Судові рішення

Ухвала № 139750463 у справі № 140/9171/26 від 14.09.2026

Ухвала від 14.09.2026 в адміністративній справі № 140/9171/26 (категорія «Військової служби»). Суд: Волинський окружний адміністративний суд, суддя Лозовський Олександр Анатолійович.

Справа№ 140/9171/26
СудВолинський окружний адміністративний суд
СуддяЛозовський Олександр Анатолійович
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяВійськової служби
Дата ухвалення14.09.2026
Надійшло до реєстру16.09.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/139750463

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову в задоволенні клопотання про поновлення провадження у справі

14 вересня 2026 року Луцьк Справа № 140/9171/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Лозовського О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про поновлення провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо не проведення нарахування та виплати в періоди з 12.06.2020 по 13.07.2026 грошового забезпечення (основних, додаткових та одноразових його видів), надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»; зобов`язання здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) перерахунок та виплату грошового забезпечення (основних, додаткових та одноразових його видів), надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби за період з 12.06.2020 по 13.07.2026, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Також ухвалою суду від 20.07.2026 зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду в адміністративній справі №240/401/26.

05.08.2026 представником відповідача подано клопотання про поновлення провадження у справі, яке мотивоване тим, що, на думку відповідача, обставини, які викликали зупинення провадження у цій справі, повністю усунуті, оскільки 16.07.2026 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу №320/29450/24, прийняв рішення: «Касаційну скаргу Кабінету Міністрів України задовольнити. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 скасувати.» Тобто, Верховним Судом вже врегульовано питання щодо чинності пункту 2 Постанови №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, та внесення змін до пункту 4 постанови КМУ від 30.08.2017 №704», якою було внесено зміни до пункту 4 постанови КМУ від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та викладено абзац перший в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

У рішенні Верховного Суду від 16.07.2026 у справі №320/29450/24, колегія суддів наголошує, що під час касаційного перегляду рішень судів попередніх інстанцій Верховний Суд не встановив законних підстав, які б свідчили про протиправність дій КМУ під час прийняття спірної Постанови №481, оскільки Уряд має право встановлювати розмір грошового забезпечення військовослужбовцям (зокрема, базової величини), що прямо регламентовано Законом №2011-XII. Указане, у свою чергу, виключає й необхідність зобов`язання відповідача вчинити конкретні дії (скасувати чинний нормативно-правовий акт органу держаної влади). Оскільки, Верховний Суд своїм рішенням від 16.07.2026 у справі №320/29450/24 підтвердив правомірність та чинність пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» зі змінами, внесеними пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, та внесення змін до пункту 4 постанови КМУ від 30.08.2017 №704», вважає що обставини, які викликали зупинення провадження у цій справі, повністю усунуті.

При вирішенні клопотання про поновлення провадження у справі, суд виходить з такого.

Статтею 236 КАС України визначені підстави обов`язкового зупинення провадження у справі та випадки, коли суд має право зупинити провадження у справі, а також строки зупинення провадження у справі. Перелік підстав для зупинення провадження у справі передбачений статтею 236 КАС України є вичерпним.

Суд зазначає, що зупинення провадження у справі - це врегульована законом і оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі стосуються обставин, від яких залежить можливість її розгляду, і які передбачені статтею 236 КАС України.

Так, відповідно до пункту третього частини першої статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Судом встановлено, що предметом оскарження у даній справі №140/9171/26 є визначення правомірності застосування відповідачем пункту 4 Постанови №704, в тому числі, у редакції, чинній з 29.01.2020, при обчисленні грошового забезпечення позивачу (основних та додаткових видів грошового забезпечення) з 12.06.2020 по 13.07.2026.

При цьому пункт 4 Постанови №704 в редакції Постанови №481 від 12.05.2023 (яка набрала чинності з 20.05.2023 і якою було визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні) залишався чинним до 18.06.2025, коли постановою Шостого апеляційного адміністративного суду залишено без змін рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025, яким визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови №481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови № 704.

Ухвалою Верховного Суду від 22.05.2026 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду справу №240/401/26 з обґрунтуванням на необхідність вирішення окремих колізій правових норм та різну практику палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справах, пов`язаних зі скасуванням постанови Кабінету Міністрів України №481.

Ухвалою судді Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 26.06.2026 справу №240/401/26 призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Предметом оскарження у справі №240/401/26 є питання правомірності застосування пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб у редакції, чинній з 29.01.2020, при обчисленні щодо нарахування та виплати позивачу з 29.01.2020 по 15.06.2021 та з 03.10.2022 по 10.12.2025 основних та додаткових видів грошового забезпечення.

Суд враховує, що Верховний Суд своїм рішенням від 16.07.2026 у справі №320/29450/24 підтвердив правомірність та чинність пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» зі змінами, внесеними пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, та внесення змін до пункту 4 постанови КМУ від 30.08.2017 №704».

Однак, підставою для зупинення провадження у справі №140/9171/26 було існування об`єктивної процесуальної залежності між справою №140/9171/26 та справою №240/401/26, оскільки правова оцінка законності спірного нормативного акта, яка буде надана судом у справі №240/401/26, матиме значення для правильного та однакового застосування норм матеріального права у даній справі №140/9171/26.

Отже, предмет спору у вказаних справах безпосередньо стосується правовідносин з приводу яких позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду з цим позовом.

Станом на момент розгляду клопотання відповідача справа №240/401/26 перебуває на розгляді, судове рішення за його наслідками, яке набрало законної сили, ухвалено не було, тому обставини, які слугували підставою для зупинення провадження у справі - не відпали.

Доводи відповідача, викладені в клопотанні про поновлення провадження у справі не містять відомостей про те, що на теперішній час відпали обставини, які обумовлювали необхідність зупинення провадження у справі, а стосуються розгляду справи №320/29450/24.

Як зазначається вище, поновлення провадження у справі можливе після усунення обставин, що стали підставою для його зупинення.

З іншої сторони, поновлення провадження за таких умов фактично призвело б до одночасного розгляду судами двох спорів щодо одного й того самого нормативного акта з аналогічних підстав, що створює ризик ухвалення різних за змістом судових рішень та суперечить завданню адміністративного судочинства, визначеному статтею 2 КАС України, а також принципу Верховенства Права та правової визначеності, закріпленим у статті 6 КАС України.

У даному випадку слід розмежовувати оцінку законності спірного рішення (суть спору) та оцінку наявності процесуальної самостійності вимог та залежності справ (процесуальне питання).

Наведені відповідачем у клопотанні аргументи не змінюють характер процесуальної взаємозалежності між справами, не усувають її, не є достатньою обставиною для поновлення провадження, і не змінюють того, що оцінка законності нормативного акта повинна бути сформована саме у справі №240/401/26.

Водночас, при розгляді відповідного клопотання суд перевіряє наявність підстав для поновлення провадження, визначених статтею 237 КАС України.

Крім того, стаття 237 КАС вимагає не появи нових обставин, а усунення тих, що стали підставою для зупинення провадження у справі.

З огляду на те, що обставини, які стали підставою для зупинення провадження у справі, не усунуті, підстави для його поновлення відповідно до статті 237 КАС України відсутні.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем не доведено наявність правових підстав для поновлення провадження у справі №140/9171/26, а відтак відповідне клопотання позивача слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 237, 243, 248, 256, 295, 297 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання відповідача про поновлення провадження у справі №140/9171/26 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

Суддя О.А. Лозовський

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
20.07.2026 Ухвала № 138367236 Волинський окружний адміністративний суд
20.07.2026 Ухвала № 138367235 Волинський окружний адміністративний суд