Справа № 188/3228/25
Провадження № 2-о/188/26/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2026 року с-ще Петропавлівка
Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Курочкіної О.М.
секретар судового засідання Сахно А.А.
справа №188/3228/25
Заявник: ОСОБА_1
Представник заявника ОСОБА_2
Заінтересовані особи:
ОСОБА_3
Служба у справах дітей військово-цивільної адміністрації м.Лисичанська Луганської області
про встановлення факту утримання неповнолітньої дитини
за участю:
заявник ОСОБА_1
представник заявника ОСОБА_2
в режимі відеоконференції
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту що має юридичне значення.
В обґрунтування заяви зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 народила дочку ОСОБА_4 . З батьком дочки ОСОБА_5 у зареєстрованому шлюбі не перебувала та майже одразу після народження дочки припинили проживання та спілкування. Позов про стягнення аліментів з батька дочки ОСОБА_6 не подавала, будь - якої фінансової допомоги на утримання дочки ОСОБА_5 від її батька не отримувала та станом на сьогодні не отримує.
Осінню 2013 року заявниця познайомилася з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Лисичанськ Луганської області, а з грудня цього ж року почали спільно проживати за адресою; АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 уклали шлюб який зареєстрований виконавчим комітетом Новодружеської міської ради м. Лисичанськ Луганської області.
За час спільного проживання у них народилась дочка - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
У березні 2016 року подружжя купили квартиру та переїхали спільно з дітьми
проживати за адресою; АДРЕСА_2 .
З моменту спільного проживання, а саме з грудня 2013 року,
ОСОБА_7 із заявницею малолітня ОСОБА_4 проживала разом із ним та перебувала на його утриманні. Хоча ОСОБА_1 була
працевлаштована, однак її зарплата була мінімальною, що не давало змоги належно утримувати дочку, тоді як ОСОБА_7 був військовослужбовець, проходив службу у прикордонному загоні та отримував дохід у вигляді заробітної плати, повністю забезпечував матеріальне утримання сім`ї.
Крім того, ОСОБА_7 піклувався про падчерку, ОСОБА_4 , її моральний, інтелектуальний, культурний та духовний розвиток, підтримував контакт із школою, де вона навчається, цікаввився її успіхами, приводив її до школи та забирав звідти, витрачав кошти на харчування, одяг, лікування, навчання падчерки та відвідування спортивних секції, вважав її своєю дочкою.
Згідно статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і
громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Після 24 лютого 2022 року ОСОБА_7 як діючий на той час військовослужбовець, направлений для проходження військові служби у військову частину НОМЕР_1 .
Саме в зв`язку з активними бойовим діями, переживаючи за життя своєї сім`ї, ОСОБА_7 наполіг на тимчасовий переїзд дружини ОСОБА_9 з дітьми на Західну Україну до родичів.
ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_7 загинув у наслідок виконання бойових завдань при захисті Батьківщини.
З 15 липня 2023 року заявниця разом з дітьми проживає в м. Вотерфорд республіки Ірландія.
Рідна дочка загиблого військовослужбовця ОСОБА_7 - ОСОБА_8 має статус особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів, гарантії їх соціального захисту» (п.5 ст. 10-1), тобто має право на пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, а також статус «члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби» згідно пункту 4 статті 14 та пункту 5 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Неповнолітня ОСОБА_4 , яка за життя ОСОБА_7 доводилась останньому падчеркою, перебувала на його утриманні та була членом його сім`ї, без встановлення у судовому порядку факту перебування на його утриманні позбавлена можливості отримання від держави відповідних пільг та соціальних гарантій, як член сім`ї - утриманець загиблого військовослужбовця.
Встановити факт перебування ОСОБА_4 на утриманні ОСОБА_7 заявниці в справі потрібно для соціальних гарантій, передбачених законодавством членам сім`ї загиблого військовослужбовця.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого
цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
До кола членів сім`ї військовослужбовця, працівника міліції, особового складу
державної пожежної охорони належать його (її) дружина (чоловік), їх діти і батьки.
Щодо них ознака (вимога) ведення спільного господарства з суб`єктом права на
пільги в оплаті користування житлом і комунальними послугами застосовується лише у передбачених законом випадках. Діти є членами сім`ї незалежно від того, чи є це діти будь-кого з подружжя, спільні або усиновлені, народжені у шлюбі або позашлюбні.
Утримання особи передбачає її знаходження на тривалому або постійному
матеріальному або грошовому забезпеченні з боку іншої особи, і ця допомога була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування.
Факт перебування падчерки ОСОБА_4 , на утриманні ОСОБА_7 підтверджується письмовими доказами та показами свідків.
Заявниця просить встановити факт перебування неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 на утриманні свого вітчима ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 .
В підготовчому судовому засіданні заявниця та представник заяву підтримали.
Під час підготовки справи до розгляду судом встановлено, у померлого ОСОБА_7 є мати, місце перебування її не встановлено, а тому вбачається спір про право.
Мати загиблого, Міністерство Оборони України, військова частина, де на момент загибелі проходив службу військовослужбовець, Пенсійний фонд України мають право оспорювати розширення кола осіб на яких поширюється пільги у зв`язку із смертю військовослужбовця.
.Представник заявниці не надав суду інформації з особової справи про те які члени сім`ї військовослужбовця та близькі родичі, внесені до «Особового листка з обліку кадрів», Інструкція з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України ( затверджена Наказом №280 від 15.09.2022) передбачає відповідний облік, відсутня належна інформація про шлюб, наявність інших дітей загиблого.
Крім того, заявниця не підтвердила факт отримання нею та спільною дитиною соціальних виплат в зв`язку із загибеллю військовослужбовця, спадкування майна, яке належало померлому, в зв`язку з чим , як наслідок, зменшується розмір частки рідної дочки при задоволенні заяви .
У відповідності ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до частини 1 статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч.7 ст. 19 ЦПК України, окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Ключовим в окремому провадженні є підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
В даному випадку при вирішенні зазначеного питання суд повинен з`ясувати фактичні обставини, правову позицію матері загиблого, його дочки, в особі органу опіки та інших можливих членів його родини право на пільги і соціальні гарантії, які надаються членам його родини відповідно до чинного законодавства , а тому існує спір про право.
Висновки суду не суперечать практиці Верховного суду і відповідають Правовій позиції у Постанові КЦС ВС від 04.12.2024 у справі № 551/812/23 (№ в ЄДРСР 123658923) де зазначено, що існування спору про право щодо участі батька дитини в її матеріальному забезпеченні / утриманні не може з`ясовуватися безвідносно до дій батька дитини, тому має вирішуватися за загальним правилом у межах спору про право у позовному провадженні.
У справі № 551/812/23 Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій, якими задоволено заяву про встановлення факту перебування на утриманні заявника трьох неповнолітніх дітей віком до 18 років, в тому числі і доньки дружини від попереднього шлюбу, заяву залишив без розгляду.
Представник заявника також посилається на практику Верховного Суду, а саме Постанову ВП ВС від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22, Велика Палата ВС виснувала, що в цій справі наявний спір про право, зокрема спір щодо участі одного з батьків у вихованні дитини та/або ухилення від участі у вихованні, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження з обов`язковим залученням органу опіки та піклування.
Залежно від обставин юридичні факти за критерієм їх правових наслідків розрізняють на: правовиникаючі, правозмінюючі, правопризупиняючі, правовідновлюючі, правоприпиняючі. Така класифікація відповідає римській максимі ex facto ius oritur (право виникає з факту).
Факти, що підлягають встановленню судом, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи матиме він правові наслідки.
Згідно із частиною четвертою статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи - залишає заяву без розгляду.
За змістом наведеної норми, якщо встановлення юридичного факту пов`язується з подальшим вирішенням спору про право, цивільно-процесуальним законодавством передбачено розгляд вимоги про встановлення факту у порядку позовного, а не окремого провадження одночасно з вирішенням спору про право, оскільки не встановивши факт, особа позбавлена можливості довести наявність у неї права, за захистом якого вона звернулась до суду.
Відповідно до частини 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпеченням, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова вага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Таким чином заявник для вирішення своїх питань має звернутись до суду в позовному провадженні забезпечуючи свої інтереси на спадкове майно та соціальні виплати поряд з інтересами матері військового.
На підставі викладеного, керуючись ст. 265, 315-319 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 , представник заявника ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 Служба у справах дітей військово-цивільної адміністрації м.Лисичанська Луганської області
про встановлення факту утримання неповнолітньої дитинизалишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя О. М. Курочкіна