УХВАЛА
15 вересня 2026 р. Справа № 520/24094/25 м. Харків
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мінаєвої К.В.,
Суддів: Фоміної Л.О. , Ральченка І.М. ,
розглянувши клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 по справі № 520/24094/25
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 задоволено частково позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
10.09.2026 Військовою частиною НОМЕР_1 подано до Другого апеляційного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" апеляційну скаргу на зазначене рішення, зареєстрована судом 11.09.2026.
В апеляційній скарзі відповідачем заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування вимог зазначеного клопотання відповідач посилається на запровадження на території України воєнного стану з 24 лютого 2022 року та на систематичні обстріли та пошкодження інфраструктури. Внаслідок обстрілів постійно виникають пошкодження електромереж, вузлів зв`язку та каналів передачі даних, що унеможливлює стабільну роботу з електронними комунікаціями та системою електронного суду. Військова частина перебуває в умовах регулярних і тривалих відключень електроенергії, спричинених як прямими ударами противника по енергетичній інфраструктурі, так і аварійними відключеннями для проведення ремонтних робіт. У зв`язку з цим доступ до комп`ютерної техніки та можливість роботи з електронними документами є епізодичними. Відсутність стабільного інтернет-з`єднання, а саме пошкодження телекомунікаційної інфраструктури та перебої з електропостачанням Інтернет з`єднання є нестабільним, з тривалими періодами повної відсутності зв`язку. Це унеможливлює своєчасний доступ до системи «Електронний суд», отримання судових повідомлень та підготовку процесуальних документів в електронній формі. Критична ситуація зі штатною чисельністю юридичної служби. У штаті юридичної служби Військової частини НОМЕР_1 перебуває лише один начальник юридичної служби, лейтенант юстиції, та три посади офіцерів юридичної служби, з яких одна посада є вакантною. Таким чином, фактично юридичну роботу забезпечують лише три особи на всю військову частину. а умов воєнного стану обсяг правової роботи збільшився у декілька разів. Непропорційне навантаження на особовий склад юридичної служби негативно впливає на якість правового супроводу та своєчасність виконання завдань, а недостатня кількість офіцерів юридичної служби призводить до затягування підготовки документів для судів та органів досудового розслідування. Це об`єктивно не дозволяє забезпечити своєчасне опрацювання всіх судових справ та дотримання всіх процесуальних строків, на підставі зазначеного Військова частина просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення та поновити строк на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2026.
Перевіривши зазначені доводи та матеріали справи, колегія суддів вважає, що вказане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У силу частини третьої статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
З автоматизованої системи документообігу суду судом встановлено, що оскаржуване рішення ухвалено в порядку письмового провадження 13.04.2026, його копія доставлена до електронного кабінету Військової частини НОМЕР_1 - 14.04.2026 о 12:40 год.
У свою чергу, 10.09.2026 Військовою частиною НОМЕР_1 на зазначене рішення суду подано апеляційну скаргу, зареєстрована судом 11.09.2026. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2026 вказану апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом сплати судового збору в розмірі 1453,44 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Колегія суддів зазначає, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Враховуючи викладене, пропущений строк апеляційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
Стосовно доводів відповідача щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, про те, що особовий склад військової частини, включно з юридичною службою, виконують бойові завдання в районах ведення бойових дій під час забезпечення здійснення заходів із національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки вказані факти не свідчать про виконання завдань усім особовим складом військової частини (в тому числі і тими, що займаються правовою роботою) протягом 5 (п`яти) місяців поспіль з дати отримання копії оскаржуваного рішення (14.04.2026) до дня звернення з апеляційною скаргою (10.09.2026).
Питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.
Суд враховує, що відповідно до статті 99 Закону України від 24.03.1999 № 548-XIV «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» помічник командира бригади з правової роботи (юрисконсульт бригади) у мирний і воєнний час відповідає за організацію і стан правової роботи в бригаді. Під час збройного конфлікту помічник командира бригади з правової роботи (юрисконсульт бригади) виконує обов`язки юридичного радника командира бригади. Юридичний радник командира бригади під час збройного конфлікту надає консультації командуванню щодо дотримання норм міжнародного гуманітарного права, правил застосування сили та щодо проведення інструктажу особового складу з їх виконання.
У силу вимог статті 100 зазначеного Закону помічник командира бригади з правової роботи (юрисконсульт бригади) зобов`язаний, зокрема: організовувати правову роботу, спрямовану на правильне застосування, неухильне додержання вимог законодавства в бригаді, надавати командуванню пропозиції та консультації щодо вирішення питань правового забезпечення діяльності бригади; здійснювати правове забезпечення господарської діяльності бригади, брати участь у підготовці, укладенні та здійсненні контролю за виконанням господарських договорів, організовувати претензійну роботу, готувати позови та скарги до суду; за дорученням командира бригади представляти інтереси бригади в судах та інших органах; аналізувати наслідки розгляду претензій, позовів та справ у судах і подавати командирові бригади пропозиції щодо вдосконалення правового забезпечення діяльності бригади.
З аналізу наведених норм слідує, що офіцери юридичної групи як у мирний, так і у воєнний час відповідають за організацію і стан правової роботи, безпосередньо не стримують ворога на лінії зіткнення та до їх обов`язків не входить забезпечення підрозділів життєво необхідними речами (зброєю, боєприпасами, продуктами харчування, ПММ), що дає можливість виконувати функціональні обов`язки, зокрема, подавати апеляційні скарги.
Посилання апелянта на періодичні перебої з електропостачанням та стільниковим зв`язком, що унеможливило безперервний доступ до мережі Інтернет, є узагальненими та такими, що не пояснюють, як вказані обставини (що безумовно можуть вплинути на строк звернення до суду) перешкоджали саме відповідачу звернутись до суду з апеляційною скаргою. Заявником не надано жодних доказів (наприклад, актів знеструмлення), з урахуванням того, що строк апеляційного оскарження пропущено не на декілька днів.
Окрім того, надаючи оцінку обґрунтованості поданого клопотання, колегія суддів зважає і на те, що після отримання копії відповідного рішення (13.04.2026) й до моменту звернення скаржника до суду апеляційної інстанції з такою скаргою (10.09.2025) сплинуло майже 5 (п`ять) місяців.
Колегія суддів акцентує, що органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов`язків. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 26.10.2022 у справі №640/3770/21, від 10.12.2024 у справі №560/2929/24, від 28.10.2025 у справі №520/8464/24 та інших.
Водночас навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, пункт 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання («Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» № 11681/85).
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заяви №17160/06 та №35548/06; п. 33).
Ураховуючи обставини справи, зазначені скаржником підстави пропуску строку на апеляційне оскарження не можна вважати поважними, оскільки їх не можна вважати такими, що не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Жодних інших обставин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження відповідачем не зазначено.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку апеляційного оскарження.
Керуючись ст. 121, 295 , 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Визнати неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 по справі 520/24094/25, наведені Військовою частиною НОМЕР_1 .
У задоволенні клопотання Військова частина НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Мінаєва К.В.
Судді Фоміна Л.О. Ральченко І.М.