УХВАЛА
15 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 490/1673/25
провадження № 61-11184 ск 26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пророка В. В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 25 травня 2026 року та на постанову Миколаївського апеляційного суду від 27 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Служба у справах дітей адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради, Виконавчий комітет Миколаївської міської ради, як орган опіки та піклування, про встановлення факту самостійного виховання та утримання дітей,
ВСТАНОВИВ:
1. У серпні 2026 року ОСОБА_1 направив засобами поштового зв`язку до Верховного Суду України вищевказану касаційну скаргу, у якій скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
2. Проте касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.
3. Під час перевірки касаційної скарги Верховним Судом встановлено, що у касаційній скарзі адвокат Скотников О. М. у якості адресата вказує саме «КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД УКРАЇНИ У СКЛАДІ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ», який не зазначений у статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
4. Так з 15 грудня 2017 року Верховний Суд України не здійснює повноважень суду касаційної інстанції. Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України) встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
5. Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 393 ЦПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано у інший спосіб, ніж до суду касаційної інстанції.
6. Таким чином, з огляду на те, що касаційна скарга у справі № 490/1673/25 адресована Верховному Суду України, якого відповідно до статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не існує в системі судоустрою України, касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
7. За таких обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 389-392 ЦПК України.
Керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 25 травня 2026 року та на постанову Миколаївського апеляційного суду від 27 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Служба у справах дітей адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради, Виконавчий комітет Миколаївської міської ради, як орган опіки та піклування, про встановлення факту самостійного виховання та утримання дітей, вважати не поданою та повернути заявнику.
2. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Пророк