справа № 183/4544/26
провадження № 2/208/7035/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2026 р. м. Кам`янське
Суддя Заводського районного суду міста Кам`янського Гречана В.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, надання права самостійного вирішення питань щодо дитини,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Самарівського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, надання права самостійного вирішення питань щодо дитини.
Ухвалою судді Самарівського районного суду Дніпропетровської області від 08.05.2026 року цивільну справу №183/4544/26 передано за підсудністю до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра.
Ухвалою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 06.07.2026 року цивільну справу №183/4544/26 передано за підсудністю до Заводського районного суду міста Кам`янського. В обґрунтування ухвали зазначено, що згідно відповіді з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що за територіальною юрисдикцією відноситься до Заводського районного суду міста Кам`янського.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі судом встановлено, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, а саме Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра з наступних підстав.
Як вбачається із відповіді № 3221380 від 25.08.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно відповіді № 3221394 від 25.08.2026 року з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як внутрішньо переміщена особа зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно ч. 1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.
Отже в нормах Цивільного процесуального кодексу України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.
З огляду на викладене, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеності при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватися чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.
Аналогічний правовий висновок викладено Дніпровським апеляційним судом у справі № 173/610/25, де зазначено, що використання для визначення територіальної підсудності адреси фактичного проживання особи як внутрішньо переміщеної особи (ВПО) є порушенням вимог статті 27 ЦПК України. Суд вказав, що при визначенні підсудності справи суди повинні керуватися виключно відомостями про зареєстроване місце проживання фізичної особи, що містяться у Державному демографічному реєстрі.
Такий же правовий висновок викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24 червня 2024 року у справі №554/7669/21, а також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 листопада 2024 року у справі №175/4316/19.
Норми Цивільного Процесуального Кодексу України щодо підсудності є імперативними, що означає, що їх положення є обов`язковими для всіх судів. Це означає, що справи мають розглядатися судами відповідно до встановлених правил територіальної, предметної та інстанційної підсудності, і жоден суд не може відступити від цих правил.
Цивільний процесуальний кодекс України не встановлює довідку ВПО як пріоритет для визначення місця проживання особи та визначення підсудності. Тим самим, виключає можливість невілювати принцип підсудності.
Оскільки, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , то дана адреса відноситься до юрисдикції Харцизького міського суду Донецької області.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Законом України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що у разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Розпорядженням Вищого спеціалізованого суду України № 2710/38-14 02.09.2014 територіальну підсудність судових справ Харцизького міського суду Донецької області змінено та передано до Добропільського міськрайонного суду Донецької області.
Рішенням Вищої ради правосуддя № 2797/0/15-24 від 24.09.2024 року територіальну підсудність судових справ Добропільського міськрайонного суду Донецької області з 07 жовтня 2024 змінено та передано до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська.
25 квітня 2025 року набув чинності Закон України 4273-ІХ від 26.02.2025 року «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів». Найменування Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська змінено на Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.
Таким чином, вищевказана позовна заява не підсудна Заводському районному суду міста Кам`янського відповідно до територіальної юрисдикції (підсудності).
Отже, суддя Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра помилково визначив територіальну підсудність вказаної справи за Заводським районним судом міста Кам`янського, встановивши підсудність за інформацією про внутрішньо переміщену особу, а не нявною інформацією з Єдиного державного демографічного реєстру щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.
Згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст. 378 ЦПК України, прийняття судом рішення з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності) є підставою для скасування судового рішення і направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
Враховуючи недопустимість порушення правил щодо підсудності, суд доходить висновку про необхідність передачі матеріалів цивільної справи № 202/3191/26 до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра, як помилково направлені, на підставі ч. 1 ст.27 ЦПК України.
При цьому вказане не є спором щодо підсудності, як це визначено у ст. 32 ЦПК України, оскільки справа була надіслана до Заводського районного суду міста Кам`янського помилково, тобто всупереч приписів ст. 31 ЦПК України.
Керуючись статтями 27, 28, 31, 32, 187, 260, 261, 353 ЦПК України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
Передати матеріали цивільної справи № 183/4544/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, надання права самостійного вирішення питань щодо дитини на розгляд до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра за підсудністю(49083, місто Дніпро, вулиця Новоселівська, будинок 9).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua .
Суддя В.Г. Гречана