Справа № 504/2684/26
Номер провадження 2/504/3619/26
УХВАЛА
10.09.2026 с-ще Доброслав
Суддя Доброславського районного суду Одеської області Литвинюк А.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Василович Анни Мірчівни про забезпечення позову по цивільній справі за позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування та стягнення компенсації частки спадкового майна,
встановив:
Представник позивача звернулася до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просила визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/4 частки наступного майна: житлового будинку АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1764532851227); земельної ділянки за кадастровим номером: [номер приховано]:03:001:0162, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3305124451227); квартири АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3305130651100). А також стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості частки останньої в спадковому майні, а саме: 1/4 частини автомобіля (транспортного засобу) KIA SPORTAGE, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер кузова: НОМЕР_2 , у розмірі 201596,75 грн. та покласти на відповідача понесені судові витрати.
Одночасно з поданням позовної заяви представник позивача звернулася з заявою, в якій просила вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно, що зареєстроване за ОСОБА_2 , а саме:
-житловий будинок АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1764532851227;
-земельну ділянку за кадастровим номером: [номер приховано]:03:001:0162, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3305124451227;
-квартиру АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3305130651100.
Ухвалою суду від 19.06.2026 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 19.06.2026 року заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Василович А.М. про забезпечення позову повернуто заявнику.
Ухвалою суду від 31.07.2026 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
06.08.2026 року представник позивача через систему «Електронний суд» повторно звернулася з заявою, в якій просила вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно, що зареєстроване за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), а саме:
-житловий будинок АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1764532851227;
-земельну ділянку за кадастровим номером: [номер приховано]:03:001:0162, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3305124451227;
-квартиру АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3305130651100.
В обґрунтування зазначеної заяви представник позивача зазначила, що позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька - ОСОБА_3 , та у встановлений законом строк звернулася до Лиманської державної нотаріальної контори Одеської області із заявою про прийняття спадщини від 08.07.2024 року. Під час оформлення спадкових прав встановлено, що частина майна, набутого під час шлюбу ОСОБА_3 та його дружиною ОСОБА_2 , зареєстрована за дружиною, однак є об`єктом спільної сумісної власності подружжя. До такого майна належать: 1. житловий будинок АДРЕСА_1 ; 2. земельна ділянка за кадастровим номером: [номер приховано]:03:001:0162, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; 3. квартира АДРЕСА_2 .
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення зазначеної заяви, враховуючи наступне.
Відповідно до ч.1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч.1,3 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Суддею встановлено, що позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька - ОСОБА_3 . Під час оформлення спадкових прав встановлено, що предметом спору є частина майна, яке набуте під час шлюбу, укладеного між ОСОБА_3 та його дружиною ОСОБА_2 , яке зареєстроване за дружиною, однак є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17).
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).
Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх спору.
Згідно з п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові активи, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Конкретний захід забезпечення позову повинен бути співмірним з позовними вимогами, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Суддя, дійшов висновку, що вжиття такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно, яке є предметом спору по даній справі, в межах заявлених позовних вимог, не призведе до порушення прав відповідача.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Таким чином заява обґрунтована і підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.149-153,197-198,353 ЦПК України, суддя,
постановив:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Василович Анни Мірчівни про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке належать ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), а саме:
-житловий будинок АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1764532851227;
-земельну ділянку за кадастровим номером: [номер приховано]:03:001:0162, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3305124451227;
-квартиру АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3305130651100.
Заборонити будь-яке відчуження зазначеного майна.
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення суддею, її оскарження не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.
Суддя Литвинюк А. В.