Справа № 700/671/26
Провадження № 2-во/700/23/26
У Х В А Л А
іменем України
14 вересня 2026 року Лисянський районний суд Черкаської області в складі головуючого-судді: Пічкура С.Д., розглянувши у письмовому провадженні заяву Звенигородського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про виправлення описки в рішенні суду у цивільні справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 30.06.2026 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
До суду 11.09.2026 року надійшла заява Звенигородського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про виправлення описки в рішенні Лисянського районного суду Черкаської області від 30.06.2026 року у справі №700/671/26.
В обґрунтування заяви вказується, що судом допущено описку в рішенні суду від 30.06.2026 року, а саме невірно зазначено прізвище нареченого " ОСОБА_3 ".
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частин першої, другої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Згідно пункту 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Верховний Суд, в постанові від 14 січня 2019 року по справі № 369/8367/16-ц (провадження № 61-10808св18) виходив з того, що описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття. Верховний Суд зауважив, що суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність.
Крім того, виходячи з позиції Верховного Суду України (ухвала Верховного Суду України у справі № 6-788цс16 від 22.02.2017р.), суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився.
Судом встановлено, що у матеріалах цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу наявний паспорт позивача серії НОМЕР_1 виданого 24.06.1998 року Лисянським РВ УМВС України в Черкаській області на ім"я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 09.11.19991 року, в якому зазначено прізище чоловіка - ОСОБА_3 , прізвище дружини - ОСОБА_3 .
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в рішенні суду прізвище позивача та відповідача вказане відповідно до доданої до позовної заяви копії свідоцтва про шлюб та копії паспорта.
Інших відомостей у справі немає, тому підстав для виправлення описки суд не вбачає.
Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. 260, 269 ЦПК України,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви Звенигородського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про виправлення описки у судовому рішенні - відмовити.
Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні в разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.
Суддя Сергій ПІЧКУР