Справа № 755/11891/26
Провадження №2/755/9951/26
УХВАЛА
іменем України
"15" вересня 2026 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
в с т а н о в и в:
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, яку в порядку автоматизованого розподілу справ між суддями передано на розгляд судді Коваленко І.В.
04.09.2026 року ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва позовну заяву було залишено без руху, оскільки вона була подана без додержання вимог, передбачених ЦПК України, та надано п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, який обчислюється з дня вручення копії ухвали.
08.09.2026 року до Дніпровського районного суду міста Києва представник позивача Лещенко Ю.В. подала до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Оцінивши доводи, викладені у заяві про усунення недоліків позовної заяви, та додані до неї документи, суд приходить до висновку, що недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі Дніпровського районного суду міста Києва від 04 вересня 2026 року, позивачем не усунуто.
Так, позивачем підтверджено, що сторони не мають спільних малолітніх або неповнолітніх дітей.
Разом з тим, посилання позивача на положення Закону України «Про міжнародне приватне право» не усуває недоліків позовної заяви в частині визначення територіальної підсудності справи.
Згідно з частиною першою статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_3 не має зареєстрованого місця проживання чи перебування на території України, що підтверджується інформацією з Єдиного державного демографічного реєстру.
Відповідно до частини десятої статті 28 ЦПК України позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред`являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.
Водночас позивачем не надано доказів наявності у відповідача майна на території Дніпровського району міста Києва, а також не надано доказів того, що адреса: АДРЕСА_1 , є останнім відомим зареєстрованим місцем проживання чи перебування відповідача в Україні.
Надане позивачем свідоцтво про право власності на житло від 06 лютого 2002 року підтверджує право власності позивача на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , однак не підтверджує наявності права власності на зазначене майно у відповідача.
Посилання позивача на те, що після укладення шлюбу відповідач протягом близько року фактично проживав разом із позивачем за вказаною адресою, також не свідчить про наявність у нього за цією адресою зареєстрованого місця проживання чи перебування та, відповідно, не є підставою для визначення територіальної підсудності справи Дніпровському районному суду міста Києва за частиною десятою статті 28 ЦПК України.
Також позивачем не доведено наявності підстав для застосування положень частини дев`ятої статті 28 ЦПК України, оскільки позивачем не надано доказів того, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , є майном відповідача, його останнім відомим зареєстрованим місцем проживання чи перебування або місцем його постійного заняття (роботи).
Таким чином, позивачем не наведено та не підтверджено належними доказами обставин, які б відповідно до положень статей 27, 28 ЦПК України визначали територіальну підсудність даної справи Дніпровському районному суду міста Києва.
При цьому посилання позивача на положення статей 75, 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» стосуються визначення права судів України розглядати справи з іноземним елементом та не визначають територіальну підсудність справи між судами України.
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 185 ЦПК України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на викладене, враховуючи, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви в частині підтвердження підсудності справи Дніпровському районному суду міста Києва, позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Керуючись статтями 27, 28, 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд -
п о с т а н о в и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - повернути позивачу.
Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із нею до суду після усунення обставин, що стали підставою для її повернення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя :