ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
11 вересня 2026 р. Справа № 215/7386/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., перевіривши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету про встановлення наявності компетенції (повноважень), -
УСТАНОВИВ:
10 вересня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на підставі ухвали Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 13.08.2026 надійшла справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- встановлення наявності компетенції (повноважень) Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради при отриманні заяви від 26.06.26 С-13-П створювати штучні перешкоди правовій позиції ст. 7 ЗУ «Про звернення громадян» для вирішення питання ведення трудових книжок громадян, у яких відраховується консолідований страховий внесок до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку на регулярній основі в межах пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 липня 1993 р. № 58.
Розглянувши матеріали адміністративного позову, суддя дійшов висновку про наявність підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), для постановлення ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, з огляду на таке.
Пунктом 4 частини першої статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 4 КАС України визначено, що публічно-правовий спір це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
Поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи в публічно-правових спорах, зокрема, фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1 частини першої статті 19 КАС України).
Таким чином, юрисдикція адміністративних судів поширюється не на всі публічно-правові спори, а лише на ті, які виникають в результаті здійснення суб`єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів. Не поширюють свою дію ці положення на правові ситуації, які вимагають інших юрисдикційних форм захисту від зазначених порушень прав чи інтересів особи.
Суддя наголошує, що, звертаючись з цим позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради, позивач просить суд встановити наявність компетенції (повноважень) Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради при отриманні заяви від 26.06.26р С-13-П створювати штучні перешкоди правовій позиції ст. 7 ЗУ «Про звернення громадян» для вирішення питання ведення трудових книжок громадян, у яких відраховується консолідований страховий внесок до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку на регулярній основі в межах пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 липня 1993 р. № 58, а відтак ці обставини унеможливлюють розгляд заявлених позивачем позовних вимог у порядку адміністративного судочинства.
За змістом пункту 5 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.
Вказане свідчить, що вирішення адміністративними судами справ з приводу компетенції суб`єктів владних повноважень можливе виключно у публічно-правових спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень. Саме при вирішенні таких спорів між суб`єктами владних повноважень суд у разі задоволення позову згідно з пунктом 5 частини другої статті 245 КАС України може прийняти рішення про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 9901/70/19.
Спори, визначенні у пункті 3 частини першої статті 19 КАС України, можуть виникати між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
Компетенційні спори виникають виключно в межах реалізації функцій публічно-правового характеру суб`єктами владних повноважень. Особливість судового розгляду компетенційних спорів зумовлена необхідністю вирішення питання про те, чи належним чином реалізована компетенція відповідача та чи не порушена при реалізації повноважень відповідача компетенція позивача. Сталою судовою практикою є визначення спірної компетенції між двома суб`єктами владних повноважень. Розмежування компетенції різних органів має ґрунтуватися зокрема на положенні щодо недопущення дублювання їхніх повноважень.
Завданням суду у компетенційних спорах, з урахуванням загального завдання адміністративного судочинства, є розв`язання законодавчої колізії, а також, усунення наслідків дублювання повноважень.
Відповідну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 705/748/17, від 13 березня 2019 року у справі № 820/3713/17 та від 12 червня 2019 року у справі № 9901/70/19, у постановах Верховного Суду від 05 липня 2019 року у справі № 802/833/17-а, від 29 квітня 2020 року у справі № 160/1106/19 та інших.
Позивач у цій справі не є суб`єктом владних повноважень, а є фізичною особою, а отже, не наділена адміністративною процесуальною дієздатністю в частині пред`явлення позову щодо визнання наявності чи відсутність компетенції (повноважень) у відповідача.
З урахуванням вказаного, заявлені позивач вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки спір щодо відсутності компетенції (повноважень) допускається виключно між суб`єктами владних повноважень.
Отже, компетенційний спір у розумінні КАС України в цьому випадку відсутній.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно з частиною шостою статті 170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Зважаючи на обставини, у зв`язку з якими позивач звернулася до адміністративного суду і наведене вище правове регулювання цих відносин, суд вважає, що на підставі статті 19 КАС України юрисдикція адміністративного суду не поширюється на зазначену справу і у відкритті провадження в адміністративній справі потрібно відмовити, оскільки цей позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Суд зазначає, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» треба тлумачити у світлі частини третьої статті 124 Конституції України в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. А тому в цьому випадку відсутні підстави для зазначення суду, до юрисдикції якого мав би належати розгляд цієї справи.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 800/227/17.
Відповідно до частини п`ятої статті 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Керуючись статтями 19, 170, 241-243, 248, 256 КАС України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету про встановлення наявності компетенції (повноважень).
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали та позовну заяву з додатками надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Є.О. Кисельова