ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
про повернення заяви
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
"14" вересня 2026 р. м. Одеса № 916/3370/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Грабован Л.І.,
дослідивши матеріали заяви (вх. №3453/26 від 17.08.2026) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2026, вказану заяву передано на розгляд судді Грабован Л.І.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.08.2026 залишено без руху заяву (вх. №3453/26 від 17.08.2026) ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та зобов`язано ОСОБА_1 надати у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви про відкриття провадження у справі без руху, заяву про усунення недоліків, в якій має бути вказано та до якої має бути додано:
- обґрунтування наявності факту припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців, як цього вимагає п. 2 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, з відповідними доказами. Обґрунтування наявності ознак загрози неплатоспроможності, природи і причини неплатоспроможності, інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредиторів, та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами, з доданням належного розрахунку такої заборгованості та строків припинення погашення;
- належні та допустимі докази, які стали підставою для виникнення грошових зобов`язань та підтверджують розмір заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штраф, пеня) по кожному кредитору (у тому числі виписки за картковими рахунками; правочини; первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов`язань та докази направлення запитів до фінансових установ та отриманих відповідей або докази не можливості отримання з відповідним клопотанням;
- копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
- відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях, із зазначенням їх у окремій заяві.
- оформлений відповідно до ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства проект плану реструктуризації боргів, який відповідає вимогам ст. 124 КУзПБ, з відображенням інформації, визначеної приписами чинного законодавства та у відповідності до форми плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України 24.10.2019р. №3258/5, з відображенням інформації, визначеної приписами чинного законодавства та з підтверджуючими документами/відомостями;
- декларацію про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства станом на липень 2026 року;
- докази наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов`язаних з провадженням у справі.
08.09.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява (вх.№30308/26) про усунення недоліків позовної заяви, в якій на виконання ухвали суду від 24.08.2026 вказує наступне.
1. Щодо обґрунтування наявності факту припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців, як цього вимагає п. 2 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, з відповідними доказами, ОСОБА_1 зазначає нею припинено належне виконання взятих на себе кредитних зобов`язань, унаслідок чого станом на дату звернення до суду утворилася прострочена заборгованість перед кредиторами. Факт неналежного виконання та припинення здійснення передбачених кредитними договорами платежів підтверджується кредитними договорами, відповідями кредиторів з розрахунками заборгованості, які подаються разом із цією заявою. Також, факт припинення погашення кредитів чи інших планових платежів що становлять більше 50 відсотків місячних платежів упродовж двох місяців за кожним із кредитних зобов`язань підтверджується відомостями з кредитної історії боржника, наданими ТОВ «УБКІ». Окрім цього, з метою підтвердження зазначеного факту, боржником направлялися запити до кредитних установ, більшість з яких залишилася без відповіді.
Вказує, що загроза неплатоспроможності заявниці характеризується сукупністю ознак: - Відсутність майна, за рахунок якого можна самостійно, без застосування спеціальної судової процедури, сплатити в повному обсязі наявні грошові зобов`язання перед усіма кредиторами, єдиним об`єктом нерухомого майна, що перебуває на праві власності у Заявниці є частки у спільному майні - квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; - співвідношення боргу до річного доходу - борг Заявниці перевищує її річний дохід у декілька разів, оскільки загальна заборгованість на дату подання заяви складала 566 114,75 грн; - загальна сума обов`язкових платежів на момент подання заяви становила 38 472.76 грн, що є непосильною сумою для Заявниці із врахуванням її середньомісячного доходу та перевищує такий дохід більш, ніж в два рази;
Щодо належних та допустимих доказів, які стали підставою для виникнення грошових зобов`язань та підтверджують розмір заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штраф, пеня) по кожному кредитору (у тому числі виписки за картковими рахунками; правочини - Заявниця долучає копії кредитних договорів як докази підстави виникнення відповідних зобов`язань, які їй вдалося отримати самостійно.
Повідомляє про долучення до цієї заяви клопотання про витребування доказів на підтвердження розміру та складових заборгованості.
Разом з цим, заявник до заяви про усунення недоліків додала клопотання про витребування доказів, в якому просить суд:
- витребувати детальний розрахунок заборгованості із зазначенням структури боргу (основний борг, проценти, штрафні санкції), а також відомості про дату та суму здійснених ОСОБА_1 платежів за договорами у наступних кредиторів: ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «Є ГРОШІ»; ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ»; АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»; ТОВ «НоваПей Кредит»; АТ «Ідея Банк».
Клопотання обґрунтовано тим, що боржником було вжито необхідних заходів для отримання відповідної інформації шляхом направлення кредиторам відповідного запиту, однак станом на дату подання цих пояснень відповідь боржнику не надана.
Суд, дослідивши клопотання про витребування доказів, зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 169 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Згідно ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
До матеріалів заяви додані відповідні запити від 06.08.2026, які направлялись кредиторам на їх юридичні адреси.
Заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подана до суду 17.08.2026.
Проте, судом встановлено, що до заяви не надано доказів відмови в наданні відповідної інформації від тих кредиторів, до яких заявником був направлений запит, тобто не надано доказів в підтвердження неможливості отримати цей доказ самостійно.
У відповідності до ч. 1, 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
За таких обставин, у зв`язку із недотриманням положень статті 81 ГПК України, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання заявника про витребування доказів.
Отже, ОСОБА_1 з тексту самої заяви та наданих до заяви пояснень не можливо встановити, актуальну інформацію щодо розміру зобов`язань боржника перед кредиторами станом на подання цієї заяви, витрачання коштів, та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами з підтверджуючими доказами. Інформацію чи боржник припинив погашення кредитів та інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців (не включаючи неустойку (штраф, пеня) та інші фінансові санкції), що повинно бути чітко вказано у заяві, із зазначенням сум, платежів у конкретний період та залишків боргу.
Суд враховує, що у справах про банкрутство (у тому числі неплатоспроможність фізичних осіб) стадія відкриття провадження має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. При цьому, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у такій категорії справ поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.
Таким чином, оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має відповідні вищезазначені правові наслідки, то на фізичну особу-боржника (як єдиного суб`єкта звернення із заявою про відкриття провадження у такій справі) покладається обов`язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру.
Отже, подання боржником при зверненні до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не в повному обсязі кредитних договорів та документів, які підтверджують розмір заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штраф, пеня) по кожному кредитору, на які посилається ОСОБА_1 , як на підставу виникнення боргу, є недостатніми для належного підтвердження розміру заборгованості у визначеному в заяві розмірі (в тому числі за основним зобов`язанням), підстав виникнення зобов`язань і строків їх виконання. Не обґрунтовано і не вказано щодо припинення погашення кредитів чи інших планових платежів, із зазначенням сум, платежів, строків.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 917/1604/21.
Таким чином, на вимогу суду не надано належних та допустимих доказів, які стали підставою для виникнення грошових зобов`язань та підтверджують розмір заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штраф, пеня) по кожному кредитору.
2. Щодо надання копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно заявниця надає копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно - частки у праві власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , а саме копію свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього подружжя), серія та номер: 2330, виданий: 13.11.2025, видавник: Бежан А.В., приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу, а також копію рішення Хаджибейського районного суду міста Одеси про розірвання шлюбу від 10.12.2025 року у справі №521/19839/25.
3. Щодо надання відомостей про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях, із зазначенням їх у окремій заяві - заявниця зазначає, що такі відомості були зазначені у заяві.
Натомість, окремої заяви про зазначення всіх наявних рахунків, електронних гаманців або їх відсутність, заявниця не надає.
4. Щодо надання оформленого відповідно до ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства проект плану реструктуризації боргів, який відповідає вимогам ст. 124 КУзПБ, з відображенням інформації, визначеної приписами чинного законодавства та у відповідності до форми плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України 24.10.2019р. №3258/5, з відображенням інформації, визначеної приписами чинного законодавства та з підтверджуючими документами/відомостями, ОСОБА_1 долучає оформлений відповідно до ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства проект плану реструктуризації боргів та зазначає, що відсутність документальних доказів отримання доходу у розмірі 17 000,00 грн не порушує умови ст. 124 КУзПБ.
Дослідивши наданий ОСОБА_1 проект плану реструктуризації, господарським судом встановлено, що заявниця як і у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність так і у заяві про усунення недоліків лише посилається на наявність доходів для щомісячного спрямовування на погашення заборгованості перед кредиторами у розмірі 17 000 грн, однак відповідних доказів суду не надає.
Отже, проект Плану реструктуризації боргів боржника який відповідає вимогам ст. 124 КУзПБ, ОСОБА_1 до суду не надано.
5. Щодо надання декларації про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства станом на липень 2026 року, заявниця додає до цієї заяви виправлену декларацію про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства станом на липень 2026 року.
6. Щодо надання доказів наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов`язаних з провадженням у справі, ОСОБА_1 зазначає, що нею сплачено розмір основної грошової винагороди арбітражному керуючому, на підтвердження чого до цієї заяви додається лист арбітражного керуючого.
Так, згідно листа від 04.09.2026 арбітражна керуюча Медведева К.О. підтвердила про сплату боржником основної грошової винагороди за виконання повноважень у цій справі у сумі 49 920,00 грн.
Суд вказує, що Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено сплати основної грошової винагороди арбітражному керуючому до відкриття провадження у справі безпосередньо самому арбітражному керуючому, а також підтвердження такої сплати приватним листуванням. Наданий лист арбітражного керуючого Медведевої К.О. від 04.09.2026 до призначення цього арбітражного керуючого судом, не приймається та не визнається судом належним і допустимим доказом наявності у боржника майна чи коштів, достатніх для покриття витрат, пов`язаних з провадженням у справі.
Суд при розгляді питання прийняття заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду не здійснює оцінку доказів, а перевіряє чи всі визначені Кодексом України з процедур банкрутства докази, необхідні для прийняття заяви та проведення підготовчого засідання надані заявником.
Суд застосовує висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, згідно з яким з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 ЦК України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини 2, 3 статті 13 ЦК України).
До боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4-11 частини третьої статті 116 КУзПБ), а в разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУзПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).
КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:
- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років (пункти 3, 4 частини 4 статті 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною 7 статті 123 КУзПБ;
- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини 7 статті 123 КУзПБ);
- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов`язковій сплаті згідно з частиною 3 статті 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 частини 8 статті 126 КУзПБ);
- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина одинадцята статті 126 КУзПБ).
Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності (подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 31.01.2024 у cправі №911/2140/22, від 15.02.2024 у справі №904/7413/21, від 25.01.2024 у справі №916/1575/21, від 18.04.2024 у справі №920/1398/21).
Згідно з положеннями частини першої статті 115 та статті 116 КУзПБ провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника, яка подається ним за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, із викладенням, зокрема, обставин, що стали підставою для звернення до суду, а також наданням документів, передбачених частиною третьою статті 116 КУзПБ. Разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов`язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
У постанові від 13.05.2024 р. по справі №922/5486/23 Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду, якою залишено без змін постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.02.2024р. та ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.01.2024 р. про повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначив наступне.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Встановлені судом першої інстанції обставини щодо виявлених недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та не усунення заявником цих недоліків, унеможливлюють прийняття вказаної заяви до розгляду. Тому заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додані до неї документи підлягали поверненню заявнику.
Висновку про наявність підстав для повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність передувало дослідження та перевірка судами попередніх інстанцій обсягу документів, доданих до самої заяви, та наданих в подальшому на виконання вимог ухвали місцевого господарського суду про залишення згаданої заяви без руху(вказана позиція викладена у постанові від 13.05.2024 р. по справі №922/5486/23 Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Ч. 1 ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Згідно ч. 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Крім того, господарський суд зазначає, що в силу ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Згідно ч. ч. 1, 2, 4, 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Встановлені судом обставини щодо виявлених недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та не виконання ОСОБА_1 у повному обсязі вимог ухвали Господарського суду Одеської області від 24.08.2026, не усунення недоліків виявлених судом унеможливлює прийняття вказаної заяви до розгляду, з урахуванням чого, суд повертає вказану заяву на підставі ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 113, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, суд -
УХВАЛИВ:
1. Заяву (вх. №3453/26 від 17.08.2026) фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з доданими до неї документами - повернути заявнику.
2. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у відповідності до приписів ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Додаток: заява (вх. №3453/26 від 17.08.2026) фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з доданими до неї документами.
Ухвала набрала законної сили 14 вересня 2026 року та може бути оскаржена у порядку, ст.ст. 254, 255 Господарського процесуального кодексу України.
Копію ухвали надіслати засобами поштового зв`язку: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
Суддя Л.І. Грабован