ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
14 вересня 2026 року м. Дніпро справа № 160/5682/26
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Білак С.В., розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 липня 2026 року у справі №160/5682/26 за позовом Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2026 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишено без руху у зв`язку з необхідністю подання до Третього апеляційного адміністративного суду:
- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку;
- документа про сплату судового збору у розмірі 3993,60 грн..
Вказаною ухвалою встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - п`ять днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Копія вказаної ухвали суду надіслана в електронний кабінет скаржника та отримана ним 31 серпня 2026 року о 12:43 год., що підтверджується довідкою про доставку.
02 та 07 вересня 2026 року до апеляційного суду від скаржника надійшли клопотання, в яких скаржник просить продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору.
В обґрунтування клопотання про продовження строку скаржник зазначив, що контролюючий орган об`єктивно позбавлений можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги через відсутність фінансування за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», яке очікується до кінця поточного місяця.
Суд вважає, що вказане клопотання задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору.
Посилання скаржника на відсутність коштів для своєчасної сплати судового збору за подання апеляційної скарги, на думку колегії суддів, є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
07 вересня 2026 року до суду надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій скаржник, посилаючись на практику Верховного Суду та практику ЄСПЛ щодо доступу до суду, просить визнати причини пропуску строку поважними, зазначаючи, що первісну апеляційну скаргу подано вчасно, а її повернення та подальший пропуск строку не є наслідком зловживання процесуальними правами.
Суд вважає, що вказана заява також задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини «Устименко проти України» (№32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обґрунтованого рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа Сандерс проти Іспанії» визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання («Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» №11681/85).
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
З матеріалів справи вбачається, що скаржник отримав копію рішення 06 липня 2026 року та подавав апеляційну скаргу 14 липня 2026 року в межах строку апеляційного оскарження. Проте вказана апеляційна скарга залишена без руху ухвалою суду від 23 липня 2026 року у зв`язку з ненаданням документа про сплату судового збору, а згодом повернута скаржнику ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2026 року у зв`язку з неусуненням недоліків.
Вдруге апеляційна скарга подана скаржником 13 серпня 2026 року, тобто з пропуском строку апеляційного оскарження, і знову без документа про сплату судового збору.
Право на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення не є абсолютним й, окрім його реалізації без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які об`єктивно не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду апеляційної інстанції не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення раніше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених статтею 295 КАС України.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на апеляційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту апеляційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Приведення апеляційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині сплати судового збору за апеляційне оскарження судових рішень, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.
Не заперечуючи проти права на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є безумовним. Це обґрунтовується змістом частини 8 статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту апеляційної скарпги та доданих до неї документів за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження. Це правило ще в більшій мірі стосується суб`єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання покладених завдань. Як вже зазначено, попередня апеляційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області була повернута через її невідповідність вимогам процесуальних норм щодо доданих документів - не сплачено судовий збір.
Подаючи апеляційну скаргу вдруге без сплати судового збору, при наявності ухвал апеляційного суду про необхідність усунення цього недоліку у достатні строки, та не сплативши такий збір у встановлені ухвалами строки, скаржник при поданні апеляційної скарги вдруге, а також надалі обмежуючись лише клопотаннями про продовження строку з посиланням на очікування бюджетного фінансування, штучно створює умови нібито поважності пропущення строку апеляційного оскарження.
Неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику апеляційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак, не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Наведені відповідачем підстави для поновлення строку знаходяться поза межами обставин, з якими норма частини 1 статті 121 КАС України пов`язує можливість поновлення процесуального строку, оскільки доводи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області стосуються обставин щодо виконання відповідачем вимог процесуальних норм при зверненні з апеляційною скаргою або обставин, безпосередній причинний зв`язок яких з пропуском відповідачем строку на апеляційне оскарження ухваленого у справі судового рішення ним не доведені.
Таким чином, скаржником будь-яких поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження не зазначено та судом апеляційної інстанції не встановлено.
Станом на час постановлення цієї ухвали строк для усунення недоліків апеляційної скарги, встановлений ухвалою суду про залишення апеляційної скарги без руху, сплинув, документ про сплату судового збору не надано, і скаржник не навів поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У Х В А Л И В :
Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 липня 2026 року у справі №160/5682/26.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Сафронова
суддя С.В. Білак