У х в а л а
Іменем України
8 вересня 2026 року
м. Київ
Справа № 756/10632/24
Провадження № 61-7840ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження
за касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржник), інтереси якого представляє адвокат Люлик Роман Іванович (далі - адвокат),
на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 травня 2026 року
у справі за заявою скаржника за участю заінтересованих осіб - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рогача Вадима Вікторовича та Київської міської ради - про встановлення факту родинних відносин і
в с т а н о в и в:
1. Справа перебуває у провадженні Оболонського районного суду міста Києва. Цей суд 13 лютого 2026 року постановив ухвалу, згідно з якою заяву скаржника залишив без задоволення.
2. Скаржник із цим судовим рішенням не погодився. Адвокат в його інтересах 10 березня 2026 року подав на офіційну електронну адресу Київського апеляційного суду апеляційну скаргу.
3. 11 березня 2026 року апеляційний суд постановив ухвалу про витребування матеріалів справи із суду першої інстанції.
4. 26 травня 2026 року апеляційний суд постановив ухвалу, згідно з якою повернув апеляційну скаргу скаржнику. Мотивував так:
- суд не може її прийняти до розгляду, бо відповідно до частин першої, четвертої, шостої статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система (далі - ЄСІКС). Частиною восьмою статті 14 ЦПК України передбачено, що реєстрація в ЄСІКС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі;
- особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІКС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІКС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом. Особливості використання електронного підпису в ЄСІКС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про ЄСІКС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів);
- лише для фізичної особи, яка не має обов`язку зареєструвати електронний кабінет, належним і правомірним способом безпосереднього звернення до суду є подання процесуальних електронних документів через офіційну електронну адресу суду (див. висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22);
- апеляційну скаргу подав адвокат, який має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд». Тому мав можливість подати цю скаргу, або у письмовій формі, або в електронній формі, але виключно з використанням підсистеми «Електронний суд»;
- доводів і доказів технічної неможливості використання адвокатом підсистеми «Електронний суд» в апеляційній скарзі немає.Адвокат надіслав її на офіційну електронну адресу апеляційного суду, а не шляхом формування документа у підсистемі «Електронний суд» та не у письмовому вигляді засобами поштового зв`язку. Тобто адвокат використав спосіб звернення до суду, не передбачений чинним процесуальним законом.
5. 10 червня 2026 року адвокат в інтересах скаржника сформував у системі «Електронний суд» касаційну скаргу (вх. № 18701/0/220-26 від 11 червня 2026 року), у якій просив скасувати оскаржену ухвалу апеляційного суду та скерувати справу до цього суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження. Мотивував так:
- апеляційний суд не врахував особливості функціонування ЄСІКС, те, що адвокат не був допущений до стадії апеляційного перегляду, не мав можливості скористатися функціоналом «Оскаржити»;
- апеляційний суд фактично прийняв апеляційну скаргу, перевірив її, витребував матеріали справи із суду першої інстанції та лише після їх надходження повернув цю скаргу;
- апеляційний суд переклав негативні наслідки неналежного функціонування ЄСІКС через незалучення адвоката до електронного суду, позбавив скаржника права на апеляційний перегляд справи виключно з формальних підстав;
- апеляційний суд помилково застосував положення статті 183 ЦПК України; до апеляційних скарг слід ураховувати приписи Глави 1 розділу V ЦПК України;
- апеляційний суд помилково застосував висновок Верховного Суду у постанові в справі № 204/2321/22, бо була об`єктивна технічна неможливість використання функціоналу ЄСІКС через незалучення представника до електронної справи.
6. Верховний Суд вважає, що підстав для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою скаржниці немає.
6.1. 18 жовтня 2023 року введений в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - Закон № 3200-IX). Згідно з цим Законом парламент вніс зміни до процесуальних кодексів щодо обов`язкової реєстрації та використання вказаних електронних кабінетів.
6.2. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (абзаци перший і другий частини шостої статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).
6.3. Адвокат у касаційній скарзі зазначив, що має зареєстрований електронний кабінет. Верховний Суд звертає увагу скаржника й адвоката на те, що надсилання процесуальних документів до суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд» (https://cabinet.court.gov.ua/login) з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного цифрового підпису.
6.4. У судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом (частини перша, четверта та восьма статі 14 ЦПК України).
6.5. Процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до ЄСІТС (пункт 16 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21).
6.6. За змістом наведених приписів адвокат, який мав обов`язок зареєструвати електронний кабінет і виконав його, а також будь-яка інша особа, яка вже зареєструвала такий кабінет, можуть подати скаргу або у паперовій формі, або в електронній, але виключно через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему.
6.7. Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, сформульованим у постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22, лише для фізичної особи, яка не має обов`язку зареєструвати електронний кабінет, належним і правомірним способом безпосереднього звернення до суду є подання процесуальних електронних документів через офіційну електронну адресу суду (див. mutatis mutandis пункти 8.7, 8.8, 8.9, 12.1-12.3 зазначеної постанови).
6.8. Оскільки адвокат, який має зареєстрований електронний кабінет, в інтересах скаржника подав апеляційну скаргу на офіційну електронну адресу апеляційного суду, а не шляхом формування документа у системі «Електронний суд» і не шляхом надсилання цієї скарги у письмовій формі засобами поштового зв`язку, апеляційний суд правильно повернув ту скаргу без розгляду (див. близькі за змістом висновки щодо касаційних скарг, наприклад, в ухвалах Верховного Суду у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 8 грудня 2023 року у справі № 754/241/22, Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 8 січня 2024 року у справі № 523/12826/19, від 31 січня 2024 року у справі № 671/2194/21, від 7 лютого 2024 року у справі № 414/181/17, від 13 березня 2024 року у справі № 442/5791/23, від 19 березня 2024 року у справі № 369/4423/22, від 30 квітня 2024 року у справі № 293/1584/15-ц, від 26 серпня 2024 року у справі № 757/52615/21-ц).
6.9. Аргумент адвоката про те, що він не мав можливості скористатися у підсистемі «Електронний суд» функціоналом «Оскаржити», оскільки до стадії апеляційного перегляду не мав доступу до електронної справи, висновку апеляційного суду не спростовує. Невнесення даних адвоката до електронної справи, внаслідок чого у його електронному кабінеті не було функціоналу для подання апеляційної скарги, не підтверджує технічної неможливості подати процесуальний документ через підсистему «Електронний суд». Апеляційний суд установив, що в апеляційній скарзі, яку подав адвокат, не було ні доводів про технічну несправність ЄСІКС, ні доказів підтвердження такої несправності. Тобто твердження про об`єктивну технічну неможливість використання ЄСІКС не було обставиною, яку апеляційний суд залишив без реагування.
6.10. Про заборону адвокатам подавати до суду електронні документи інакше, ніж через підсистему «Електронний суд», адвокат знав або повинен був знати. Маючи намір подати апеляційну скаргу саме в електронній формі та достеменно знаючи, що його дані не внесені до провадження за заявою скаржника у підсистемі «Електронний суд», адвокат міг попросити суд внести такі дані перед поданням вказаної скарги. Крім того, він не міг не знати про можливість подати апеляційну скаргу в паперовій формі.
6.11. Тобто навіть за відсутності можливості без додаткових дій скористатися підсистемою «Електронний суд» адвокат мав передбачений процесуальним законом альтернативний спосіб звернення до апеляційного суду. Надсилання апеляційної скарги на електронну адресу суду не є такою альтернативою для адвоката, який для подання процесуальних документів в електронній формі зобов`язаний користуватися виключно електронним кабінетом.
6.12. Необґрунтованим є довід про те, що апеляційний суд фактично прийняв апеляційну скаргу, оскільки 11 березня 2026 року витребував матеріали справи із суду першої інстанції. Про відкриття апеляційного провадження суд постановляє ухвалу (частина перша статті 359 ЦПК України). Такої ухвали апеляційний суд не постановляв. Реєстрація апеляційної скарги, її передання судді-доповідачу, витребування матеріалів справи для перевірки не є тотожними визнанню відповідності апеляційної скарги встановленим законом вимогам і відкриттю апеляційного провадження. Інакше кажучи, попереднє витребування матеріалів справи не усувало обов`язку апеляційного суду перевірити відповідність апеляційної скарги встановленим вимогам, зокрема, на предмет належності її подання адвокатом і не перешкоджало можливості її повернути після встановлення факту подання виключно електронною поштою. Те, що апеляційний суд повернув апеляційну скаргу після надходження матеріалів справи, не є визнанням відповідності дій адвоката вимогам ЦПК України. Крім того, адвокат не був позбавлений можливості повторно подати апеляційну скаргу як тільки отримав ухвалу апеляційного суду про її повернення.
6.13. У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина четверта статті 394 ЦПК України).
6.14. Беручи до уваги наведені висновки, застосування апеляційним судом процесуальних норм є вочевидь правильним і не викликає розумних сумнівів щодо їхнього застосування чи тлумачення. Тому касаційну скаргу слід визнати необґрунтованоюта відмовити у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 260, 261, 394 ЦПК України, Верховний Суд
п о с т а н о в и в:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 травня 2026 року у справі за заявою ОСОБА_1 за участю заінтересованих осіб - приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Рогача Вадима Вікторовича, Київської міської ради - про встановлення факту родинних відносин.
2. Копію ухвали надіслати особі, яка подала цю скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Судді Д. А. Гудима
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко