявність судового провадження та має істотні заперечення проти заявлених вимог які не підтверджені належними доказами ( відсутнє копія самого рішення від 02.07.2012) а крім того судом не враховано що виконавчий лист по вказану рішенню було повернуто 30.06.2015 без виконання , не з`ясовано чи було звергнуто стягнення на іпотечне майно основного боржника, незаконно здійснено нарахування інфляційних витрат незважаючи на те що кредитні зобов`язання визначені кредитним договором у іноземний валюті, при розрахунку інфляційних витрат здійснено нарахування «складних відсотків», вимоги заявлені без обмеження останніх трьох років що передували поданню позову, тобто за межами позовної давності.
Від представника позивача надана заява із запереченнями проти задоволення заяви та обґрунтуванням законності заочного рішення, відсутності у заявника (відповідачки) будь-яких нових доказів які мають істотне значення по справі, не врахування що рішенням суду 02.07.2012 була стягнута заборгованість саме у грошової одиниці - гривні, не подання заявником власного контр-розрахунку інфляційних витрат та хибне обґрунтування пропуску строку позовної давності без урахування що з березня 2020 року строки позовної давності були продовжені на час карантину.
Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК України ) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК України ).
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК України ).
Глава 11 «Заочний розгляд справи» Розділу ІІІ «Позовне провадження» ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення. Так, відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до суду, який це рішення ухвалив, на предмет наявності передбачених частиною першою статті 288 ЦПК України підстав для його скасування, і оскаржити таке рішення у загальному порядку (статті 284-288 ЦПК України).
Законодавець визначив термін розгляду такої заяви у 15 денний строк з дня її надходження.
У матеріалах справи відсутні докази вручення заявнику ( відповідачки) копії заочного рішення, тому на думку суду, наявні підстави для поновлення строку щодо прийняття заяви про перегляд заочного рішення та розгляд вказаної заяви по суті.
Згідно ст.232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається мають істотне значення для правильного вирішення справи.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд, одним з критеріїв якого є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору.
Принцип рівності сторін вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в суттєво невигідне становище порівняно з опонентом (див. Avotins проти Латвії) [GC], №17502/07, § 119, ЄСПЛ 2016, і Dombo Beheer B.V. проти Нідерландів, 27 жовтня 1993 р., § 33, серія A, № 274).
Таким чином вимоги цивільного процесуального кодексу України щодо належного повідомлення сторони судом, під час розгляду справи а також при розгляду заяви про перегляд заочного рішення були виконані, а посилання про неотримання за зареєстрованим місцем проживання повісток, не свідчать про порушення прав щодо належного виклику до суду.
Частина четверта статті 12 ЦПК України визначає, що кожна сторона несе ризики настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій ( у тому числі факту не проживання особи за місцем зареєстрованої адреси або неотримання там повісток суду).
Заявлені представником заявника підстави для перегляду заочного рішення, на думку, суду відносяться до підстав апеляційного розгляду справи ( неповнота з`ясування всіх обставин, неналежність та неправдивість доказів ( невірний розрахунок тощо) а не до підстав перегляду заочного рішення.
Судом враховується що заявлені позивачем строки здійснення інфляційних нарахувань та 3% річних , підпадають до вимог щодо строків позовної давності ( з урахуванням п.12 Перехідних положень Цивільного кодексу щодо продовження на період карантину строків позовної давності), а тому заявлені стороною вимоги про застосування строків позовної давності не є прийнятними для перегляду заочного рішення з цих підстав.
Таки чином , у даному випадку, на думку суду відсутні визначені у ст. 232 ЦПК України умови скасування заочного рішення , так як за місцем зареєстрованого проживання відповідачки судом направлялись виклики до суду а також від сторони не подано жодних доказів, які мають істотне значення для розгляду справи та не досліджувались судом .
Інші , заявлені у заяві про перегляд заочного рішення, підстави, фактично, стосуються незгоди із прийнятим рішенням та необхідності переоцінки тих доказів яки врахував суд при розгляд справи, що у відповідності до загальних положень ст. 232 та 367 ЦПК України віднесено законодавцем до повноважень апеляційного суду а не встановлено як підстава для перегляду заочного рішення.
У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження (частина третя статті 287 ЦПК України).
Керуючись ст.ст. 260, 284, 285, 287,353,354 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Залишити без задоволення заяву ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 про скасування заочного рішення від 26.11.2024 року у цивільної справі за позовом АТ «Сенс-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення інфляційний витрат та 3% річних у зв`язку із невиконанням рішення суду, від 02.07.2012 року у справі №2-5989/11, про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Повний текст ухвали складено 14.09.2026.
Залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення означає що зазначене заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати складення повного тексту ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя В. О. Луняченко