Справа № 758/11900/19
Категорія
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 серпня 2026 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
у складі головуючого судді Ковбасюк О.О.,
за участю секретаря судового засідання Білоус А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бережного Ярослава Вікторовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа боржника ОСОБА_1 , стягувач Акціонерне товариство «Універсал Банк»,-
ВСТАНОВИВ:
До Подільського районного суду міста Києва надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бережного Ярослава Вікторовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа боржника ОСОБА_1 .
В обґрунтування подання зазначено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бережного Я.В. перебуває зведене виконавче провадження № 77914502 з примусового виконання:
- виконавчого листа № 758/11900/19, виданого 06.12.2024 Подільським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором № 033-2008-959 від 31.03.2008 у загальному розмірі 108 580,85 доларів США, у тому числі: прострочена заборгованість по кредиту - у розмірі 29 764,17 доларів США; сума дострокового стягнення кредиту - у розмірі 47 008,52 доларів США; відсотки - у розмірі 29 338,44 доларів США; - підвищені відсотки - у розмірі 2 409,72 долари США;
- виконавчого листа № 758/11900/19, виданого 06.12.2024 Подільським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судового збору у розмірі 45 700,04 грн.
Приватним виконавцем було винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень, які були відправлені за місцем проживання боржника за адресою, вказаною у виконавчому документі: АДРЕСА_1 .
Зазначеними постановами боржника зобов`язано подати приватному виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема, про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України, та попередити боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Згідно з відповіддю Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області № 8010.5.2-26714/80.3- 25 від 05.06.2025, наданою на запит приватного виконавця, боржниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ОСОБА_2 ) документована 02.09.2014 закордонним паспортом серія та номер НОМЕР_1 , орган, що видав - 80990, та 24.10.2017 закордонним паспортом серія та номер НОМЕР_2 , орган, що видав 8099.
Відповідно до листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 19/47592-25-Вих від 06.06.2025 відомостей про перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України у період з 06.12.2024 (дата видачі виконавчого документа) по 30.05.2025 громадянкою України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Базі даних не виявлено, судові рішення про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України стосовно неї на виконанні не перебувають.
Разом з тим, під час розгляду Подільським районний судом міста Києва подання приватного виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, у межах судової справи № 758/11900/19, своїм відзивом від 19.06.2025 боржниця повідомила суд, що з березня 2022 року проживає за межами України (у Німеччині) і зареєстрованого доходу в Україні не має.
Залишок боргу ОСОБА_1 у виконавчому провадженні становить 107 726,42 доларів США та 45 501,88 гривень.
Постановою приватного виконавця від 25.04.2025 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника. Відповідні обтяження зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Копії постанови направлено сторонам виконавчого провадження до відома.
У ході примусового виконання рішення приватним виконавцем також неодноразово було направлено запити до банківських установ України щодо надання інформації про відкриті рахунки боржника.
Згідно з останньою отриманою інформацією боржник має відкриті банківські рахунки в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».
25.04.2025 приватним виконавцем винесено постанови про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника, копії яких направлено на виконання до відповідних банківських установ та сторонам виконавчого провадження до відома.
Згідно з повідомленням АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 17.07.2025 в банку на ім`я боржника відкрито новий рахунок.
Постановою приватного виконавця від 22.07.2025 накладено арешт на грошові кошти боржника, що містяться на вказаному рахунку, копії постанови направлено на виконання до відповідних банківських установ та сторонам виконавчого провадження до відома.
Проте коштів боржника, достатніх для повного погашення боргу згідно з виконавчими документами, у боржника не виявлено.
30.05.2025 приватним виконавцем з метою виконання рішення та перевірки майнового стану боржника надіслано запити від до Державної служби України з питань праці, Державної служби морського та річкового транспорту України, Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій, Філії «Головний інформаційно-обчислювальний центр» АТ «Укрзалізниця» щодо виявлення майна, зареєстрованого за боржником на праві власності. Згідно з листами вказаних органів та їхніх територіальних підрозділів відомості щодо наявності об`єктів права власності, зареєстрованих за боржником, відсутні.
Нерухомого майна, транспортних засобів та іншого рухомого майна, зареєстрованого за боржником, на яке можливо звернути стягнення, приватним виконавцем не виявлено.
Отже, приватним виконавцем вжито вичерпних заходів, направлених на примусове виконання виконавчих листів, боржниками за якими є ОСОБА_1 , однак вжитими заходами не вдалось виявити коштів та іншого майна боржника, на яке можливо звернути стягнення та, тим самим, в повній мірі виконати вказане рішення.
Наведене свідчить про ухилення боржником від виконання зобов`язань, передбачених вимогами чинного законодавства під час виконання судового рішення, що є підставою для обмеження його в праві виїзду за межі України.
Ухвалою суду від 26.08.2026 подання прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.
У судове засідання приватний виконавець не з`явився, надіслав до суду клопотання про розгляд подання без його участі за наявними у справі матеріалами.
На підставі ч. 4 ст. 441 ЦПК України боржник та стягувач у судове засідання не викликались.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бережного Я.В. перебуває зведене виконавче провадження № 77914502 з примусового виконання:
- виконавчого листа № 758/11900/19, виданого 06.12.2024 Подільським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором № 033-2008-959 від 31.03.2008 у загальному розмірі 108 580,85 доларів США, у тому числі: прострочена заборгованість по кредиту - у розмірі 29 764,17 доларів США; сума дострокового стягнення кредиту - у розмірі 47 008,52 доларів США; відсотки - у розмірі 29 338,44 доларів США; - підвищені відсотки - у розмірі 2 409,72 долари США;
- виконавчого листа № 758/11900/19, виданого 06.12.2024 Подільським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судового збору у розмірі 45 700,04 грн.
В обґрунтування подання приватний виконавець зазначив, що станом на момент звернення з даним поданням будь-яка інформація, пояснення, документи щодо виконання рішення суду від боржника не надходили. Погашення боргу повне або часткове боржником не здійснюється. Достатнього майно, на яке можливо було б звернути стягнення для повного погашення боргу, у боржника немає, що, за твердженням приватного виконавця, свідчить про ухилення боржника від виконання судового рішення.
Відповідно до п. 19 ч.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Аналіз вказаної норми закону свідчить про те, що ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням слід розуміти як будь-які навмисні, свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини.
При цьому, саме невиконання боржником самостійно зобов`язань протягом строку, наданого приватним виконавцем для добровільного виконання рішення суду, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків і на момент звернення до суду з поданням, факт ухилення боржника від виконання зобов`язань повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню у силу ст.81 ЦПК України.
Задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання.
Проте, як вбачається із матеріалів подання, виконавцем не надано суду докази вчинення всіх можливих заходів забезпечення виконання рішення суду, передбачених ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», перш ніж застосовувати обмеження боржника в праві виїзду за межі України.
Таким чином, право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
При цьому приватний виконавець повинен довести факт свідомого ухилення боржника від виконання судового рішення, яке полягає: в утриманні від виконавчих дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; не наданні у строк, встановлений приватним виконавцем, достовірних відомостей про доходи та майно, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; в несвоєчасній явці за викликом приватного виконавця; в ненаданні письмового повідомлення про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.
Матеріалами подання підтверджується, що приватним виконавцем було винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень, які були відправлені за місцем проживання боржника за адресою, вказаною у виконавчому документі: АДРЕСА_1 .
Зазначеними постановами боржника зобов`язано подати приватному виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема, про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України, та попередити боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Згідно з відповіддю Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області № 8010.5.2-26714/80.3- 25 від 05.06.2025, наданою на запит приватного виконавця, боржниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ОСОБА_2 ) документована 02.09.2014 закордонним паспортом серія та номер НОМЕР_1 , орган, що видав - 80990, та 24.10.2017 закордонним паспортом серія та номер НОМЕР_2 , орган, що видав 8099.
Відповідно до листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 19/47592-25-Вих від 06.06.2025 відомостей про перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України у період з 06.12.2024 (дата видачі виконавчого документа) по 30.05.2025 громадянкою України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Базі даних не виявлено, судові рішення про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України стосовно неї на виконанні не перебувають.
Постановою приватного виконавця від 25.04.2025 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника. Відповідні обтяження зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
У ході примусового виконання рішення приватним виконавцем також неодноразово було направлено запити до банківських установ України щодо надання інформації про відкриті рахунки боржника.
Згідно з останньою отриманою інформацією боржник має відкриті банківські рахунки в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».
25.04.2025 приватним виконавцем винесено постанови про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника, копії яких направлено на виконання до відповідних банківських установ та сторонам виконавчого провадження до відома.
Згідно з повідомленням АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 17.07.2025 в банку на ім`я боржника відкрито новий рахунок.
22.07.2025 приватним виконавцем винесено постанову про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на такому рахунку.
Коштів боржника, достатніх для повного погашення боргу згідно з виконавчими документами, у боржника не виявлено.
30.05.2025 приватним виконавцем з метою виконання рішення та перевірки майнового стану боржника надіслано запити від до Державної служби України з питань праці, Державної служби морського та річкового транспорту України, Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій, Філії «Головний інформаційно-обчислювальний центр» АТ «Укрзалізниця» щодо виявлення майна, зареєстрованого за боржником на праві власності.
Згідно з листами вказаних органів та їхніх територіальних підрозділів відомості щодо наявності об`єктів права власності, зареєстрованих за боржником, відсутні.
Нерухомого майна, транспортних засобів та іншого рухомого майна, зареєстрованого за боржником, на яке можливо звернути стягнення, приватним виконавцем не виявлено.
Разом із цим, судом не встановлено будь-яких свідомих дій боржника, спрямованих на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, оскільки в матеріалах подання відсутні відомості про місце його знаходження в Україні, зокрема, враховуючи введений у державі воєнний стан.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України від 21.01.1994 «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.
Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 цього Закону, право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України орієнтує суди на те, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, підлягає з`ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання у повному обсязі або частково.
Слід зазначити, що право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також, статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожному, хто законно перебуває на території будь-якої держави, належить, у межах цієї території, право на вільне пересування і свобода вибору місця проживання. Кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав та свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
У справі «Гочев проти Болгарії» («Gochev v. Bulgaria» від 26.11.2009) Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі; по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч.3 ст.2 Протоколу №4 до Конвенції; і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування).
При цьому, при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення боргу слід пам`ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості.
Застосування обмеження у праві виїзду громадянина за межі України може мати місце лише у виключних випадках і повинно використовуватись лише як крайній захід після реалізації усіх можливих та передбачених законом заходів примусового виконання рішення.
Тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише при наявності достатніх на це підстав. Необхідною умовою для застосування тимчасового обмеження у виїзді за кордон є встановлення факту умисного ухилення боржника від виконання зобов`язань за рішенням суду.
Особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне. Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. При цьому, ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань за виконавчим листом повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Проте, як вбачається зі змісту подання, приватним виконавцем взагалі не обґрунтовано, яким чином застосування до боржника обмеження у праві виїзду за межі України буде сприяти виконанню рішення суду та погашенню заборгованості.
Приватним виконавцем не підтверджено, що встановлення обмеження у праві виїзду дійсно забезпечить фактичне виконання у повному обсязі рішення суду, за яким відкрито виконавчі провадження, а також не обґрунтовано, яким чином заборона виїзду може бути використана для стягнення боргу.
Таким чином, судом не встановлено обставин, які б свідчили про свідоме ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього судовими рішеннями.
З поданих до подання доказів про вчинення виконавчих дій не вбачається підстав для обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_4 за межі України, оскільки подання фактично обґрунтовується лише перебуванням останньої у статусі боржника.
За таких обставин, враховуючи, що суд має повноваження щодо обмеження у праві виїзду боржника виключно у випадку його ухилення від виконання рішення суду, а належних доказів цілеспрямованого ухилення ОСОБА_4 від виконання рішення на час подання виконавцем не надано, як і доказів наміру боржника вибути за межі України з метою ухилення від виконання судових рішень в межах виконавчого провадження, суд вважає, що подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бережного Я.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_4 є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258-261, 353, 441 ЦПК України,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бережного Ярослава Вікторовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа боржника ОСОБА_1 , стягувач Акціонерне товариство «Універсал Банк», відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 01.09.2026.
Суддя О. О. Ковбасюк