Справа № 183/7908/26
№ 2-з/183/79/26
У Х В А Л А
15 вересня 2026 року місто Самар Дніпропетровської області
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Дубовенко І.Г., за участю секретаря судового засідання - Чабаненка Д.О., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Коломойця Сергія Володимировича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від стягнення аліментів,
за участю: позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_3 , суд -
у с т а н о в и в :
14 вересня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Коломоєць С.В. звернувся до Самарівського міськрайонного суду з заявою про забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення аліментів за виконавчим листом № 2/183/1463/14 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30% від прожиткового мінімуму дитини відповідного віку, до досягнення ним повноліття, починаючи з 05.12.2013 року - до набрання законної сили судовим рішення у справі № 183/7908/26.
В обґрунтування заяви посилається на те, що у провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментівз підстав перебування на повному утримані свого сина ОСОБА_5 , з 14 квітня 2026 року. Відповідно до рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.02.2014 року, стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІІН НОМЕР_1 , аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_5 , у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30% від прожиткового мінімуму дитини відповідного віку, до досягнення ним повноліття, починаючи з 05 грудня 2013 року. Рішенням Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання дитини, - задоволено частково. Зменшено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , на утримання дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2014 року у справі №183/9382/13-ц. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , на утримання дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти у розмірі 1/7 часткийого заробітку (доходу), але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня набрання цього рішення законної сили до досягнення дитиною повноліття. В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовлено. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26.08.2026 року в справі 183/9334/24, постановлено: "Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Пташинського Олександра Анатолійовича - залишити без задоволення. Рішення Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2025 року у цивільній справі №183/9334/24 - залишити без змін. Відповідно до Акту щодо встановлення факту проживання від 17.04.2026 року вих. № 14 с. Миколаївка, складений депутатом Губиниської селищної ради Селезньовою Оксаною Миколаївною, в присутності сусідів-свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , та в подальшому підписаний депутатом Губиниської селищної ради, сусіди-свідки, Старости старостинського округу, з тексту якого вбачається, що: «Проведено обстеження домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 . Внаслідок обстеження виявлено, що з 14.04.2026 року постійно проживає без реєстрації ОСОБА_5 , 2011 р.н. За даною адресою зареєстровані та постійно проживають бабуся ОСОБА_8 1971 р.н. (власник будинку), батько ОСОБА_1 1991 р.н.». Відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади, № витягу 2026/009321261 від 08.06.2026, Губиниської селищної ради, зазначено, що: « ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , УНЗР 20110420- 08279, РНОКПП НОМЕР_2 , Дата декларування 05.06.2026 року, Адреса місця проживання АДРЕСА_1 ». Відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади, № витягу 2005/004214141 від 31.03.2025 Губиниської селищної ради, зазначено, що: « ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , Дата реєстрації 31.03.2025 року, Адреса місця проживання АДРЕСА_1 ». Враховуючи вищевикладене, вбачається, що неповнолітня дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживає з 14.04.2026 року, за адресою його батька ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме АДРЕСА_1 . В той же час, у проваджені державного виконавця Самарівського відділу державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, перебуває виконавче провадження №42903203 від 10.04.2014 року, за яким здійснюється примусове виконання рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.02.2014 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 , аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_5 . Щомісячно, в межах виконавчого провадження здійснюється стягнення аліментів на утримання дитини, які перераховуються Відпоідачці. У Позивача, в якого на утриманні перебуває неповнолітня дитина, та на яку з Позивача стягуються аліменти, є підставою для звернення з заявою про забезпечення позову шляхом зупинення виконання рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.02.2014 року, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІІН НОМЕР_1 , аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_5 , у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30% від прожиткового мінімуму дитини відповідного віку, до досягнення ним повноліття, починаючи з 05 грудня 2013 року. Відповідно до ч.2 ст. 445 ЦПК України, визначено, що: «У справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача».
Враховуючи, що нормами ст. 150 ЦПК України, не передбачено забезпечення позову шляхом зупинення виконання рішення, тому Позивач, в особі представника адвоката Коломйця С.В., подає заяву про забезпечення позову, у відповідності до п.10 ст. 150 ЦПК України, а саме: «Позов забезпечується: іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України». Приймаючи до уваги, що відповідно до ч.1 ст. 179 СК України, яка визначає, що: «Аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини», отримані Відповідачкою ОСОБА_9 аліменти після 14.04.2026 року, та не перераховані дитині, вважаються такими, використаними не за цільовим призначенням, просить вжити заходи забезпечення позову шляхом: зупинення стягнення аліментів за виконавчим листом №2/183/1463/14 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІІН НОМЕР_1 , аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30% від прожиткового мінімуму дитини відповідного віку, до досягнення ним повноліття, починаючи з 05 грудня 2013 року, до набрання судового рішення законної сили, в цивільній справі № 183/7908/26.
У підготовчому судовому засіданні представник позивача у повному обсязі підтримав заяву про забезпечення позову та, посилаючись на ті ж підстави, просив суд задовольнити її.
Позивач у підготовчому судовому засіданні також підтримав заяву про забезпечення позову.
Відповідач ОСОБА_2 у підготовче судове засідання повторно не з`явилася, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлена, про причини неявки не повідомила.
Суд, заслухавши позивача та його представника, дослідивши підстави поданої заяви та матеріали цивільної справи у їх сукупності, приходить до наступних висновків.
У провадженні Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в якому позивач просить звільнити його від аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягуються на підставі судового рішення.
14 вересня 2026 року надійшла заява представника позивача, у якій просить забезпечити позов шляхом зупинення стягнення аліментів за виконавчим листом №2/183/1463/14 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІІН НОМЕР_1 , аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30% від прожиткового мінімуму дитини відповідного віку, до досягнення ним повноліття, починаючи з 05 грудня 2013 року, до набрання судового рішення законної сили, в цивільній справі № 183/7908/26.
Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 151 ЦПК України визначено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Положеннями ч. 3 ст. 153 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно зі статтею 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Судом встановлено, що предметом спору є звільнення від сплати аліментів.
Відповідно до приписів пункту 9 статті 129 Конституції України обов`язковість судового рішення є однією з засад судочинства.
Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України,- і за її межами.
Зупинення виплат аліментів на утримання дитини за виконавчим провадженням, фактично зупинить виконання судового рішення, яке набрало законної сили, що, в свою чергу, призведе до порушення гарантованого державою права інших учасників виконавчого провадження на своєчасне виконання рішення суду.
Метою вирішення питання про зупинення виконання судового рішення є недопущення порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка подала відповідне клопотання, інших осіб, які є учасниками справи, якщо такі наслідки можуть настати у зв`язку з виконанням судового рішення.
Відповідно пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» та постанови Верховного Суду від 01.10.2020 у справі № 524/188/18 (провадження № 61-38051св18), недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.
Аналогічна позиція викладена і в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.08.2020 по справі № 950/2492/19, провадження № 61-11673ск20.
У постанові Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 2-9/11 (провадження № 61-2573св21) вказано, що зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документу може застосовуватись судами лише як захід забезпечення позову при розгляді справ щодо оскарження виконавчих написів та про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
В даному випадку заявник фактично просить зупинити виконання судового рішення про стягнення аліментів на утримання дитини, яке набрало законної сили, що суперечить гарантованому Конституцією України принципу обов`язковості судових рішень.
Крім того, заявником до заяви про забезпечення позову навіть не додано доказів перебувані на виконанні виконавчого документу зі стягнення з нього аліментів, а подана довідка Самарівського ВДВС у Самарівському районі Дніпропетровської області за № 130377 від 24 вересня 2025 року - на день подання такої заяви не є актуальною, тим більше що відповідно до поданої копії судорвого рішення, на яке посилається сторона позивача розмір аліментів зменшений до 1/7 частини, іншим судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 149, 150, 151, 153 ЦПК України, апеляційний суд,
п о с т а н о в и в :
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Коломойця Сергія Володимировича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від стягнення аліментів відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Суддя І.Г.Дубовенко