ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. [телефон приховано], E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
27.08.2026 Справа № 910/669/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Новий світ" про відстрочення виконання рішення суду у справі
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Новий світ"
про стягнення 362679,77 грн.
за участі представників:
від заявника (відповідача): Жук А.М.
від позивача: не з`явився,
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Новий світ" про стягнення за надані послуги з постачання теплової енергії за період листопад 2021 року - жовтень 2025 року боргу в сумі 276678,79 грн., пені в розмірі 1391,01 грн., інфляційних втрат у сумі 65848,44 грн. та трьох процентів річних у розмірі 18761,53 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Новий світ" на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" 276678,79 грн. основного боргу, 1391,01 грн. пені, 65848,44 грн. інфляційних втрат, 18761,53 грн. трьох процентів річних, 5440,20 грн. витрат зі сплати судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2026 рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 у справі № 910/669/26 залишено без змін.
29.07.2026 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Новий світ" надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2026 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Новий світ" про відстрочення виконання рішення суду у справі № 910/669/26, судове засідання призначено на 27.08.2026 року.
17.08.2026 через систему "Електронний суд" від Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" надійшли заперечення на заяву відповідача про відстрочення виконання рішення суду.
26.08.2026 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Новий світ" надійшли додаткові пояснення.
27.08.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні представник заявника (відповідача) підтримав подану заяву та просив її задовольнити.
Представник позивача до судового засідання не з`явився, проте про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку відмовити в його задоволенні, ураховуючи що явка представників сторін до судового засідання обов`язковою не визнавалась, та позивачем подані письмові заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення суду.
Відповідно до частини 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно з частиною 3 статті 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частиною 4 статті 331 ГПК України встановлено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Питання про відстрочення виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.
На обґрунтування заяви про відстрочення виконання рішення суду відповідач зазначив, що директор товариства перебуває на тимчасово окупованій території, що об`єктивно унеможливлює здійснення повноцінного корпоративного управління підприємством. Так, товариство зберігає в м. Києві лише залишки продукції, виготовленої до початку повномасштабної військової агресії проти України. Разом із цим, реалізація вказаного майна шляхом його продажу третім особам можлива виключно за рішенням та підписом директора, повноваження якого не делеговані жодній іншій особі шляхом видачі довіреності. Також, товариство позбавлене доступу до власних банківських рахунків, не має об`єктивної можливості використовувати належне йому майно для здійснення господарської діяльності, отримувати дохід та формувати грошові кошти, необхідні для виконання судового рішення. Крім того, місцезнаходження одного з учасників товариства, участь якого є необхідною для формування правомочного складу Загальних зборів учасників, залишається невідомим. Відтак, надання відстрочки виконання рішення суду дозволить товариству здійснити комплекс організаційних заходів, спрямованих на відновлення господарської діяльності на підконтрольній Україні території.
У свою чергу, позивач проти відстрочення виконання рішення суду заперечував, пославшись на те, що заборгованість виникла до введення воєнного стану в Україні. При цьому, після подання позову до суду відповідачем були здійснені часткові платежі в рахунок погашення боргу. Одночасно, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження скрутного фінансового становища підприємства, фінансової звітності, відсутності прибутку.
За змістом статті 331 ГПК України відстрочка або розстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, при чому, такі обставини мають свідчити про неможливість або реальне ускладнення виконання рішення.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Разом із цим, відповідачем до матеріалів справи не надано фінансової звітності та доказів перебування товариства в скрутному фінансовому положенні, що унеможливлює виплату заборгованості та виконання рішення суду.
Судом ураховано, що відповідач посилався на неможливість надання такої інформації через перебування директора товариства на тимчасово окупованій території.
У той же час, жодних доказів на підтвердження зазначених обставин - як фактичної відсутності директора на товаристві, так і не подання відповідачем протягом 4 років фінансової звітності, останнім до суду не надано.
Згідно з пунктом 46.2 Податкового кодексу України платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зобов`язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена пунктом 120.1 статті 120 цього Кодексу, для подання податкових декларацій (розрахунків).
Суд зауважує, що особа, яка подала заяву про відстрочку або розстрочку виконання рішення повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.
Водночас, окрім акту інвентаризації залишків продукції від 25.08.2026, відповідачем жодних доказів на підтвердження неможливості виконання рішення суду до заяви про відстрочення виконання рішення суду не надано.
Так, відстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку в задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду відмовити.
Керуючись статтями 233-235, 331 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Новий світ" про відстрочення виконання рішення суду у справі № 910/669/26 відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені статтями 254-257 ГПК України.
Дата підписання: 14.09.2026 року.
Суддя К.В. Полякова