ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня [телефон приховано], тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_______________________________________________________________________
УХВАЛА
про відкриття провадження у справі
"14" вересня 2026 р. м. Харків Справа № 922/2998/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жигалкіна І.П.
розглянувши матеріали
позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Нова", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Лиманський комбікормовий завод", м. Київ
про стягнення 160 180 644,83 грн
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Нова" (надалі - Позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області 25 серпня 2026 року із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Лиманський комбікормовий завод" (надалі - Відповідач) грошові кошти в загальному розмірі 160 180 644,83 грн (де: 70 653 220,97 грн попередньої оплати за Договором поставки власної продукції № 5 від 18 березня 2020 року; 89 527 423,86 грн - безпідставно збережені грошові кошти).
Також, Позивач просить суд покласти на Відповідача судові витрати.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.08.2026 позовну заяву ТОВ "Птахокомплекс "Нова" залишено без руху. Встановлено Позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви не пізніше 10 (десятого) дня (з урахуванням поштового перебігу) з дня отримання цієї ухвали.
09 вересня 2026 року представником ТОВ "Птахокомплекс "Нова" Борщ І.І. подано до суду заяву (вх. №22200) про усунення недоліків, що сформована в системі «Електронний суд», якою надано документальні докази на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також усунуті інші недоліки позовної заяви.
Також заявою про усунення недоліків (вх. №22200) подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до частин першої та другої статті 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема якщо розмір судового збору перевищує п`ять відсотків розміру річного доходу фізичної особи за попередній календарний рік.
ТОВ «ПК «Нова» не має об`єктивної можливості сплатити судовий збір, у зв`язку із тим, що банківські рахунки підприємства арештовані, крім того сукупністю об`єктивних обставин, які виникли внаслідок повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України та безпосередньо вплинули на поточну платоспроможність підприємства. Масштаб завданої підприємству шкоди встановлювався також судовими рішеннями: Рішеннями Господарського суду Харківської області на користь ТОВ «ПК «НОВА» з російської федерації стягувалась вартість пошкоджених будівель і споруд у розмірі 60 568 428,90 доларів США, а також 4 554 462,68 доларів США вартості втраченої продукції, живої птиці та іншого майна.
24 липня 2026 року, у межах виконавчих проваджень № 81584320 та № 81584326, приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Петренком Д.О. на підставі судових наказів, виданих у справі № 922/2188/25, винесено постанови про арешт коштів боржника. Таким чином, на грошові кошти ТОВ «ПК «Нова» накладено арешт у межах загальної суми 8 076 094,70 грн, що унеможливлює вільне користування банківськими рахунками Товариства, у тому числі здійснення платежів, необхідних для сплати судового збору.
Комбікорм, вартість якого була стягнута з ТОВ «ПК «НОВА» у зазначеній справі, поставлявся у січні-лютому 2022 року та був використаний для годування поголів`я птиці. Після початку повномасштабного вторгнення це поголів`я загинуло внаслідок бойових дій. Відповідно, підприємство не отримало економічного результату, за рахунок якого в нормальних умовах повинно було здійснити розрахунки за придбаний комбікорм: воно одночасно втратило і кошти, витрачені на вирощування птиці, і саму продукцію, реалізація якої мала забезпечити надходження грошових коштів.
Збитки лише від загибелі живої птиці, яка споживала відповідний комбікорм, становили 59 608 861,23 грн, тоді як у справі № 922/2188/25 з ТОВ «ПК «НОВА» було стягнуто 6 530 940,20 грн основного боргу за поставлений комбікорм. Таким чином, підприємство фактично понесло подвійні майнові втрати: втратило придбаний ресурс та втратило продукцію, реалізація якої повинна була забезпечити його оплату. Саме на виконання постанови Східного апеляційного господарського суду у справі № 922/2188/25 приватним виконавцем 24 липня 2026 року у виконавчих провадженнях № 81584320 та № 81584326 було накладено арешт на кошти ТОВ «ПК «НОВА» у межах загальної суми 8 076 094,70 грн. Внаслідок цього підприємство втратило можливість вільно користуватися коштами на своїх банківських рахунках, у тому числі здійснювати платежі, необхідні для поточної господарської діяльності та сплати судового збору.
Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, там, де існують, апеляційні або касаційні суди, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (рішення ЄСПЛ від 17 січня 1970 року у справі "Делькур проти Бельгії", заява № 2689/65 та від 11 жовтня 2001 року у справі "Гофман проти Німеччини", заява № 34045/96).
ЄСПЛ, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Україна, як учасниця зазначеної Конвенції, повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
ЄСПЛ у своєму рішенні від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" (заява №28249/95) також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду.
Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі "Шишков проти Росії", заява № 26746/05).
У рішенні у справі "Беллет проти Франції" від 04.12.1995 Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права. Крім того, Європейський суд з прав людини, у своїх рішеннях вказує на те, що «при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури». Оскільки законодавством прямо передбачено право суду відстрочити сплату судового збору, ухвала суду першої інстанції є надмірним формалізмом, що унеможливлює доступ Позивача до правосуддя та виконання договору Відповідачем щодо повернення заборгованості Позивачу, оскільки інших можливостей повернути борг, крім звернення до суду, у Позивача немає.
Статтею 164 Господарського процесуального кодексу України встановлений перелік документів, які додаються до позовної заяви, зокрема, в пункті 2 частини 1 передбачено додання до позовної заяви документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом частин першої, другої, четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 123 ГПК України).
Законодавство України однією з умов розгляду справи судом визначає сплату судового збору у розмірі та у випадках, визначених законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
За статтею 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
За змістом частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється, у тому числі, за подання до суду позовної заяви, апеляційної і касаційної скарг на судові рішення. Розміри ставок судового збору визначені у статті 4 цього Закону.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умов, визначених у цій статті.
Аналіз наведених положень статті 8 Закону дає підстави для висновку про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою на відстрочення (за умов, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір") або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення сторони від сплати такого.
Також цими ж нормами передбачено, що звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
В той же час слід враховувати те, що судові процедури повинні бути справедливими, особа не може бути безпідставно позбавлена права, зокрема на звернення до суду, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у судових справах. Для уникнення створення особі перешкод для доступу до правосуддя у вигляді неможливості сплати судового збору законодавством передбачено описаний вище процесуальний механізм забезпечення судового розгляду поданих особами процесуальних документів у випадку складності для таких осіб оплатити визначену законом суму судового збору повністю: відстрочення сплати судових витрат, розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру необхідних до сплати судових витрат, звільнення від його сплати, за наявності підстав та умов, визначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Суд звертає увагу лише на наявність у позивача процесуального обов`язку сплатити судовий збір за подання позовної заяви та дискреційність права суду, як таке вирішувати питання відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до ч. 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В обґрунтування посилання клопотання позивача, суд посилається на практику Великої Палати Верховного Суду, зокрема на п. 48 Постанови від 14.01.2021 у справі №940/2276/18, де зазначено, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату; прийняття рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Також, у рішенні ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року (сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдавати шкоди суті цього права, та має переслідувати законну мету) та у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 року (надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог). Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановити наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п.44 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63-64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Суд враховує висновок, викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №686/114/16-ц, відповідно до якого положення статей Цивільного процесуального кодексу України та Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Водночас підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути аргументовані.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»), зокрема у пункті 111 зазначено, що вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан.
У рішенні ЄСПЛ у справі «ФК «Мретебі» проти Грузії» («FK Mretebi v. Georgia»), також зазначено, що «Верховний Суд неналежним чином дослідив аргументи заявника, не вказав, чи достатньо йому наданих доказів на підтвердження фінансової неможливості сплатити судовий збір, та не витребував доказів, яких, на його думку, не вистачало. Верховний Суд просто зазначив, що ніяких підстав для надання звільнення від судового збору не існувало. Відмова Верховного Суду звільнити заявника від сплати судового збору без відповідного обґрунтування є безпідставним обмеженням права останнього на доступ до правосуддя та була зумовлена виключно бажанням Верховного Суду поповнити державний бюджет».
З матеріалів справи убачається, що Позивач у клопотанні про відстрочення сплати судового збору посилається на скрутне фінансове становище, відсутність коштів на рахунках для сплати судового збору в розмірі 64470,24 грн, наявність невиконаних грошових зобов`язань контрагентів перед Позивачем.
ЄСПЛ у справі «Король та інші проти України» нагадав у своєму рішенні, що право на доступ до суду, тобто право ініціювати у судах провадження у цивільних справах, є невід`ємним елементом, притаманним праву, закріпленому пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це право на доступ не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які, однак, не можуть забороняти або скорочувати доступ особи у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть цього права була підірвана (див. рішення у справах «Голдер проти Сполученого Королівства» [Golder v. the United Kingdom], від 21.02.1975, пункт 36, Серія А № 18, «Пономаренко проти України» [Ponomarenko v. Ukraine], заява № 13156/02, пункт 36, від 14.06.2007, «Мацюк проти України» [Matsyuk v. Ukraine], заява № 1751/03, пункт 28, від 10.12.2009 та «Кузьменко проти України» [Kuzmenko v. Ukraine], заява № 49526/07, пункт 25, від 09.03.2017).
У керівних справах «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland; заява № 28249/95; пункти 52-67; ЄСПЛ 2001-VI); «Малахов проти Молдови» (Malahov v. Moldova; заява № 32268/02; пункти 31-36; від 07.06.2007); «"Телтронік-КАТВ" проти Польщі» (Teltronic-CATV v. Poland; заява № 48140/99; пункти 50-64; від 10.01.2006); «Нальбант та інші проти Туреччини» (Nalbant and Others v. Turkey; заява № 59914/16; пункти 32-47; від 03.05.2022) ЄСПЛ вже встановлював порушення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо питань, аналогічних тим, що розглядалося у справі «Король та інші проти України».
Беручи до уваги зазначене, на підставі статті 123 ГПК, статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд задовольняє клопотання про відстрочення сплати судового збору в сумі 931 840,00 грн (при подачі через «Електронний суд» застосовуємо коефіцієнт 0,8:1 164 800 грн ? 0,8 = 931 840 грн) до ухвалення судового рішення у справі.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, з урахуванням заяви про усунення недоліків, суд дійшов висновку, що позов відповідає вимогам ст. ст. 162, 164, 172 ГПК України, а відтак суд на підставі статті 176 ГПК України приймає позов до розгляду і відкриває провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).
Оскільки, позовна заява з доданими до неї документами подана з додержанням процесуальних вимог статей 162, 164, 172 ГПК України, суд визнає їх достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі та розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Зважаючи на обраний Позивачем спосіб захисту, значення даної справи для сторін, а також приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд приходить до висновку, що справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.
Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд визнав їх достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі та розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Суд вважає за доцільне зазначити, що Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Господарський суд Харківської області продовжує здійснювати правосуддя.
Радою суддів України 02.03.2022 року опубліковано рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, з урахуванням яких керівництвом Господарського суду Харківської області тимчасово до усунення вищезазначених обставин встановлюється наступний порядок роботи.
Так, на час існування небезпеки для учасників провадження, пов`язаної з перебуванням останніх у приміщенні Господарського суду Харківської області, судові засідання за особистої участі учасників судового процесу не проводяться.
На підставі зазначеного, оскільки справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження, з огляду на запровадження на території України воєнного стану, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справи, суд вважає за необхідне повідомити учасників судового процесу про наступне.
На час існування небезпеки для учасників провадження, пов`язаної з перебуванням останніх у приміщенні Господарського суду Харківської області, учасники судових засідань та інші громадяни мають право надсилати документи, що стосуються розгляду судових справ, без особистого прибуття до приміщення суду: - через особистий кабінет в системі «Електронний суд»; - у разі неможливості надсилання через систему «Електронний суд» - електронною поштою на е-mail: inbox@hr.arbitr.gov.ua (з обов`язковим підписанням всіх документів кваліфікованим електронним підписом); - у разі неможливості надсилання документів в електронному вигляді - звичайною поштою на офіційну адресу суду.
Суди продовжують працювати, проте в умовах воєнного стану проведення судових засідань має особливості щодо явки до суду та необхідності забезпечення безпеки відвідувачів.
Питання про відкриття провадження по справі (викладення розгляду справи, видачі судового наказу, постановляння відповідної ухвалі тощо) вирішено судом у розумний строк з урахуванням Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Відповідно до частини другої статті 176 ГПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 12, 119, 176, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №922/2998/26.
2. Справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.
3. Підготовче засідання призначити на 01 жовтня 2026 року об 11:00.
4. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: 61022, Україна, місто Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 8-й під`їзд, 1-й поверх, зал № 105.
5. Встановити Відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, оформленого відповідно до ст. 165 ГПК України, - протягом п`ятнадцяти днів, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд роз`яснює відповідачу, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Роз`яснити, що відповідно до вимог ст. 165 ГПК України: у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову; відзив підписується відповідачем або його представником; відзив повинен містити, зокрема: у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, наданих позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду; до відзиву додаються: 1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2)документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи; до відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача; у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
6. Встановити Позивачу строк на подання до суду відповіді на відзив (з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України) - п`ять днів з дня отримання відзиву.
7. Встановити Відповідачу строк для подання заперечень на відповідь Позивача на відзив, оформлених відповідно до ст. 167 ГПК України, - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
8. Повідомити учасників справи, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів, можуть бути ними подані в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою на офіційну адресу суду або дистанційними засобами зв`язку.
Суд звертає увагу сторін, що документи, отримані судом електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв`язку, не належать до офіційних. Враховуючи зазначене, такі документи є неналежно оформленими, відтак не належить до офіційних і судом залишаються без розгляду.
9. Відстрочити Товариству з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Нова" сплату судового збору за подання позовної заяви строком до ухвалення судового рiшення у справi.
10. З 05 жовтня 2021 року офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим, відповідно до частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Документи у даній справі можуть бути подані учасниками процесу або безпосередньо до приміщення господарського суду Харківської області, або шляхом їх направлення на офіційну електронну пошту господарського суду Харківської області (inbox@hr.arbitr.gov.ua), або через систему "Електронний суд".
11. З урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю - рекомендувати у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці представників учасників справи подавати до суду заяви про розгляд справи в їхній відсутності за наявними матеріалами в порядку ч.3 ст.196 ГПК України. А отже судове засідання може бути проведено у разі закінчення загрози життю, здоров`ю та безпеці всіх учасників судового процесу, у зв`язку з чим суд нагадує сторонам по справі, що потрібно надавати докази, висновки експертів, клопотання, заяви та пояснення до суду у найкоротші строки, що стосуються розгляду судових справ, без особистого прибуття в приміщення суду (у разі відсутності визначеної судом обов`язкової явки представників сторін).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвалу складено та підписано 14.09.2026.
Суддя І.П. Жигалкін