УХВАЛА
15 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 367/8507/18
провадження № 61-11772ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Луспеника Д. Д., Черняк Ю. В.,
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 30 січня 2026 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 травня 2026 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» до державного реєстратора комунального підприємства «Ірпінське бюро технічної інвентаризації» Ірпінської міської ради Кирищук Мирослави Миколаївни, ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,
ВСТАНОВИВ:
У 2018 році товариство з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» (далі - ТОВ «Аверс-Сіті») звернулося до суду з позовом до державного реєстратора комунального підприємства «Ірпінське бюро технічної інвентаризації» Ірпінської міської ради Кирищук М. М. (далі - державний реєстратор КП «Ірпінське БТІ» Кирищук М. М.), ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 05 квітня 2019 року позовну заяву ТОВ «Аверс-Сіті» залишено без руху.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 06 травня 2019 року відкрито загальне позовне провадження у вищевказаній справі. Призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 19 вересня 2024 року визнано обов`язковою явку представника ТОВ «Аверс-Сіті» у справі за позовом ТОВ «Аверс-Сіті» до державного реєстратора КП «Ірпінське БТІ» Кирищук М. М., ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. В ухвалі суду вказано, що в с.удові засідання за викликами позивач не з`являється, при причини неявки не повідомляє, для вирішення питання щодо заявлених вимог необхідна думка представника позивача, суд позбавлений можливості розглянути справу.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 09 грудня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ТОВ «Аверс-сіті» - адвоката Васюка М. М. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 15 січня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника ТОВ «Аверс-сіті» - адвоката Васюка М. М. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 30 січня 2026 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 05 травня
2026 року, позовну заяву ТОВ «Аверс-Сіті» до державного реєстратора КП «Ірпінське БТІ» Кирищук М. М., ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень залишено без розгляду.
Роз`яснено позивачу, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, він має право звернутися до суду повторно.
Залишаючи позов ТОВ «Аверс-Сіті» без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач, будучи юридичною особою та маючи представників відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повторно не забезпечив участь свого представника у підготовчому засіданні, не надав доказів поважності причин неявки, тим самим зловживав процесуальними правами, його неявка перешкоджала розгляду справи, тому суд визнав наявність підстав для залишення позовної без розгляду.
08 вересня 2026 року представник ТОВ «Аверс-Сіті» - адвокат Васюк М. М. через підсистему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 30 січня 2026 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 травня 2026 року (надійшла до суду 08 вересня 2026 року), у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що у матеріалах справи відсутні відомості про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті: на момент постановлення ухвали від 30 січня 2026 року справа перебувала на стадії підготовчого провадження, що прямо випливає з матеріалів справи та не спростовано жодним із судових рішень.
Представник заявника зазначає, що апеляційний суд, залишаючи ухвалу від 30 січня 2026 року без змін, обмежився висновком про належне повідомлення позивача про дату та час засідань і взагалі не дослідив та не спростував наведений у апеляційній скарзі та підтверджений сталою практикою Верховного Суду довід про те, що пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України не поширюється на неявку в підготовче засідання, чим порушив вимоги статей 367, 374, 382 ЦПК України щодо обов`язку суду апеляційної інстанції перевірити законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебувала справа за позовом ТОВ «Аверс-Сіті» до державного реєстратора КП «Ірпінське БТІ» Кирищук М. М., ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 19 вересня 2024 року визнано обов`язковою явку представника позивача ТОВ «Аверс-Сіті» у вказаній справі.
У підготовчі засідання, призначені на 23 січня 2026 року, 30 січня 2026 року ТОВ «Аверс-Сіті» не забезпечило явку свого представника, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Від представника ТОВ «Аверс-Сіті» - адвоката Васюка М. М. у матеріалах справи міститься ряд заяв про відкладення, поважність своєї неявки обґрунтовував участю в іншому судовому процесі, проте жодного доказу на її підтвердження не надав, оскільки, витяг реєстру про слухання справи не свідчить про його безпосередню участь в ньому.
ТОВ «Аверс-Сіті» та його представник зареєстровані в ЄСІТС, мають електронні кабінети, до яких спрямовувались повістки та ухвали у цій справі.
У матеріалах справи наявні відповідні скрін-шоти з підсистеми ЄСІТС про повідомлення позивача про дату та час розгляду справи.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 30 січня 2026 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 05 травня
2026 року, позовну заяву ТОВ «Аверс-Сіті» залишено без розгляду у зв`язку
з повторною неявкою позивача у підготовче судове засідання.
Роз`яснено позивачу, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, він має право звернутися до суду повторно.
Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом
у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.
Відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
У касаційній скарзі заявник посилався на судову практику Верховного Суду, яка була наявна до внесення змін до наведеної норми процесуального права.
Суд першої інстанції вірно вказав, що позивач повторно не забезпечив участь свого представника у підготовчому засіданні.
Верховний Суд погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що оскільки позивач двічі не з`явився в підготовчі засідання, причини неявки в підготовчі засідання, призначені на 23 січня 2026 року та 30 січня 2026 року, не повідомив (при тому, що суд своєю ухвалою від 19 вересня 2024 року визнав явку представника ТОВ «Аверс-Сіті» обов`язковою), то позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (див. постанови Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 643/856/15, від 18 січня 2022 року у справі № 369/3184/19).
Відповідно до частин першої та другої статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи
в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема
з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У відповідності до частин першої, другої статті 198 ЦПК України підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 цього розділу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом. Суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті
у даному підготовчому засіданні.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
За змістом зазначених положень цивільного процесуального закону повторною
є друга поспіль неявка позивача у підготовче засідання чи в судове засідання, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Отже, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка
в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Відповідно до правового висновку, викладеного, зокрема, у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, повторна неявка позивача
є підставою для залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України незалежно від причин такої неявки.
Аналогічними міркуваннями керувався Верховний Суд у постановах від 09 грудня 2024 року у справі № 953/11484/20, від 03 лютого 2025 року у справі № 130/1019/22, від 24 березня 2025 року у справі № 753/16046/22 тощо.
Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки у підготовче засідання чи судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності.
Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені вище норми дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь у судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 січня
2021 року у справі № 450/1805/18, від 16 серпня 2022 року у справі № 128/2557/19, від 31 травня 2023 року у справі № 693/1116/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 686/15042/20, від 10 січня 2024 року у справі № 456/1278/20, від 24 травня
2024 року у справі № 1340/3738/18, від 27 червня 2024 року у справі № 450/2265/19, від 03 липня 2024 року у справі № 459/550/23, від 13 лютого 2025 року у справі № 761/22863/23.
Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду, оскільки ТОВ «Аверс-Сіті» та адвокат Васюк М. М. були належним чином повідомлені про місце, дату і час розгляду справи як на 23 січня 2026 року, так і на 30 січня 2026 року, що підтверджується скріншотом з підсистеми ЄСІТС, проте в підготовче засідання у вказані дати не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, заяв про проведення підготовчого засідання за їх відсутності не подавали.
Колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне звернути увагу на те, що право позивача на доступ до суду у цьому разі не є порушеним, оскільки залишення позову без розгляду не позбавляє позивача можливості повторно звернутися до суду.
Колегія суддів також наголошує, що зазначене положення процесуального законодавства спрямоване на забезпечення балансу між правом особи на судовий захист та необхідністю дотримання процесуальної дисципліни. Якщо позивач вважає, що він має підстави для повторного звернення до суду, він може подати новий позов, дотримуючись встановлених законом вимог.
Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають,
а є лише незгодою заявника з їх змістом.
Таким чином, зі змісту касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень убачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосовування судами статті 257 ЦПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, наслідки розгляду такої скарги не мають значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судових рішень, тому є підстави для відмови у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою.
Керуючись частинами четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства
з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 30 січня 2026 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 травня 2026 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» до державного реєстратора комунального підприємства «Ірпінське бюро технічної інвентаризації» Ірпінської міської ради Кирищук Мирослави Миколаївни, ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень відмовити.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Г. В. Коломієць
Д. Д. Луспеник
Ю. В. Черняк