Справа № 523/27749/25
Провадження №2/523/3087/26
У Х В А Л А
"10" вересня 2026 р. м. Одеса
Пересипський районний суд м.Одеси в складі:
головуючого судді Бокова О.М.,
за участю секретаря судового засідання Шаріпової Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі в залі суду № 7 у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурзан Карго» про стягнення заробітної плати, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурзан Карго» про стягнення заробітної плати.
Ухвалою Пересипського районного суду м.Одеси від 27.11.2025 року відкрито провадження у вищенаведеній справі та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Заяв, клопотань на адресу суду не надходило, у зв`язку з чим суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів відповідно до ст.280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ч.4 ст.177 ЦПК України, згідно якої до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Після відкриття провадження по справі, судом встановлено, що заявником не додано квитанцію про сплату судового збору за всіма вимогами.
Позивач, звертаючись до суду із позовною заявою, посилається на ст.5 ЗУ «Про судовий збір», як на підставу звільнення від сплати судового збору, та просить суд стягнути з відповідача:
- суму заробітної плати в розмірі 3303 доларів США, 1020 євро та 13320 гривень;
- щомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу з 05.05.2025 року по час звільнення в розмірі середнього місячного заробітку, що складає 753 долара США на місць по курсу НБУ на час розрахунку, часом звільнення на підставі ст.38 КЗпП вважати дату повного кінцевого розрахунку;
- суму нарахованої на заробітну плату та компенсацію вимушеного прогулу єдиний соціальний внесок в розмірі 22% для самостійного погашення заборгованості до пенсійного фонду;
- суму в розмірі 1970 євро та 50 євро банківські послуги, всього 2020 євро з метою сплати самостійно штрафу за перевантаження транспортного засобу;
- компенсацію за невикористану щорічну відпустку;
- матеріальну допомогу при звільненні в розмірі середньої тримісячної заробітної плати;
- моральну шкоду в розмірі 40000 грн.
Згідно п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Однак, позивачем, окрім вимоги про стягнення заробітної плати, зазначені й інші позовні вимоги, за які не передбачено звільнення від сплати судового збору.
Суд зазначає, що за позовними вимогами про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення штрафу, а також стягнення моральної шкоди позивач від сплати судового збору не звільнений та повинен сплачувати судовий збір на загальних підставах.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду позовної заяви за кожну позовну вимогу позивачу необхідно сплатити судовий збір.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем встановлюється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою встановлюється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб в Україні становить 3328 грн. 00 коп.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання до суду позовної заяви за трьома майновими вимогами про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення штрафу, а також стягнення моральної шкоди.
Залишаючи позовну заяву без руху, в тому числі, і в частині порушення вимог частини четвертої статті 177 ЦПК України судом враховується висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16.
Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (середнього заробітку за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Також, згідно п. 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.
В постанові по справі №761/11472/15-ц від 28.11.2018 року Верховний суд роз`яснив, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, якщо позивач визначив її у грошовому вимірі. Тому в такому випадку судовий збір оплачується за правилами подання позову майнового характеру.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.
З урахуванням викладеного, на виконання вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, позивачу, необхідно надати суду: - платіжне доручення про сплату судового збору у в загальному розмірі розмірі: 3993,60 грн., за платіжними реквізитами, які зазначені на офіційному веб-сайті Пересипського районного суду м. Одеси (веб-сайт: https://sv.od.court.gov.ua) або докази на підтвердження звільнення від сплати судового збору згідно приписів Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
За таких обставин, оскільки позовну заяву подано без додержання вимог ч.4 ст.177 ЦПК України, позовну заяву, на підставі ч. 11 ст. 187 ЦПК України, слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.
Керуючись п. 5 ч. 3 ст. 175, ч.11 ст.187,ч.1ст.260 ЦПК України, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурзан Карго» про стягнення заробітної плати - залишити без руху та надати позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків, який рахується з дня вручення позивачу копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків, який не перевищує п`яти днів з дня вручення йому копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, з урахуванням вимог викладених в ухвалі суду.
Роз`яснити, що якщо позивачем відповідно до ухвали суду не будуть усунуті недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде залишена без розгляду, на підставі ч. 13 ст. 187 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.М.Боков