Справа № 344/7772/23
Провадження № 2-ві/344/11/26
У Х В А Л А
15 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Пастернак І.А.
секретаря Устинської Н.С.
розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Домбровської Г.В. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист авторського права та права інтелектуальної власності, -
В С Т А Н О В И В:
На розгляді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області в судді Домбровської Г.В. знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист авторського права та права інтелектуальної власності.
14.09.2026 року ОСОБА_1 подав заяву про відвід головуючої судді, зазначає, що наявні обставини, які свідчать про очевидну упередженість, заангажованість головуючого судді, наявний відвертий конфлікт інтересів, зазначені обставини викликають у нього обґрунтований сумнів у неупередженості й безсторонності судді під час розгляду цієї справи.
Зокрема відповідач вважає, що суддя грубо та протиправно підігрує стороні позивача, оскільки у судовому засіданні 09.09.2026 року головуюча суддя всупереч запереченням відповідача безпідставно відклала розгляд справи, у зв`язку з перебуванням представника позивача за межами області, доказів чого до клопотання не долучено. Вважає таку обставину затягуванням процесу в інтересах сторони позивача.
Крім того, вважає, що головуюча суддя навмисне порушує порядок дослідження та збирання доказів, оскільки у судовому засіданні 09.09.2026 року головуюча повідомила, що матеріали цивільної справи були направлені судовому експерту в серпні 2026 року разом із поданим 03.08.2026 року відповідачем електронним доказом на матеріальному носії - USB флеш-накопичувачі. Однак, ОСОБА_1 вважає, що суддею не було розглянуто його клопотання про доручення флеш-накопичувача до матеріалів справи, не заслухано думку учасників щодо поданого клопотання, та не винесено відповідну ухвалу.
Крім того заявник вказує, що головуюча суддя перебуває у прямому конфлікті інтересів, оскільки є суб`єктом перевірок за його раніше поданими дисциплінарними скаргами до Вищої ради правосуддя. Серпневою ухвалою суддя безпідставно відмовила у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід зазначивши про надання матеріалів справи експертові, що на думку відповідача не спростовує факту умисного приховування оригінальних паперових роздруківок, які канцелярія виготовила, а суддя прийняла до матеріалів справи у судовому засіданні 29.04.2025 року.
ОСОБА_1 зазначає, про вчинення системного психологічного тиску та дискримінації за ознакою стану здоров`я, шляхом вчинення психологічного тиску, звинувачуючи його у неповазі до суду через надміру голосне та емоційне висловлення у засіданнях та ігнорування того факту, що він є особою з інвалідністю ІІ групи.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 14.09.2026 року справу передано на розгляд головуючій судді Пастернак І.А.
Згідно ч. 7 та 8 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
З урахуванням наведеного розгляд заяви про відвід ухвалено провести без повідомлення учасників справи.
Вивчивши заяву про відвід головуючого судді, судом встановлено наступне.
Так, ст. 36 ЦПК України передбачено обставини, наявність яких унеможливлює участь судді у розгляді цивільної справи та є підставою для його відводу (самовідводу), до яких, зокрема, належить якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 39 ЦПК України, відвід має бути мотивованим.
Заява ОСОБА_1 не містить обґрунтувань його сумнівів в неупередженості або об`єктивності судді Домбровської Г.В., а фактично ним висловлюється незгода із процесуальними рішеннями та діями судді.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Наведені відповідачем доводи в обґрунтування заяви про відвід зводяться до незгоди заявника із процесуальними рішеннями головуючого судді, що в свою чергу не може бути підставою для відводу відповідно до ст. 36 ЦПК України.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09 листопада 2006 року, особиста безсторонність суду призюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено у рішенні у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
Зазначені заявником обставини не підтверджують наявності особистої заінтересованості судді у результаті розгляду даної справи, її необ`єктивності чи існування інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви у її неупередженості.
Згідно із ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Як установлено Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 р. «об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття».
Відповідно до статті 6 Європейської Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості: 1) суб`єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; 2) об`єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справах П`єрсак проти Бельгії, Кіпріану проти Кіпру, Грівз проти Сполученого Королівства). Суб`єктивний критерій полягає у з`ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб`єктивному критерію особиста безсторонність головуючого судді презумується.
Щодо об`єктивного критерію оцінки неупередженості, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки судді, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості судді. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що цих вимог не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об`єктивно виправданим (рішення Європейського суду з прав людини у справі Клейн та інші проти Нідерландів).
Таким чином, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.05.2018 (справа №800/592/17) та від 01.10.2018 (справа №9901/673/18).
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Ухвалення суддею процесуальних рішень або судових рішень, належить до здійснення правосуддя та не може розцінюватися як доказ упередженого ставлення до учасників процесу.
Окрім того, згідно роз`яснення Пленуму Верховного Суду України в пункті 10 Постанови «Про незалежність судової влади» №8 від 13 червня 2007 року, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Посилання ОСОБА_1 на те, що головуюча суддя грубо та протиправно підігрує стороні позивача, оскільки всупереч заперечень відповідача відклала розгляд справи не береться до уваги, оскільки під час судового розгляду судові засідання неодноразово відкладалися і за заявами ОСОБА_1 , а кожна із дати судового засідання була узгоджена з ним з урахуванням його графіку роботи та стану здоров`я, а тому відкладення судового засідання за заявою представника позивача не є ознакою необ`єктивності та упередженості судді.
Щодо посилання на порушення порядку дослідження та збирання доказів є безпідставними, протягом проведення підготовчого засідання сторонами подано ряд клопотань, які були розглянуті головуючою суддею, крім того сторони не були позбавлені права на подання доказів самостійно. Разом з тим, оскільки на даний час у справі проводиться експертиза, до стадії дослідження доказів суд ще не переходив.
Твердження відповідача про наявність відкритого конфлікту інтересів та відхилення законних відводів є безпідставними. Відповідно до рішення Ради суддів України №13 від 01.03.2019 року наявність скарги щодо судді у провадженні Вищої ради правосуддя не породжує конфлікту інтересів у діяльності судді щодо розгляду конкретної судової справи. А заявлені ОСОБА_1 відводи у разі їх надходження більше ніж за три дні до судового засідання передавалися на розгляд іншого складу суду.
Щодо доводів ОСОБА_1 про вчинення щодо нього системного психологічного тиску та дискримінації за ознакою стану здоров`я є його суб`єктивним сприйняттям та не підтверджується жодними доказами.
За відсутності підстав, визначених ст. 36 ЦПК України, заява про відвід судді Домбровської Г.В. не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 36, 37, 39, 40 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В :
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Домбровської Г.В. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист авторського права та права інтелектуальної власності - відмовити.
Ухвала суду не оскаржується.
Суддя Пастернак І.А.