УХВАЛА
14 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 753/12139/26
провадження № 61-329вп26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В., розглянув питання про визначення підсудності цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 ,
у якому просила розірвати шлюб, укладений 06 березня 2024 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , який зареєстровано Київським відділом державної реєстрації шлюбів Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що видано свідоцтво серії НОМЕР_1 .
Дарницький районний суд м. Києва справу № 753/12139/26 передав до Верховного Суду для визначення підсудності на підставі статті 29 ЦПК України.
Суд першої інстанції встановив, що відповідач ОСОБА_5 є громадянином Держави Ізраїль, на території України посвідкою на постійне проживання
не документувався, зареєстрованим у встановленому законом порядку місце проживання/перебування на території України відповідача не значиться та перетнув державний кордон України у напрямку виїзду.
За встановлених обставин наявного спору між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, підсудність
цієї справи має бути визначена відповідно до статті 29 ЦПК України суддею Верховного Суду.
Згідно зі статтею 497 ЦПК України підсудність судам України цивільних справ
з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до статті 29 ЦПК України підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства,
які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово.
Аналіз наведеної норми процесуального права дає підстави для висновку,
що суддя Верховного Суду визначає підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами; визначення підсудності справ
з участю громадянина України та іноземця, які проживають за межами України, передбачено виключно у справах про розірвання шлюбу.
Доказами проживання громадянина України за її межами можуть бути: довідка
про перебування на консульському обліку в дипломатичній установі України, документи, видані в країні перебування (посвідка на проживання, інші офіційні документи, що підтверджують законне перебування в іншій країні).
Відповідно до статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло,
в якому вона проживає постійно або тимчасово.
За правилами статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися
на припущеннях, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
З копії паспорту, долученого до позовної заяви, встановлено, що позивачка
ОСОБА_1 є громадянкою України, зареєстрована за адресою:
АДРЕСА_1 .
З долучених до позовної заяви копії свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 , виданого 06 березня 2024 року Київським відділом державної реєстрації шлюбів Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), та копії паспорта убачається, що відповідач ОСОБА_5 є громадянином Держави Ізраїль.
Проте надані суду копії документів не містять будь-яких відомостей
на підтвердження проживання позивачки ОСОБА_1 за межами України.
Таким чином, за відсутності доказів проживання ОСОБА_1 , як громадянки
України ОСОБА_3 , який є іноземцем, за межами України, підстави
для визначення суддею Верховного Суду підсудності справи за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу у порядку статті 29 ЦПК України відсутні.
Керуючись статтею 29 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у визначенні підсудності справи № 753/12139/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Литвиненко